Допомогу знизять, про зерно забудуть: як зміняться відносини Варшави та Києва після виборів у Польщі

Сьогодні, 15 жовтня, у Польщі відбудуться чергові парламентські вибори, які мають значення для подальших польсько-українських відносин. З великою ймовірністю, уряд формуватиме коаліцію. За право отримати більшість у Сеймі борються праві, на чолі з віцепрем'єром Ярославом Качинським та його партією "Право і Справедливість", та опозиціонери з "Громадянської коаліції", яку очолює ліберальна партія колишнього прем'єра та ексголови Європейської Ради Дональда Туска.

Усе вирішить коаліція

74-річного віцепрем'єра Польщі Ярослава Качинського вважають одним із найвпливовіших людей у політиці. Його партія "Право і справедливість" (ПіС) перебуває при владі з 2015 року. І не збирається здавати обертів, незважаючи на жорстку критику як опозиціонерів усередині країни, так і колег на Заході. Останні вважають, що за час правління консерваторів, Польща сильно "просіла" в питаннях демократичних цінностей — а саме, незалежної системи правосуддя, а також вільних медіа. Відносини Варшави з Брюсселем поступово погіршувалися на тлі радикальних рішення правлячої коаліції в соціальних питаннях. Наприклад, фактичної заборони абортів, а також жорсткої позиції щодо одностатевих шлюбів. Що, загалом, мало хвилювало "ПіС", оскільки консерватори наполягали на суверенітеті Польщі та виступали проти "диктатури" Брюсселя в питаннях внутрішньої політики країни.

У передвиборчих перегонах правим протистоїть "Громадянська коаліція" на чолі з партією колишнього прем'єра Польщі, 66-річного Дональда Туска. У разі перемоги на виборах, вони обіцяють скасувати найбільш резонансні рішення консерваторів, а також налагодити відносини з Брюсселем.

Судячи із соціологічних прогнозів, жодній із сил не вдасться здобути більшість голосів, а тому уряд буде коаліційний. І формати цієї коаліції можуть бути різні.

Наразі партія Качинського може розраховувати за різними прогнозами на 39-41%, вважає політичний аналітик Олег Постернак. За останній місяць рейтинг правих незначно зріс. Не останню роль у цьому зіграло педалювання зернового конфлікту, який поклав кінець "медовому місяцю" Варшави і Києва на тлі війни РФ проти України.

"Громадянська коаліція" Туска поки що на другому місці за популярністю. Вони можуть розраховувати в середньому на 30% голосів. Однак, за словами політичного експерта Петра Олещука, соціологія перед виборами може помилятися. В опозиції є всі шанси отримати високий результат, а в перспективі сформувати ліберальну коаліцію в Сеймі.

Вибори в Польщі вже називають історичними та непередбачуваними. Остаточних переможців визначить те, скільки голосів набере кожна з інших політичних сил, які можуть увійти до Сейму. Серед них "Конфедерація свободи і незалежності" — коаліція ультраправих політичних партій Польщі. Їх називають "євроскептиками". З одного боку, вони хочуть автономності і не налаштовані об'єднуватися з консерваторами Качинського. З іншого — експерти називають їх найімовірнішими партнерами по коаліції з "ПіС".

Також шанси пройти до польського парламенту мають ліва партія "Лівіца" та блок "Третій шлях", куди входять центристська партія "Польща 2050" і "Польська селянська партія". Якщо вони подолають 8% бар'єр голосів, зможуть об'єднатися з опозицією, і порушити восьмирічну владу правих.

Відносини з Україною: допомогу можуть скоротити

"Якщо Туск переможе і створить коаліцію — це найбільш прийнятний варіант для України. Ліберали більш лояльні, і можна прогнозувати зменшення конфлікту в питаннях національної пам'яті, торгово-економічних конфліктах. Туск затятий єврооптиміст, він підтримує Україну у війні, розуміє, наскільки важлива військова і фінансова допомога, і цей варіант найбільш бажаний", — каже Постернак.

У нинішнього уряду Польщі чимало претензій до України. Зокрема, у питаннях національної пам'яті. Так, у травні колишній представник МЗС Польщі Лукаш Ясін заявив, що президент України Володимир Зеленський має вибачитися перед польським народом за Волинську трагедію. Пізніше його відсторонили від виконання обов'язків. І все ще гостро стоїть питання торговельно-економічних відносин.

Утім, перемога "ПіС" — не критичний сценарій для України, вважають експерти. Особливо якщо порівнювати з нещодавніми виборами у Словаччині, де до влади прийшла партія Роберта Фіцо . Очікується, що новий уряд виконає його передвиборчу програму і заблокує військову допомогу Україні.

Подібний сценарій у Польщі менш імовірний. Серйозний ризик для України становить коаліція "ПіС" з ультраправими з "Конфедерації". Ця політична сила дійсно виступає за обмеження військової допомоги для Києва. Так у розпал "зернової кризи" представники "Конфедерації" пропонували заблокувати аеропорт у Жешуві або залізничні шляхи, що ведуть до українського кордону, щоб вплинути на постачання озброєння. Також намагалися провести кампанію "Стоп українізації Польщі!".

"Якщо "Конфедерація" буде в коаліції з "ПіС", для нас це неприємний сюрприз, і ризик втратити динаміку в цьому питанні. До того ж може відбутися посилення торговельно-економічної політики щодо України. Водночас, Польща має намір зайнятися переозброєнням власної армії. Влада ставить амбітну мету — створити 300-тисячне військо, що потребуватиме серйозних бюджетних вкладень. Тому військова допомога для України може поступово скоротитися в будь-якому разі", — міркує Постернак.

Водночас, після виборів партія Качинського може знизити градус напруження між Варшавою та Києвом, що виникло на тлі передвиборчих перегонів. Зокрема це стосується зернового конфлікту. А перемога опозиції на чолі з Туском навпаки не означає, що Польща різко поступиться інтересами своїх торгових виробників заради амбіцій України.

"Ми б все одно зіткнулися з цією проблемою під час переговорів про вступ України до ЄС. Однак фактично, завдяки Варшаві ми зуміли випробувати методи переговорів, навчилися поступово долучатися до загальноєвропейської аграрної політики і знаходити точки дотику. Ми отримуємо можливість і досвід поєднання інтересів і створення консенсусної політики в цьому питанні", — резюмує експерт.

Нагадаємо, у Польщі пригрозили заблокувати вступ України до ЄС через зернову кризу. Міністр сільського господарства Роберт Телус дав зрозуміти, що Варшава готова тиснути на найчутливіші точки Києва. Угорщина, своєю чергою, пригрозила тим самим, використовуючи як привід тему нацменшин, на якій давно спекулює.