Банківська таємниця і "Національний кешбек": хто бачить дані про всі операції за карткою

З 1 грудня громадяни можуть отримати одноразову державну допомогу "Зимова єПідтримка" в розмірі 1 тисячі гривень, якщо вони перебувають на території України, встановили оновлений застосунок державних послуг "Дія" та мають картку "Національний кешбек". Проте останніми днями у публічному просторі розгорнулись справжні баталії стосовно саме картки "Національний кешбек", відкриття якої дозволяє банкам передавати інформацію по транзакціях клієнтів, що фактично є порушенням принципу банківської таємниці. Фокус дослідив тему детально та з’ясував, яку саме інформацію передають банки та як припинити передачу даних.

Програма "Національний кешбек": що в основі і навіщо банкам передавати кудись інформацію

Постанова КМУ від 20 серпня 2024 р. № 952 визначає, що уповноважені банки на підставі договорів про інформаційну взаємодію з Мінекономіки передають щоденно відомості до інформаційної системи про всі платіжні операції за всіма обраними покупцями поточними рахунками, щодо яких ними надано дозвіл на надання інформації для забезпечення дотримання положень Закону України "Про банки і банківську діяльність" щодо банківської таємниці.

"Якщо кешбек нараховується за придбання товарів українського виробництва, то ці товари треба ідентифікувати та перевірити їх звʼязок з українським виробником, адже ця програма створена для допомоги саме виробникам. Без розкриття банківської таємниці передавати інформацію про банківські операції Клієнта технічному адміністратору інформаційної системи, а саме державному підприємству "Дія" було б незаконно", — пояснив у коментарі Фокусу адвокат, партнер SLA Attorneys Олексій Волохов.

Координатором програми "Національний кешбек" є Міністерство економіки України, а в реалізації проєкту беруть участь Міністерство цифрової трансформації України, Державна податкова служба, розрахунковий банк Ощадбанк та уповноважені банки України. Щоб система кешбеку працювала, потрібна система передачі даних, яка можлива лише за згодою користувача (того, хто відкриває в банку рахунок).

Як пояснила адвокатка, керуюча "Адвокатського бюро Анни Даніель" Анна Даніель, Державна податкова служба, згідно з переліком продавців, передає до інформаційної системи електронні копії фіскальних касових чеків на товари з безготівковою формою розрахунку, які містять товар, цифрове значення штрихового коду якого починається з "482" або "2", та позначення відповідної форми оплати, а також електронні копії фіскальних касових чеків видачі коштів під час повернення таких товарів, які створено починаючи з дня, що настає за датою додавання продавця до переліку продавців, та не пізніше дати виключення такого продавця з переліку продавців.

Тобто фактично податкова бере у системі участь не з метою, наприклад, додаткового оподаткування власників картки "Національний кешбек", а з метою визначити, чи була купівля товару українського виробництва, підтвердження чого важливе для зарахування на картку кешбеку.

"Дані надсилаються банками до інформаційної системи, адміністратором якої є ДП "Дія". ДПС, зі свого боку, займається більше перевіркою підприємств виробників українських товарів, які беруть участь в проєкті. Зокрема здійснюють перевірку касових чеків", — зазначає Олексій Волохов.

Чи розкривається таємниця та як власнику картки "Національний кешбек" зупинити передачу даних

Аліна Компанець, директорка з маркетингу Unex Bank, у коментарі Фокусу розповіла, що будь-які дані про операції клієнта де-юре є банківською таємницею і не можуть розголошуватися третім особам безпідставно.

"Підставами можу бути, наприклад, рішення суду чи інших органів, визначених статтею 62 "Про банки та банківську діяльність". Або, як у випадку з Національним кешбеком, пряме розпорядження клієнта", — каже експертка.

Тобто у випадку з програмою "Національний кешбек" сам клієнт підписує право банку на передачу даних. І договір із банком на відкриття картки "Національний кешбек" містить такий пункт, де клієнт має надати згоду на передання даних та інформації.

Тобто з метою отримання кешбеку клієнт надає згоду банку:

• на передання своїх персональних даних та інформації, що становить банківську таємницю, зокрема Міністерству економіки України та Міністерству цифрової трансформації України, а саме: Прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), РНОКПП, номеру поточного рахунку за стандартом IBAN, номер картки;
• на передання, зокрема, Міністерству економіки України та Міністерству цифрової трансформації України, а саме: інформації про платіжні операції з обраних поточних рахунків (платіжні POS-операції з поточних рахунків) до інформаційно-комунікаційної системи "Кешбек "Зроблено в Україні" (ІКС) для надання електронної публічної послуги "Національний кешбек" (дані щодо транзакцій будуть передані за весь день, в який клієнт погодився на участь в програмі "Національний кешбек").

"Чому у банків, що долучилися до програми Національного кешбеку, виникла потреба брати у клієнтів дозвіл на розкриття їхньої банківської таємниці? Відповідь на це питання нескладно знайти, зрозумівши принцип роботи програми. Щоб програма в принципі могла діяти, треба об’єднати дані від кількох сторін: магазину, банку, який випустив картку споживачеві, реєстру національних виробників тощо. Консолідацією та обробкою даних в межах програми займається інформаційно-комунікаційна система "Кешбек" Зроблено в Україні". Щоб система розуміла, що конкретний споживач придбав товар виробника-учасника в магазині, що підключений до програми, вона має отримати чимало інформації про платіжну операцію: суму, дату, що саме, де і коли було придбано, з якого рахунку. І частина з цих даних, як-от сума операції клієнта, згідно з чинним законодавством, є банківською таємницею. І не може передаватися без дозволу клієнта", — зауважила Аліна Компанець.

Припинити передання даних про операції власник картки може, кажуть фахівці, якщо відмовиться від картки, фактично, вийде з проєкту, звернувшись до банку щодо закриття картки "Національний кешбек".

"Дозвіл на розкриття банківської таємниці можна легко відкликати, якщо отримувач кешбеку не бажає передавати інформацію щодо платіжних операцій та має наміри вийти з проєкту. Під час закриття карти треба перевірити інформацію про відкликання дозволу на розкриття банківської таємниці. Якщо клієнт не хоче розкривати свої платіжні операції та вийшов з проєкту, банк не має права передавати відповідну інформацію, а на порушення чинного законодавства банки не йтимуть в жодному разі", — впевнений Олексій Волохов.

На думку Анни Даніель, якщо за заявою отримувача відбулося закриття спеціального рахунку, то жодної інформації після цього моменту в системі не буде. Тобто передання даних (часткове розкриття банківської таємниці, на яке погодився раніше клієнт) припиниться.

"Я не бачу жодної "зради" у цьому кейсі. В іншому варіанті реалізувати проєкт було б просто неможливо. Адже фактично кешбек нараховує та сплачує не банк-емітент, а третя сторона — держава. Ба більше, формулювання, які розповсюджуються мережею, дають розуміння, що йдеться про обмежене використання даних — лише в межах конкретної постанови КМУ", — зауважила в коментарі Фокусу Аліна Компанець.

Тим часом експерти звертають увагу, що страхи стосовно можливого донарахування податків, що озвучувались раніше у зв’язку з програмою "Національний кешбек", безпідставні.

"Тут проявляється вічна проблема в українському суспільстві: довіра до держави та її органів влади. Проблема взаємодії між державою та суспільством настільки гостра, що будь-які такі неоднозначні питання щодо розкриття банківської таємниці сприймаються, як бажання ДПС чи інших органів влади в перспективі оштрафувати через, наприклад, несплату податків. За умов жорсткого фінансового моніторингу, що здійснюється банками, контролю доходів із їхнього боку, я не дуже розумію такі побоювання серед населення", — зазначив Олексій Волохов.