Військові віддуваються за "Укроборонпром". Чи можна "оживити" снаряд до ПТРК, якому понад 10 років

Завдяки кмітливості та винахідливості, українські військові часто переграють росіян. Для економії боєприпасів у хід ідуть радянські снаряди та ракети, але їх потрібно відновлювати. Оборонні підприємства не встигають за фронтовими потребами, тому розбирання боєприпасів лягає на плечі солдатів.

Українські військові часто проявляють винахідливість у боях з окупантами та оптимальному використанні озброєння. Фахівці Командування Сил логістики та підпорядкована їм військова частина, вміють продовжувати термін придатності ракет до радянських протитанкових комплексів (ПТРК). Роботу фахівців показав Генштаб ЗСУ.

Згідно з нормами, після певного терміну снаряди треба відправляти на ремонт і відновлення на завод-виробник. Але є проблема: колишні радянські підприємства розташовані в Росії, зазначили військові.

"Кмітливість і винахідливість дали змогу проводити всі необхідні процедури в Україні. Тепер протитанковим ракетам дають друге життя, щоб вони знищували російських окупантів", — повідомив Генштаб у соцмережі Х (раніше Twitter).

Подробиці секретної технології "оживлення" боєприпасів невідомі. На кадрах нижче представлено процес розбирання і складання однієї з ракет до ПТРК в одному з військових цехів.

ПТРК і ПЗРК застосовують для зупинення російської важкої техніки

Бійці ЗСУ ремонтують різні снаряди

Українські військові часто застосовують радянські ПТРК і ПЗРК у боях з російськими окупантами. Ці комплекси можуть зупинити просування важкої техніки ворога. Сучасні ПТРК ведуть вогонь автоматично, після прицілювання оператор комплексу може покинути позицію, пише портал "Мілітарний".

Військовий експерт Павло Нарожний припускає, що військові розбирають снаряд до ПТРК "Фагот" з напівавтоматичним командним наведенням по дротах. За його оцінками, будь-який боєприпас треба зберігати і використовувати для знищення ворога.

"Українські фахівці відроджують не тільки такі боєприпаси. Часто й до артилерії ремонтують. Проблеми можуть бути з електронікою, стартовим двигуном і порохом, адже вони зберігалися на складах понад 40 років. Якщо їх не оживити, доведеться закуповувати, але на ринку їх мало", — пояснив фахівець.

Проблем з ефективністю після відновлення бути не повинно, бойова частина герметично запаковується в тубус. Як західні аналоги до радянських ПЗРК можна розглянути ракети TOW, але підійдуть далеко не всі через відмінності в модифікаціях, сказав Нарожний.

Наскільки ризиковано "оживляти" боєприпаси?

Снаряди зазвичай зберігаються 10 років, далі можуть початися негативні процеси з вибуховими речовинами, які впливають на ефективність. У ракеті є тверде паливо, в якому також за 10 років можуть відбутися серйозні зміни, каже Фокусу директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Сергій Згурець.

"Якщо в боєприпасі змінюється вибухова речовина, а в ракеті — паливо, їхні бойові параметри зберігаються. Про інші речі говорити складно. Треба знати точний тип снаряда", — зазначив він.

На думку військового експерта Олега Жданова, під час великої війни необхідно завжди використовувати запасні варіанти і для цього цілком підійдуть відновлені боєприпаси. Займатися цим мають не бійці в армійських цехах, а підприємства "Укроборонпрому", підкреслює він.

"Якщо з'явилася можливість відновлення снарядів чи іншого озброєння, треба це робити швидко. Не звикати чекати допомоги Заходу. Військову промисловість нормально ніхто не налагодив і тепер доводиться віддуватися силами військових. Варто нагадати, що поводження з вибуховими речовинами, розбирання та відновлення снарядів — ризикована справа", — підсумував Жданов.

Нагадаємо, німецький оборонний гігант Rheinmetall отримав велике замовлення на боєприпаси калібру 155-мм до артилерії. Україна за контрактом отримає десятки тисяч снарядів L15, а Бундесвер — снаряди Assegai.

Деякі експерти вважають, що у 2024 році в Україні, Росії та в Європі зіткнуться з істотним дефіцитом снарядів. Використання американських ракет ATACMS матиме важливе значення.