У бій ідуть тільки старики: навіщо у Раді пропонують зняти обмеження за віком для військової служби

військові, українські військові, всу
Фото: militarytimes.com | Фото ілюстративне. Депутати пропонують зняти обмеження щодо граничного віку для тих, хто хоче продовжити службу

Депутати пропонують зняти обмеження за віком для військовослужбовців. Сьогодні на службі можуть перебувати особи до 65-70 років, але законотворці хочуть повністю прибрати віковий поріг, якщо сам боєць бажає залишитися в строю. За словами юриста, нардепи підтягують законодавчу базу під реалії, які й так існують.

У Верховній Раді пропонують зняти обмеження за віком для проходження служби в ЗСУ. Автори законопроєкту, який нещодавно зареєстрували в парламенті, стверджують, що військовослужбовці, старші за 65-70 років, хочуть захищати Батьківщину, але закон не дає їм змоги цього робити.

Стаття 22 закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" визначає граничний вік для військовослужбовців під час особливого періоду:

60 років — для рядового, сержантського і старшинського складу, молодшого і старшого офіцерського складу.

65 років — для вищого офіцерського складу.

Після досягнення цього віку військовослужбовці з високою професійною підготовкою та досвідом практичної роботи на займаній ними посаді, а також придатні за станом здоров'я, можуть подовжити строк служби ще на 5 років.

Так, рядові, сержанти, молодшого і старшого офіцерського складу можуть служити до 65 років, а вищий офіцерський склад — до 70 років.

Депутати пропонують прибрати ці обмеження.

За словами юриста Миколи Максимова, на практиці військового не звільняють у примусовому порядку, якщо той хоче продовжити службу, навіть якщо він досяг граничного за законом віку.

"Є люди, які після 60 років, за віком можуть звільнитися з військової служби, але не роблять цього за власним бажанням. Ніхто їх зазвичай не примушує демобілізуватися. Військове керівництво, якщо розуміє, що в людини проблеми зі здоров'ям, тоді у виняткових випадках можуть поставити питання про демобілізацію. Але в більшості випадків так не відбувається", — каже Фокусу Максимов.

За словами експерта, останнім часом депутати підводять законодавчу базу під багато питань, які на практиці вирішувалися без правової рамки. Так, наприклад, військкомати з початку повномасштабного вторгнення призивали на службу людей, незалежно від місця реєстрації, а пізніше депутати внесли відповідні зміни. Також експерт додає, що категорія обмежено придатних до проходження військової служби багатьма представниками територіальних центрів комплектування раніше не сприймалася всерйоз. Пізніше з боку влади лунали пропозиції переглянути підхід до цієї категорії військовозобов'язаних.

"Багато що, що зараз роблять депутати — намагаються легалізувати те, що давно відбувається на практиці. Це ж стосується пропозицій щодо зняття обмеження граничного віку для проходження служби в особливий період", — додає експерт.

Фокус раніше детально розбирав, чому в Україні досі не побудували Національне меморіальне військове кладовище, хоча Мінветеранів обіцяли провести перші поховання в жовтні-листопаді 2023 року.

Також Фокус писав, навіщо в Україні хочуть створювати "реєстр ухилянтів", щоб покарати тих, хто виїхав за кордон за фальшивими висновками військово-лікарської комісії.