У метро або дистанційка: чому школи в Україні не готові до нового навчального року
Не всі навчальні заклади цього року готові відчинити свої двері для учнів — 74% всіх українських шкіл відповідають заходам безпеки в умови війни. Решта готові навчати дітей в офлайн і навіть перенести уроки в метро. Фокус з'ясував, як у регіонах готуються до нового навчального року.
Першого вересня понад 2,8 млн українських школярів можуть повернутися до шкіл і вчитися офлайн. Такі дані наводить Міністерство освіти і науки України в бесіді з Фокусом. У кожному регіоні влада сама визначає, наскільки безпечно дітям повернутися за парти. І ситуація в різних частинах країни відрізняється.
Перевірити або побудувати укриття
У МОН зазначають, що повернення шкіл до офлайн-навчання цього року залежить від ступеня безпеки в кожному населеному пункті. Місцева влада може організувати навчальний процес за очною, дистанційною або змішаною формою навчання.
"За оперативною інформацією Київської міської військової адміністрації, а також обласних військових адміністрацій, станом на 15 серпня до освітнього процесу за очною формою навчання готові 10 152 заклади загальної освіти, що становить 74,83% від загальної кількості таких об'єктів і дає змогу забезпечити укриття для 2 821 577 учасників освітнього процесу (64,3% від загальної кількості всіх школярів у країні)", — кажуть Фокусу в пресслужбі МОН.
Щоб учні повернулися за парти першого вересня, спеціальна комісія має перевірити школи на наявність бомбосховищ, а також їхню придатність і можливість у разі повітряної тривоги вмістити всіх учасників освітнього процесу. Якщо таких укриттів немає або вони не відповідають нормам, комісія може розглянути варіанти, як їх облаштувати, привести до належного вигляду. А якщо й такої можливості немає, школам дозволяють використовувати укриття "інших суб'єктів господарювання".
"Згідно з державними будівельними нормами, відстань має бути до 500 м, але з урахуванням наявного досвіду організації захисту населення в умовах збройної агресії РФ рекомендовано до 100 м", — кажуть Фокусу в пресслужбі МОН.
До комісії входять фахівці структурних підрозділів із питань освіти й науки, цивільного захисту, містобудування та архітектури, охорони здоров'я, представники центральних і місцевих органів виконавчої влади, регіональних підрозділів, а також Державної служби з надзвичайних ситуацій і Національної поліції. Вони вирішують, чи готові школи до початку навчального процесу.
Херсон і Харків на дистанційці
"Загалом у нас 196 шкіл, усі вони працюватимуть дистанційно", — каже Фокусу речник Херсонської ОДА Олександр Толоконніков. За його словами, загалом у регіоні до навчання приступлять 68 500 дітей — на дві тисячі більше, ніж рік тому.
Хоча школи цього року працюватимуть дистанційно, у деяких із них облаштовують бомбосховища. За словами спікера Херсонської ОВА, кожен навчальний заклад у регіоні потрібно забезпечити укриттям, щоб, коли ЗСУ звільнять лівий берег, учні повернулися за парти й почувалися в безпеці. Толоконніков також додає, що якщо ситуація з безпекою в регіоні зміниться, рішення про дистанційне навчання завжди можуть переглянути.
У Харківській області цього року до першого класу підуть близько 13,5 тисяч дітей. Загалом у регіоні 224,5 тисячі школярів. Усі вони з великою ймовірністю навчатимуться офлайн.
"Це було колегіальне рішення штабу оборони Харківської області, і ніхто з присутніх, включно з мером Харкова Ігорем Тереховим, не заперечував. Ми вирішили, що маємо враховувати насамперед фактор безпеки під час організації змішаного або офлайн-формату навчання. На сьогодні ми розглядаємо тільки теоретичну можливість для приблизно 17 шкіл розпочати навчання в змішаному режимі. Це особливо актуально для 1-4 класів, оскільки діти потребують соціалізації. Але ситуація з безпекою погіршується, тому, найімовірніше, до 1 вересня не буде жодної школи, яка відкриється офлайн", — говорить Фокусу директор департаменту науки і освіти Харківської ОДА Олексій Литвинов.
За його словами, жодне укриття в школах повністю не відповідає правилам безпеки, які визначила Харківська ОВА відповідно до ситуації в регіоні.
"У нас є приватні школи, які кажуть: "У нас 50 метрів до метро, ми проводитимемо заняття й у разі потреби всі побіжать і сховаються в метро". Логічне запитання — ви пробували пробігти 50 метрів, коли підлітний час ракети 40 секунд? Мають починатися та закінчуватися заняття безпосередньо в укритті", — додає Литвинов.
В області не розглядають можливість альтернативних локацій для організації навчального процесу, оскільки вони не відповідають нормам безпеки. Що стосується міста, у Харкові, за словами Литвинова, мер налаштований рішуче, щоб організувати навчальний процес у метро. Для цього вже готують дві станції, ще для дев'яти розглядають таку можливість.
"Коли метро будували, воно не було розраховане для проведення навчального процесу. Потрібна самоізоляція, хороше освітлення. Якщо все це організують, ми порадіємо за міських дітей", — додав представників Харківської ОВА.
Одеса та Київ — офлайн
В Одесі, яка постійно зазнає ракетних атак із боку ЗС РФ, до навчального року готуються 708 шкіл і понад 262 тисячі учнів. За словами директора Департаменту освіти і науки Одеської ОДА Олександра Лончака, більша частина навчальних закладів працюватиме офлайн.
"Із урахуванням ситуації з безпекою та наявністю захисних укриттів в очному форматі планують розпочати 2023-2024 навчальний рік 555 закладів загальної освіти. Ще 52 школи працюватимуть у змішаному режимі, і 101 школа — дистанційно", — каже Фокусу Лончак.
Учні, у чиїх школах немає укриттів, за згодою батьків відвідуватимуть школи, де бомбосховища є.
"У міській місцевості запропонують відвідувати навчальний заклад, який розташований поруч. Водночас вирішується питання щодо будівництва, реконструкції, капітального ремонту укриттів або можливості придбати швидкомонтовані захисні споруди модульного типу, готові до використання", — додає Лончак.
Щодо Київської області, тут найвищий показник шкіл, які готові розпочати очне або змішане навчання цього року. За словами заступниці голови Київської ОДА Жанни Осипенко, понад 232 тисячі учнів і 97% шкіл працюватимуть в очному та змішаному форматі. Останній пов'язаний із тим, що не в усіх навчальних закладах укриття можуть одночасно вмістити всіх дітей в одну зміну. У такому разі, за словами Осипенко, роботу буде організовано у дві зміни, а деякі школи працюватимуть через день або тиждень.
"Очно працюватимуть 330 закладів, змішано — 266, ще 19 шкіл працюватимуть дистанційно або на базі інших шкіл. Це пов'язано з тим, що заклади не встигли відремонтувати після пошкоджень у зв'язку з повномасштабним вторгненням РФ, або там ведеться будівництво укриттів, яке завершиться пізніше за 1 вересня", — каже Фокусу Осипенко.
Зараз у Київській області спеціальні комісії проводять повторну інспекцію укриттів. За словами Осипенко, до 1 вересня всі школи, які пройшли перевірку, будуть готові прийняти дітей.
"Більшість шкіл в області мають свої укриття. Лише в невеликої частини навчальних закладів укриття розташовані поруч. Міністерство освіти дозволяє до 100 метрів. Такий варіант ми теж використовуємо. Наприклад, поруч із дитячим садком є школа — і укриття в них одне. Або, наприклад, поруч зі школою є Будинок культури. Але таких шкіл небагато", — резюмує Осипенко.
Раніше Фокус писав про те, що якщо школярі через нічні тривоги відчувають втому, їх не слід змушувати йти на перший урок.