"На війну буде призваний кожен": адвокат про скорочення відстрочок від мобілізації в Україні

У середу, 28 червня, Верховна Рада ухвалила законопроєкт №9342, що скорочує можливості для відстрочки. Якщо раніше дружина/чоловік військовозобов'язаного мали інвалідність, або один із батьків як самого військовозобов'язаного, так і його дружини/чоловіка були з інвалідністю I або II групи, то це давало право на оформлення відстрочки від мобілізації. Згідно з новою нормою, тепер відстрочку отримають лише ті, у кого в сім'ї немає інших працездатних людей, які можуть доглядати за людиною з інвалідністю.

За словами Олега Леонтьєва, адвоката у сфері військового законодавства, депутати розширюють базу військовозобов'язаних, але роблять це шляхом скорочення вже наявних прав. Так ухвалена правка перебуває в конфлікті з іншою нормою закону, що дає право на відстрочку: якщо необхідно здійснювати постійний догляд за хворою дружиною/чоловіком, дитиною або батьками.

"На практиці нова норма створюватиме великі проблеми. Якщо в сім'ї є людина з інвалідністю, це ще не означає, що їй необхідно надавати постійний догляд. Так, у когось про це йдеться в довідках і документах, але далеко не у всіх. Як у такому разі застосовувати цю норму? Ба більше, людина з інвалідністю, яка потребує догляду, може і не проживати разом із військовозобов'язаним, а з огляду на цю поправку, це вже дискримінація військовозобов'язаних", — каже Фокусу Леонтьєв.

Адвокат уточнює: раніше військовозобов'язаний, чиї батьки мали інвалідність і потребували постійного догляду, але при цьому перебували на окупованій території, все одно отримував відстрочку від мобілізації. Тепер же людині доведеться обирати: або якимись немислимими шляхами добиратися до батьків, які з тих чи інших причин самі не можуть виїхати, або бути призваною в армію. Це, за словами Леонтьєва, порушує права громадян, гарантовані їм законом "Про мобілізацію" та Конституцією.

Закони про відстрочку: на якій стадії?

Також почали надходити повідомлення про те, що ТЦК надсилають листи в українські ЗВО, адресовані педагогам, з проханням з'явитися для проходження військово-лікарської комісії. За словами Леонтьєва, це стало можливим через те, що ухвалений ВР законопроєкт №7352, який передбачає надання відстрочки для викладачів і наукових співробітників, так і не був підписаний президентом України.

"З одного боку, є норма, згідно з якою на відтермінування можуть розраховувати викладачі з науковим ступенем, але з огляду на те, що фактично закон ще не набув чинності, то призивати можуть і вчителів, і наукових співробітників", — каже адвокат.

Очікує на підпис президента ще один не менш важливий закон, що дає право на зняття з військового обліку тих військовозобов'язаних, чиї рідні загинули або пропали безвісти під час воєнних дій. Співрозмовник Фокусу пояснює: раніше таким українцям надавали лише відстрочку, але часто їх все одно могли призвати. Рада запропонувала повністю звільнити цю категорію осіб від призову і проголосувала за підтримку правок до закону "Про мобілізацію". Але з 8 травня 2023 року документ усе ще на підписі у президента, а отже, не набув чинності.

З огляду на скорочення можливості отримання відстрочок, зниження призовного віку з 27 до 25 років, а також видачу повісток освітянам, у країні все йде до того, що на війну буде призваний кожен українець, підкреслює адвокат.

Нагадаємо, територіальні центри комплектування один за одним видають розпорядження, де йдеться про обов'язок чоловіків з'явитися до військкомату протягом 10 днів.