Поганий врожай, блекаути, війна. Що впливає на ціни і чи подорожчають продукти восени

Через літню спеку і поганий врожай, подорожчання електроенергії, води для і бізнесу, ціни на споживчі товари та послуги зростатимуть й надалі. Овочі додадуть у вартості, зокрема подорожчає борщовий набір. Згідно з даними Державної служби статистики України зростання споживчих цін в Україні в серпні 2024 року становило 0,6% після падіння до нуля в липні з +2,2% у червні. Що впливає на інфляцію та чи вистачить Україні свого врожаю, досліджував Фокус.

Як подорожчав продуктовий кошик українців

За даними Держстату, на споживчому ринку в серпні порівняно з липнем 2024-го ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 0,9%. Найбільше (на 7,1% і 5,2%) подорожчали яйця та овочі.

На 0,7%-2,4% зросли ціни на хліб, цукор, макаронні вироби, продукти перероблення зернових, соняшникову олію, рис, м'ясо та м'ясопродукти, молоко та молочні продукти, олію, безалкогольні напої, рибу і продукти риби. Водночас на 7,4% знизилися ціни на фрукти.

Індекс споживчих цін у січні-серпні та за 2024 рік (%).

Дані: Держстат, у таблиці дані за січень-серпень 2024 року

Щодо цінових очікувань восени і взимку, то фахівці попереджають про зростання вартості основних продуктів харчування. І тому є декілька вагомих причин.

Чи вистачить Україні власного врожаю: прогноз експертів

За словами експертки ВБ Оксани Руженкової, через недостатній полив на українців чекають високі ціни на овочі 2024-2025 рр.

"Овочі не ростуть без поливу. Цього року було надзвичайно посушливе літо — у низці регіонів опадів не було понад три місяці. Сюди наклалися й проблеми із меліорацією. Раніше меліорація у нас у масштабах допустимих для овочівництва здебільшого була розвинена у південних регіонах. А нині вони нам недоступні через окупацію. Йдеться про частину Херсонської, Запорізької, Дніпропетровської, Миколаївської областей. Промислове овочівництво у нас змістилося до центральної України, а також на захід. Навіть у північних областях почали вирощувати овочі. Проте зрошення там ніколи не було на найвищому рівні", — розповіла Фокусу Оксана Руженкова.

До недостатньо розвинутої меліораційної системи додалися перебої з електроенергією, які не дозволили використовувати системи поливу на повну потужність.

"Якщо ці овочі і поливалися, то на якусь 1/10 частину від необхідного для них обсягу. Тому й влітку ми бачили досить високі ціни на помідори, огірки, овочі борщового набору", — розповіла Руженкова.

Із експерткою погоджується заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук. За його словами, підняття тарифів на воду для бізнесу вплинуло на ціни для споживача. Адже у спеку, з якою аграрії стикнулися влітку, полив та зрошення таких культур, як огірки, помідори, плодово-ягідні тощо, потребували додаткових витрат.

Також несподівано високою цієї осені буде ціна на капусту, адже культура потребує рясного зрошення, чого не сталося цьогоріч. Посуха зашкодила формуванню повноцінного урожаю. Проте аграрії сподіваються на пізні сорти капусти, які наберуть сили та ваги до середини листопада. Чого не можна сказати про українську картоплю. За словами експертів аграрного сектору, цього року в домогосподарствах на 40-50% спостерігається недобір та скорочення обсягу виробництва коренеплодів. Тому ціни на картоплю та овочі борщового набору загалом як восени, так і взимку будуть досить високими.

"Йдеться про такі регіони, як частина Донецької, Харківської областей, Полтава, Черкаси. Промислові господарства там скаржаться на зниження врожайності на 30%. Також треба враховувати, що площі під картоплю — базову для продовольчого кошика українця — з початку війни скоротилися майже на 40%. Чи це страшно? Думаю, що не зовсім, адже, за підрахунками аграрних маркетологів, в Україні залишилося десь 20 млн населення. Відповідно при скороченні чисельності населення і скорочення чисельності культур, що вирощуються, дуже логічно і дозволяє фермерам отримувати за цю категорію товарів ту ціну, яка і є реалістичною", — сказала Оксана Руженкова.

До зниження врожаю та окупації додаються підвищення податків, яке узгодив парламент нещодавно, проблеми з енергопостачанням і підвищення акцизів на пальне з 1 вересня. Фокус вже повідомляв, що на українських АЗС стрімко подорожчав автомобільний газ. А вартість пального на наших внутрішніх заправках дуже сильно впливає на споживчі ціни. Це підтверджує і економіст, експерт "Економічного дискусійного клубу" Олег Пендзин.

"На мою думку, підняття цін на дизель трохи вплине на кінцеву вартість урожаю. Це станеться у вересні-жовтні. Бо питома вага пального при зборі врожаю вища за витрати на логістику на моменті довезення зі складу до полиць вже готового продукту харчування", — зазначив Пендзин.

Продовольчий дефіцит: чи відчують українці нестачу продуктів

На тлі такої ситуації із врожаєм в Україні експерти все ж не лякають прогнозами на осінь і зиму.

"Дефіциту ми не відчуємо. Продукція на прилавках магазинів буде, але ціна її залишатиме кращого. Якщо не вистачатиме власної продукції, торговельні мережі імпортуватимуть власними зусиллями, адже вони мають досить широку мережу трейдерів. Думаю, що, відчуваючи якісь серйозні прогалини в асортименті, вони завчасно реагуватимуть", — сказала Оксана Руженкова.

І йдеться не лише про овочевий набір, але й про хліб і хлібобулочні вироби. За даними експертки, урожай зернових в Україні цього року склав приблизно 27 млн тонн. В умовах помірного експорту (держава дозволяє вивозити 16 млн тонн) в країні залишиться 10 млн тонн зерна, чого має вистачити для громадян.

"Споживання серйозно скоротилося. Держава залишає у країні сировини із запасом у кілька мільйонів. Цей запас досить хороший, щоб хліб однозначно був. Щодо цін, то тут може бути помірне зростання. Думаю, що переробники та й самі фермери, починаючи від продажу зерна на борошномельні підприємства, а звідти на хлібопекарські комбінати, намагатимуться зіграти на своїй ціні. В умовах військових ризиків їм потрібно мати кошти на проведення весняної посівної. Так, усі бояться інфляції, перебоїв з електроенергією. Те саме борошномельне підприємство, яке відчуло подорожчання електроенергії, однозначно намагатиметься продати борошно дорожче всередині країни, бо йому теж потрібно платити зарплати, закуповувати газ, електроенергію та мати хоч якусь маржу, щоб не скорочуватися. Все це позначиться на ціні", — зауважила Оксана Руженкова.

Проте, якщо самі хлібопекарі очікують подорожчання на свою продукцію на 10-15%, то, наприклад, Мінагрополітики оптимістичніше дивиться у майбутнє і прогнозує підвищення не більш як на 3-5%.

"Думаю, що міністерство тут праве. Будь-який виробник, панікуючи, що небезпідставно, закладає граничну суму втрат. Сподіватимемося, що подорожчання хліба залишиться в межах 3-5%", — зазначила експертка.