Борщ, каша, салат і ніякого сала: чим годують російських військовополонених

"Якщо дивитися виключно на закупівлі без роз'яснення, може скластися враження, що держава годує військовополонених снікерсами та салом. Але це не так", — говорить Фокусу представник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Петро Яценко.

За словами співрозмовника Фокуса, раціон у таборі складається зі сніданку та обіду. На перше в обід дають борщ або суп гороховий, на друге — кашу з маслом та шматком м'яса або риби й сезонний салат — це може бути квашена капуста або вінегрет.

Військовополонені самі вирощують зелень, овочі, та печуть хліб. В їх щоденний раціон не входить ані солодке, ані печиво, ані сало. Закупівлі цукерок та ковбаси державні установи роблять для табірних крамниць, де полонені за свої кошти можуть придбати продукти. Наявність крамниць у таборі є вимогою Женевської конвенції. Продукти закупають на прохання полонених. У них також є окремі місця в холодильниках, де вони зберігають те, що придбають у крамницях.

"Там є печиво, сало, газовані напої, засоби гігієни. В їдальні цього не дають. І купують ці речі не за гроші з бюджету, а зі спецфонду табору. Родичі полонених переказують гроші на їх особисті рахунки, з яких вони потім можуть закуповувати продукти в крамниці", — додав Яценко.

У Департаменту з питань виконання кримінальних покарань також підкреслили, що прибутки від діяльності крамниці табору зараховуються до спеціального фонду табору та використовуються для покращення умов — проведення ремонтів приміщень колонії.

Питання, як харчуються військовополонені порушилось після того, коли виявилось, що державна установа "Табір для утримання військовополонених "Захід 1" провела низку тендерів у електронній системі державних закупівель Prozorro. Колонія придбала сало, згущене молоко, цукерки, м'ясопродукти, супи-пюре і навіть засоби гігієни в одного продавця. А ціни на товари виявились на кілька відсотків вищі за середні ринкові ціни.

За словами юриста Олександра Лємєнова, якщо табір придбав продукти для крамниць не за бюджетні кошти, а за гроші резидентів країни-агресора, то не мали дотримуватися вимог щодо ринкових цін.

"Якщо ми говоримо, що державна установа купляла щось за кошти українських громадян, це має бути максимально транспарентно та проводитися через Prozorro. Не можна переплачувати, бо це є кошти платників податків. Якщо ми говоримо про спецфонд, який наповнюють іноземні громадяни країни-агресора, а ми за ці гроші купляємо продукти для них по завищених цінах, це нас не має хвилювати. А проводили тендери через Prozorro, бо це просто технічно зручно", — говорить Фокусу експерт.

Раніше Петро Яценко розказував Фокусу, що у середньому на місяць на одного військовополоненого виділяється приблизно 10 тисяч грн. У цю суму входить харчування, одяг, медична допомога та зв'язок із родичами. Також полонені мають можливість працювати. Вони виконують нескладні завдання, дозволені третьою Женевською конвенцією про поводження з військовополоненими. Заробітна плата полонених в колонії на місяць складає близько 300 гривень.

Також представник Головного управління розвідки Міноборони України Андрій Юсов розповів Фокусу, що з 18 вересня 2022 року, коли було запущено державний проєкт "Хочу жить", отримано майже 25 тисяч звернень від російськіх солдат про бажання здатися в полон.