Екстрадиція та реєстр ухилянтів: навіщо влада намагається покарати українців за кордоном

Військовозобов'язані українці, які виїхали за кордон за допомогою фіктивних довідок, матимуть юридичні проблеми після повернення в Україну. Про це заявив радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк. За його словами, після повернення на Батьківщину з'ясовуватимуться підстави, на яких чоловіки виїхали за кордон. Крім цього, буде створено реєстр людей, які отримували фіктивні довідки.

"Ця історія віддає 30-ми роками минулого століття. Неможливо притягнути людину до відповідальності в правовому полі, якщо вона [причетність до скоєння злочину] не встановлена належним чином у судовому порядку, або в процесі розгляду питання компетентними органами влади", — говорить Фокусу військовий юрист Микола Максимов.

Якщо військово-лікарська комісія винесла помилкове рішення про те, що людина не придатна до проходження служби за станом здоров'я, відповідальність лежить на співробітниках ВЛК, вважає експерт. У цьому випадку проводять службові перевірки, визначають склад злочину, встановлюють причетних.

"Довідка видається на підставі рішення ВЛК. Якщо воно було ухвалено незаконно, тоді необхідно визначити склад злочину. Корупцію можна довести, якщо [учасників схеми] спіймали на гарячому. Якщо справу кваліфікують як підробку документів, зібрати докази проблематично. І знову ж таки відповідальність на тих, хто виніс некомпетентне рішення. Тих, хто купив фальшиві довідки, можуть засудити морально, але перевести такі справи в правове поле, проблематично", — міркує Максимов.

Пресинг під час війни

Тиждень тому президент України Володимир Зеленський підписав указ про масштабні перевірки військово-лікарських комісій. Контролювати виконання рішення має секретар РНБО Олексій Данілов. Експерти говорили Фокусу, що діяльність МСЕК і ВЛК потребують втручання і змін, оскільки у зв'язку з наявністю корупційної складової, хворі — воюють, здорові — відпочивають. Однак гарантій, що перевірки приведуть до реформ, а не показових викриттів, немає. Поки що влада має намір шукати рішення, як покарати тих, хто, на її думку, переховується від призову за кордоном. Звідси ідеї про екстрадицію військовозобов'язаних, які нібито ховаються за кордоном, і "реєстр ухилянтів".

"Якщо такі реєстри з'являться, людина може звернутися до суду щодо захисту честі, гідності та ділової репутації. Якщо вона вважає, що проти неї поширюють неперевірену інформацію. З іншого боку, у нас є сайт "Миротворець", куди інформацію вносили на підставі постів у соцмережах або коментарів, без кримінального провадження. В умовах війни такі інструменти як терор і пресинг завжди існували. Якщо ми хочемо зберегти демократичне, правове суспільство, нам не потрібно розвивати їх далі", — вважає Максимов.

Законні підстави не єдина проблема, яка може виникнути при створенні реєстру. За словами співзасновника ГО "Український Кібер Альянс" Андрія Барановича, у фахівців залишаються питання до захисту особистої інформації людей, чиї імена потраплять до електронної системи.

"Ті підходи, які практикує Мінцифра вже чотири роки, неминуче призводять до шахрайства, корупції, ухиляння чиновників від відповідальності, не тільки з цим реєстром, а цілком і повністю підхід методологічно не правильний, і такі "дрібниці" як безпека та приватність ніколи не брали та не беруть у розрахунок", — говорить Фокусу Баранович.

За словами експерта, технічно створити реєстр не становитиме труднощів, але навіть без урахування якості даних, які туди вноситимуть, захистити його від витоків і маніпуляцій практично неможливо.

Фахівець із кібербезпеки Кір Важницький додає, що йдеться, ймовірно, не про окремий "реєстр для ухилянтів", а про єдиний державний реєстр призовників, який є часткою масштабної цифровізації від Міноборони. Новий міністр Рустем Умєров анонсував не лише запуск реєстру, а й електронний військовий квиток.

За словами Важницького, з точки зору кібербезпеки, у реєстру призовників є дві проблеми: доступ широкому колу осіб і об'єднання всіх даних із державних реєстрів у єдину систему.

"Якби мова йшла просто про об’єднання обліку усіх ТЦК в єдину базу — це б не було дуже ризиково і, якщо зробити правильно — мало б користь. Але мова йде про об’єднання даних з реєстрів Податкової служби, МОЗ, Мін’юсту, МВС, інших. Після його створення він сконцентрує дані та скоріш за все стане ціллю №1 для хакерів ворога", — говорить Фокусу експерт.

Чим більше людей мають доступ до реєстру, тим він уразливіший, оскільки люди — найслабший елемент навіть у гарно спроєктованій системі, додає Важницький. Якби реєстр був створений виключно для співробітників ТЦК, ризик залишався б високим, але його можна було б контролювати. Але доступ до єдиного реєстру планують надати широкому колу осіб — від самих громадян до правоохоронних органів.

"Особисто я вважаю цей ризик невиправданим спрощенням бюрократичних процесів. Про спрощення або ні мобілізаційних заходів коментувати не можу як військовий. І тим, хто буде казати, що створив дуже надійну систему збереження даних я б хотів нагадати, що трапилось з даними багатьох державних реєстрів напередодні повномасштабного вторгнення", — зазначив експерт.

Нагадаємо, 31 серпня голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія пригрозив військовозобов'язаним, які купили фальшиві довідки ВЛК про непридатність до проходження служби та виїхали з країни, екстрадицією. Фокус докладно пояснював, як працює складна процедура і чому її неможливо реалізувати щодо тих, хто, на думку влади, купив фальшиві довідки та виїхав до Європи.

Пізніше у Верховній Раді визнали, що масової екстрадиції ухильників до України не буде, проте повернення окремих порушників можливе в разі порушення кримінальних справ.

Представники кількох країн-членів ЄС уже заявили, що не мають наміру видавати Україні військовозобов'язаних чоловіків, які перебувають під їхнім захистом. Так, в Австрії, де мешкає близько 14 тисяч військовозобов'язаних українців, подібні дії назвали "втручанням у систему притулку та державність".