"Сам борг не зникає": експерт відповів, чи можуть списати заборгованість за комунальні послуги під час воєнного стану

Режим позовної давності в країні знову чинний. Згідно із законом № 4434-ІХ, він працює без зупинок навіть під час воєнного стану. А це означає, що питання старих комунальних боргів знову розглядатимуться в судовому порядку за загальними правилами.

Як пояснив Фокусу адвокат та керівний партнер АО "Віннер Партнерс" Сергій Литвиненко, ключове питання полягає не у "списанні", а у процесуальних наслідках пропуску термінів: "Відновлення перебігу позовної давності не є механізмом масового анулювання заборгованості. Сам борг не зникає: суд може відмовити у його стягненні, якщо кредитор пропустив строк позовної давності".

Позовна давність повернулася — що це означає для споживачів

"Закон від 14 травня 2025 року виключив пункт 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, який зупиняв перебіг позовної давності на період карантину та воєнного стану. Тож "замороження" строків, що тривало від 2020 року, зокрема, карантину, було припинене", — додає юрист.

Тому наразі загальний строк позовної давності для комунальних боргів становить три роки, для пені та штрафів застосовується 1-річний строк, а воєнний стан більше не впливає на перебіг позовної давності.

Водночас закон не передбачає автоматичного списання заборгованості — ані для комунальних боргів, ані для інших зобов’язань.

Як рахуються строки після "паузи"

Порядок обчислення строків залежить від того, коли саме виникла заборгованість. Чи то під час зупинення (повний 3-річний строк починає обчислюватися з 4 вересня 2025 року), чи то до зупинення, коли частина строку обчислюється до початку карантину або воєнного стану, решта — з 4 вересня 2025 року.

Окреме значення мають обставини, що можуть перервати перебіг строку, зокрема, часткова оплата боргу, письмове визнання заборгованості, листування, претензії або акти звірки.

Як наголошує Сергій Литвиненко, у таких спорах вирішальними стають не загальні дати, а конкретні документи: "У багатьох випадках для вирішення спору має значення не лише дата виникнення боргу, а й факти переривання або поновлення перебігу строку".

Чи може суд "списати" борг через війну

"Відновлення перебігу позовної давності не є механізмом масового анулювання заборгованості. Сам борг не зникає: суд може відмовити у його стягненні, якщо кредитор пропустив строк позовної давності. Проте це є лише процесуальним наслідком пропуску строку, а не списанням боргу як такого", — пояснює Литвиненко.

Суд не анульовує борги і не "прощає" їх через воєнний стан. Єдине, що може зробити суддя, — відмовити у стягненні, якщо строк позовної давності минув і боржник заявив про це. Без такої заяви суд не застосовує позовну давність автоматично. Навіть у разі відмови в позові сам борг формально продовжує існувати як зобов’язання і не може бути примусово стягнуте в судовому порядку.

Наслідки для кредиторів і боржників

Повернення звичайного режиму позовної давності стало сигналом для обох сторін. Для кредиторів, а саме ЖЕКів, ОСББ, постачальників послуг це означає необхідність перевірити строки за кожною заборгованістю, зібрати первинні документи, подати позови до спливу строку, якщо він ще діє.

А для боржників — це підстава перевірити дату виникнення боргу, проаналізувати, чи не минув строк позовної давності, а за наявності поважних обставин підготувати клопотання про поновлення строку або ж заявити про його сплив у суді.

Як підсумовує експерт, повернення позовної давності не створює переможців "за замовчуванням".

"Це не є автоматичним списанням заборгованостей, але слугує сигналом для обох сторін: кредиторам слід перевірити заборгованості та вжити необхідних заходів, а боржники мають з’ясувати свій правовий статус і, за потреби, шукати компроміси або готувати захист", — додає адвокат.

Отже, в умовах воєнного стану споживачі мають вчасно сплачувати комунальні послуги, аби уникнути негативних наслідків. Водночас, якщо дійсно склалися складні життєві обставини, можливо домовитися із постачальником про реструктуризацію боргу, аби зменшити фінансовий тиск та розбити платежі на більш зручні для споживача суми, і таким способом поступово погасити борг. Так, за словами адвокатки АО "EvrikaLaw" Ольги Брус, якщо у споживача є наявна заборгованість, постачальник зазвичай повідомляє його про необхідність погашення боргу.

Зазначимо, що на цьому етапі можна провести переговори та укласти договір реструктуризації з постачальником комунальних послуг.

"Якщо ж споживач ігноруватиме повідомлення постачальника, та не здійснює оплату заборгованості, то постачальник може звернутися до суду з метою примусового стягнення боргу. У подальшому, на підставі рішення суду буде відкрито виконавче провадження, в межах якого відбуватиметься примусове стягнення боргу за оплату комунальних послуг", — пояснює Ольга Брус.

Як Фокус писав раніше, згідно із постановою КМУ №260 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану", борги за комуналку стягувати заборонено зі споживачів, житло яких залишилося на території бойових дій. Такі споживачі мають надати постачальнику комунальних послуг довідку ВПО чи інший документ, що підтверджує їхню відсутність за місцем проживання.