Квоти, бюрократія і хвиля мігрантів: що чекає на Україну після вступу до ЄС

Україна готується до старту переговорів про вступ до Європейського Союзу. Цього тижня голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн опублікує рекомендації, які в перспективі стануть основою для ключового рішення на саміті національних лідерів ЄС у грудні. Експерти вважають, що Києву з великою ймовірністю дадуть зелене світло, а початок переговорів стане перемогою для чинної влади.

І хоча сам процес із великою ймовірністю розтягнеться на роки, говорити про перспективи та виклики важливо вже сьогодні.

Місце під сонцем

Про те, що переговори про вступ України до ЄС будуть складними і розтягнуться на роки, говорять не лише експерти, а й представники влади. Так, в інтерв'ю Фокусу заступник голови Верховної Ради Олександр Корнієнко зазначав, що процес може тривати кілька років, а Україна зіштовхнеться із серйозним викликом — як зберегти власні інтереси там, де потрібно йти на поступки.

"Ми будемо спрямовувати найкращі сили, щоб жодна частина національного інтересу не постраждала. І нам доведеться ще роз'яснювати українцям, що таке ЄС, куди ми йдемо, що значить бути громадянам ЄС, тому що це інший рівень вимог", — говорив Фокусу Корнієнко.

Експерти вважають, що на Україну на шляху до ЄС чекає чимало викликів. Насамперед, перебудова економіки. Хоча українське законодавство, на думку співрозмовників Фокусу, багато в чому синхронізоване з європейським, нова податкова та митна система, а також система кредитно-валютного регулювання стане болісною темою для галузей промисловості. Зокрема, аграрного ринку.

"Це буде виклик для агрохолдингу, фермерів — їм доведеться перебудовуватися, будуть збитки. Відомо, що український агросектор орієнтується на Близький Схід, Саудівську Аравію, Китай. Якщо ЄС посилить торговельну політику щодо Китаю, як це зробили США, на Україну чекає втрата сильного ринку", — міркує в бесіді з Фокусом політичний аналітик Олег Постернак.

Також непросто буде високотехнологічним галузям, вважає політолог Ігор Рейтерович. Фахівцям доведеться вибивати собі місце під сонцем, оскільки ринок давно поділений між європейськими компаніями, згідно з квотами.

"Багатьом галузям складно буде пояснити, за рахунок яких стимулів вони зможуть працювати на європейському ринку", — зазначає експерт.

Загалом, для волелюбних у політичному сенсі українців перспектива впливу Брюсселя на внутрішні процеси країни може сприйматися гостро. Навіть у країнах ЄС певну частку підтримки на виборах дедалі частіше отримують, так звані, євроскептики, а "диктатура Брюсселя" — є ключовою темою для низки політичних сил. Яскравий тому приклад — польська партія "Право і Справедливість", яка не один рік експлуатує цю тему.

Протиріччя в українській спільноті можуть викликати й деякі соціальні теми, актуальні для ЄС. Наприклад, питання гендерної ідентичності та плюралізму, одностатеві союзи, міграційна політика.

"Якщо влада відстоюватиме свої позиції, як це робили [президент Польщі Анджей] Дуда або той самий [прем'єр-міністр Угорщини Віктор] Орбан свого часу — незважаючи на популізм, вони захищали культурну і політичну ідентичність своїх країн. Це не означає, що їхній шлях правильний. Але цей шлях підтримує частина населення. І для України він може виявитися також актуальним", — каже Постернак.

Переговори триватимуть щонайменше три роки

Для старту переговорів Київ має виконати сім рекомендацій Єврокомісії. Зокрема, реформувати судову та правоохоронну системи, ухвалити законодавство про нацменшини, знизити ступінь впливу олігархів, посилити боротьбу з корупцією. Експерти вважають, що повністю реалізувати вдалося чотири рекомендації із семи. Однак глава ЄК уже встигла похвалити прогрес України і висловила впевненість, що незабаром Києву вдасться завершити кроки, що залишилися, пов'язані з боротьбою з корупцією та захистом прав меншин.

Старт переговорів буде перемогою для влади, оскільки в них вийшло те, що не вдалося іншим, досягти істотного прориву в питанні євроінтеграції, про що Україна мріяла багато років, вважають експерти.

"Думаю, разом зі стартом переговорів, влада організує референдум про вступ України до ЄС, щоб продемонструвати Європі єдність позиції українського народу. Це буде вагомий аргумент, якщо якісь країни поставлять членство України в ЄС під сумнів", — каже Постернак.

За словами Рейтеровича, контраргументи західних партнерів України стандартні: структурні реформи, застарілий тип економіки. Експерт зазначає, що ЄС треба "перетравити" територію України, яка вимагає великих вкладень, оскільки у деяких представників у Європарламенті виникають побоювання — а чи вистачить грошей. Однак фінансова підтримка України, на думку Рейтеровича, лежить в інтересах ЄС. Адже гроші підуть на створення поля для інвестицій для європейських компаній, які зможуть у перспективі заробити.

"Україна — це великий ринок із високою купівельною спроможністю і кваліфікованою робочою силою, де можна реалізувати економічні ініціативи, поставлені на паузу, у зв'язку з політикою квот усередині Євросоюзу", — додає експерт.

У процесі переговорів про членство України в ЄС, Києву потрібно отримати згоду всіх 27 країн-членів ЄС. Проблеми, на думку експертів, можуть традиційно виникнути з Угорщиною, яка невпинно педалює тему нацменшини, а також із Польщею, щодо квот на сільське господарство.

"Якщо на момент вступу України до ЄС в Угорщині прем'єр-міністром буде Віктор Орбан, це ускладнить процес. Зараз у Європарламенті не можуть ратифікувати навіть угоду про вступ Швеції до НАТО, тож гарантій, що Угорщина нас пропустить — немає. Польща теж може поводитися подібним чином. Тож усе залежить від того, хто буде при владі в країнах ЄС", — додає Постернак.

За оптимістичними прогнозами, процес євроінтеграції може зайняти не менше трьох років після завершення війни. У песимістичному — десятиліття.

"Є країни, які багато років ведуть переговори. Але у нас є фактор Росії на кордоні, ми країна в центрі Європи, тож для нас буде середній варіант — щонайменше три роки", — каже Рейтерович.

Постернак зазначає, що навіть якщо членство України в Євросоюзі — далека перспектива, сам факт євроінтеграції позитивно впливає на політичний і економічний устрій та дає змогу триматися світлого боку й "не скотитися в безодню авторитаризму й економічної деградації, в яку потрапила РФ, піддаючи своїм імперським амбіціям величезну масу росіян, що нездатні помітити владу в Москві", міркує експерт.

Допомогу Євросоюзу на відновлення України в післявоєнний період країни можуть схвалити в процесі переговорів. А після завершення війни, на думку експертів, взаємодії європейського та українського ринку тільки посиляться.

Раніше Фокус докладно розбирав, чому Угорщина продовжує блокувати допомогу Євросоюзу Україні, не втрачаючи можливості маніпулювати правом вето в Раді ЄС.

Фокус також писав, які умови, за інформацією ЗМІ, Україна не виконала для вступу в ЄС.