Росії загрожує блекаут. Чим Україна відповість на удари ЗС РФ по енергооб'єктах

Уранці 26 вересня невідомий безпілотник у Курській області скинув вибуховий пристрій на електричну підстанцію, внаслідок чого без світла залишилися сім населених пунктів. Губернатор регіону Роман Старовойт заявив, що інцидент стався в селі Снагость Коренівського району, а дрон, який атакував інфраструктуру, нібито український. Пізніше джерело видання LIGA.net підтвердило, що БПЛА міг належати українським спецслужбам.

Офіційно Київ цієї інформації не підтвердив. Однак у Міноборони, розмірковуючи про цілеспрямовані атаки ЗС РФ на українську енергосистему цієї зими, заявили, що Україна, якщо буде потрібно, готова відповідати.

"Але ми будемо відповідати!" — підкреслив під час включення на CNN глава оборонного відомства України Рустем Умєров.

Правила змінюються

"Офіційної інформації про те, що дрон [у Курській області] український, не було. Це міг бути місцевий БПЛА. З іншого боку, якщо поруч із підстанцією була військова частина, об'єкт Росгвардії або іншої силової структури, які беруть участь у збройній агресії проти України, це можна розцінювати як об'єкт для атаки. Росія веде війну проти України, правил має дотримуватися вона, хоча вона їх постійно порушує. Якби це був наш БПЛА, ми мали б право атакувати", — міркує в бесіді з Фокусом координатор групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко .

Щоб влаштувати блекаут в Україні, Росія цілеспрямовано завдає ударів по енергетичній інфраструктурі країни. За словами військового аналітика Олексія Гетьмана, за правилами війни дії, які спрямовані проти цивільного населення, вважаються протиправними для будь-якої зі сторін. Однак якщо метою удару був військовий об'єкт, але внаслідок атаки в населеному пункті виникли проблеми з електрикою, це не розцінюють як порушення.

"Якщо підірвати залізницю, це ускладнить логістику цивільним особам, але метою операції не було цивільне населення. Те ж саме з електрикою в населених пунктах. Частина Курської області залишилася без світла не тому, що ми навмисно атакували енергосистему, ми атакували військовий об'єкт. І наслідки різні могли бути", — каже Фокусу Гетьман.

Коваленко додає, що в разі навмисних атак по електропідстанціях на території РФ, західні партнери ставитимуть запитання, однак Київ у цій війні обороняється, а тому може задіяти різнобічні способи захисту. Так цілями української армії можуть бути російський військово-промисловий комплекс, який живиться від лінії електропередач. Ударом по ЛЕП українська сторона може знеструмити найближчі населені пункти, і водночас впливати на роботу ВПК, який виробляє зброю.

Іншими словами, у ЗСУ немає завдання навмисне знеструмити російські міста, але це може статися як наслідок атаки на військові об'єкти РФ.

За словами експертів, дрони для таких атак виявляються дієвими, оскільки можуть долати відстані до 1000 км і завдати серйозної шкоди російській енергосистемі, адже ремонтні роботи в умовах санкцій проблематичні.

"Раніше вони [росіяни] замовляли обладнання в Європі, зараз — у Китаї, але якість там низька. І такі удари по системі ремонтуватимуть довго", — зазначає Коваленко.

Фокус раніше писав про те, чи готова Україна до нового опалювального сезону і наскільки довгими можуть бути блекаути цієї зими, якщо ЗС РФ зосередять завдавання ударів по енергосистемі.

Фокус раніше детально розбирав, навіщо Вашингтон вимагає реформ від Києва і як це може вплинути на подальшу підтримку України країнами Заходу.