"Часу немає": Україна ризикує втратити фінансування партнерів — економіст пояснив, що на кону
Україна ризикує втратити міжнародне фінансування. І йдеться не лише про макроекономіку, а про гроші для мільйонів людей. Частина західної допомоги напряму або опосередковано йде на пенсії, субсидії, зарплати держсектору, виплати військовим і відновлення інфраструктури. Фактично всі, хто отримує кошти від держави, залежать від цієї підтримки. І якщо партнери дають гроші, то в обмін на реформи. Без цього допомогу скоротять. Економіст ЦЕС Богдан Слуцький поянює ризики.
Виконання Угоди про асоціацію з ЄС в Україні часто подають як досягнення, однак експерти вважають такий підхід застарілим. На тлі кандидатського статусу ключовим стає не відсоток виконання, а швидкість реформ і здатність відповідати вимогам партнерів, впевений старший економіст ЦЕС Богдан Слуцький.
"Мене щиро дивує, коли в нас досі як велике досягнення подають те, що Україна виконала Угоду про асоціацію майже на 90%. Яка асоціація, якщо ми вже кандидати на вступ до ЄС? Це як хвалитися оцінками за п’ятий клас, коли ти вже вступив до університету", — каже Слуцький.
За словами експерта, після отримання статусу кандидата 2022 року Україна фактично перейшла на інший рівень взаємодії з Євросоюзом.
Мене щиро дивує, коли в нас досі як велике досягнення подають те, що Україна виконала Угоду про асоціацію майже на 90%. Яка асоціація, якщо ми вже кандидати на вступ до ЄС? Це як хвалитися оцінками за п’ятий клас, коли ти вже вступив до університету
МВФ і партнери — це одна система
Слуцький наголошує, що в Україні часто помилково розділяють вимоги МВФ і підтримку міжнародних партнерів.
"У нас часто люблять подавати це так, ніби МВФ — окремий настирливий фонд, який постійно щось вимагає, а партнери — окремі добрі донори, які просто допомагають Україні. Насправді це не так…Ті самі країни, які найбільше підтримують Україну — держави ЄС, США, Японія, Велика Британія, Канада, — мають вирішальний вплив і на рішення МВФ. Тому немає окремо "Фонду" і окремо "партнерів"", — каже експерт.
Реформи — це не "вимоги МВФ", а умова вступу до ЄС
За словами Слуцького, більшість вимог, які сьогодні пов’язують із МВФ, насправді є частиною євроінтеграційного курсу України.
"Значна частина того, що сьогодні називають "вимогами МВФ", — це те, що Україні все одно довелося б робити, якби вона справді хотіла відносно швидко вступити до ЄС".
Як ви оцінюєте економічну ситуацію в Україні 2026 року?
"Майже все, що є в чинному меморандумі, окрім питання військового збору, прямо пов’язане з нашими євроінтеграційними зобов’язаннями", — пояснює він.
Чому підтримка залежить від реформ
За словами Слуцького, нинішня модель відносин із партнерами базується на принципі "фінансування в обмін на реформи".
"Після 2022 року ми вже не маємо жити в логіці асоціації. Україна подала заявку на вступ, отримала статус кандидата і перейшла на інший рівень… Або ми серйозно рухаємося до членства і не відстаємо від Молдови, або самі розтягуємо цей шлях на десятиліття. Але часу на десятиліття в нас уже немає", — зазначає Слуцький.
Значна частина того, що сьогодні називають «вимогами МВФ», — це те, що Україні все одно довелося б робити, якби вона справді хотіла відносно швидко вступити до ЄС. Майже все, що є в чинному меморандумі, окрім питання військового збору, прямо пов’язане з нашими євроінтеграційними зобов’язаннями
"Масштаб підтримки, який сьогодні дає ЄС, не є нескінченним. Він тримається на політичній вірі в те, що Україна реально рухається до членства".
Чому роль МВФ ключова
Експерт зазначає, що МВФ відіграє значно ширшу роль, ніж просто кредитор.
"Тому МВФ у випадку України — це питання не кількох мільярдів доларів його власних коштів… Через нього проходить оцінка наших фінансових потреб і формується рамка рішень, яких від нас чекають партнери", — пояснює Слуцький.
Україна подала заявку на вступ, отримала статус кандидата і перейшла на інший рівень. Відтоді питання стоїть жорстко: або ми серйозно рухаємося до членства і не відстаємо від Молдови, або самі розтягуємо цей шлях на десятиліття
Відповідальність влади
Слуцький звертає увагу на політичну відповідальність за виконання умов міжнародних угод.
"Меморандум з МВФ підписують президент, прем’єр-міністр, міністр фінансів і голова НБУ… Саме тому, коли депутати намагаються робити вигляд, що це "уряд десь там щось погодив", а парламент ні до чого, це звучить нечесно"", — нагадує економіст і наголошує, що саме президент, уряд і Верховна Рада відповідають за свою частину рішень у межах того курсу, на який Україна сама зайшла чотири роки тому.
Тож, саме зараз від цього залежить не лише темп реформ. Від цього залежить темп нашого руху до ЄС і збереження зовнішньої підтримки.
Нагадаємо, Україна може залишитися без коштів на оборону вже до літа, про що Фокус поваідомляв раніше. За оцінками вітчизняних, та іноземних чиновників, у Києва вистачає бюджету на покриття витрат саме на цей період.