На "четвірку з мінусом": чи змогла Україна виконати всі вимоги Заходу на шляху до ЄС

У грудні на Україну очікує старт переговорів про вступ до Євросоюзу. Для цього Єврокомісія рекомендувала Києву виконати сім ключових рекомендацій, серед яких:

• реформування Конституційного суду;
• судова реформа;
• боротьба з корупцією;
• реформування правоохоронних органів;
• деолігархізація;
• медіа законодавство;
• законодавство з прав нацменшин.

Голова парламентської фракції "Слуга народу" Давид Арахамія вважає, що ВР ухвалила 99,9% того, що вимагає Європейський союз для початку переговорів щодо вступу України до ЄС. Загалом, за словами голови Верховної Ради Руслана Стефанчука, Україна за рік виконала практично всі рекомендації, представлені з боку європейських інституцій. І робота триває.

Прогрес є

У червні 2023 року в Брюсселі відзначили успіх, якого вдалося досягти Києву, попри повномасштабну війну РФ. За оцінкою Європейської комісії, Україна виконала дві з семи вимог для початку переговорів про членство в Європейському Союзі. Йшлося про медіазаконодавство, а також про успіхи судової реформи.

Решта п'ять рекомендацій мали певний прогрес. Наприклад, реформуванню Конституційного суду ЄК поставила оцінку "добре", а в законодавстві з прав нацменшин, боротьбі з корупцією, відмиванням грошей і реформуванням правоохоронних органів, а також деолігархізацією відзначила "деякий" успіх.

"Прогрес є. Звіт буде помірно позитивним. Йдеться не про прикрашання дійсності, а про визнання прогресу, наприклад, є видатні антикорупційні справи, які можна назвати", — зазначало одне з дипломатичних джерел ЄС виданню Reuters.

Наразі успіху більше, каже Фокусу засновниця Інституту законодавчих ініціатив Мартина Богуславець. Парламент і уряд серйозно поставилися до виконання семи рекомендацій Єврокомісії. І можна говорити про суттєве просування за кількісними та якісними показниками.

Зокрема, це стосується законодавства про нацменшини. У вересні Верховна Рада ухвалила відповідний закон із частковим врахуванням рекомендацій Венеціанської комісії. Документ визначає, хто такі національні меншини, дозволяє використовувати мову нацменшин у рекламі, медіа, на різноманітних заходах, а також передбачає розробку методології використання мов нацменшин у певних регіонах.

Тема нацменшин залишається каменем спотикання в дипломатичних відносинах України та Угорщини. Прем'єр-міністр Віктор Орбан натякав, що його країна готова ставити Києву палиці в колеса на шляху до ЄС, якщо український уряд не покращить, у його уявленні, законодавство. Головне роздратування Будапешта пов'язане із Законом про освіту, який гарантує навчання в школах державною мовою, тоді як угорці хочуть, щоб їхні етнічні меншини навчалися винятково рідною мовою.

Також Україна показала певний успіх у реформуванні Конституційного суду: у липні парламент проголосував за євроінтеграційний закон про уточнення положень щодо конкурсного добору кандидатур на посаду судді КСУ, а також посилив роль міжнародних організацій у доборі кандидатів. Щоправда, поки що жоден конкурс за новим законом не відбувся.

Після ухвалення парламентом закону про відновлення відкритого електронного декларування, хоч і не з першого разу, а також розслідування низки гучних корупційних справ, можна говорити про певне просування в боротьбі з корупцією.

Потрібно доопрацювати

"За п'ятибальною системою, я думаю, нам можна поставити четвірку з мінусом. Це більше, ніж трійка, але не тверда четвірка", — говорить Фокусу політичний аналітик Ігор Рейтерович. За словами експерта, в оцінці голови Верховної Ради про те, що Україна виконала "практично всі" рекомендації, криється багато питань, які не доведені до завершення.

"Партнери скажуть, що ми виконали непогану роботу, заслуговуємо на старт переговорів, але осад від того, що не довели все до завершення, залишиться. Тому що війна — не індульгенція від виконання вимог. Ми можемо сказати, що ключові моменти виконано, а далі будемо працювати", — продовжує Рейтерович.

За словами Богуславець, є пункти, які, як і раніше, потребують посилення. Наприклад, відповідність законодавства з протидії відмиванню коштів стандартам FATF [Групи розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей]. Про серйозність цієї умови свідчить те, що вона є однією з ключових для продовження співпраці з МВФ. А також — реформування правоохоронного блоку.

"Згідно з Державною антикорупційною програмою, мала розпочатися розробка законопроєкту щодо призначення на вищі посади в поліції за результатом конкурсу, а також запровадження перевірки на доброчесність. Антикорупційний центр ІЗІ надавав до Нацполіції та МВС заяву, яку підписали понад 20 громадських організацій та аналітичних центрів щодо конкурсного добору керівництва поліції, а також рекомендації щодо першочергових кроків реформ — проведення конкурсів у регіональних відомствах та запровадження перевірки на доброчесність. Однак нам відомо, що роботу над законопроєктом планують розпочати лише з грудня", — додає Богуславець.

Найважче, за словами експерта, оцінити прогрес щодо антиолігархічного закону, адже імплементація закону, зокрема створення реєстру олігархів, буде лише після завершення великої війни.

Експерт нагадує, що перед Києвом стояло завдання виконати не тільки сім ключових рекомендацій Єврокомісії, а й перелік реформ від Білого дому, а також вимоги МВФ. Усі вони взаємопов'язані як у контексті майбутнього членства в ЄС, так і щодо підтримки з боку західних партнерів України. Зокрема, виділення коштів для забезпечення першочергових потреб держави у 2024 році, а також подальшої допомоги з відбудовою країни в післявоєнний період.

Наскільки справедливою є заява влади, щодо виконання практично всіх рекомендацій, стане зрозуміло під час переговорного процесу. На сьогодні старт переговорів для України реальний. А практичне виконання, або навпаки ігнорування вимог, позначиться на умовах фінансування Києва з боку ЄС.

Раніше в бесіді з Фокусом перший заступник голови Верховної Ради Олександр Корнієнко зазначав, що переговори про вступ України до Євросоюзу можуть тривати не один рік.

"Переговорний процес — історія не одноденна, вона триватиме кілька років. Ми чуємо зараз терміни від Єврокомісії про 2030 рік. Думаю, ми скоріше будемо готові, але все одно буде потрібно кілька років", — говорив Фокусу Корнієнко.

Також політик зазначав, що ЄС насамперед економічний союз, тому питання українських інтересів і поступок, на які доведеться піти, залишаються під питанням. І попереду у представників влади велика робота — роз'яснювати українцям, що таке ЄС і що означає бути громадянином Євросоюзу.

Крім того, Фокус докладно розбирав, які країни можуть перешкодити Україні на шляху до ЄС.