Вербували полонених під тиском: навіщо в Росії створили батальйон "Богдана Хмельницького"

Російський батальйон "Богдан Хмельницький", що складається з українських військовополонених, склав присягу на вірність РФ і найближчим часом вирушить на фронт, про що повідомив Інститут вивчення війни (ISW) із посиланням на російські ЗМІ.

Підрозділи планують задіяти у складі формування "Каскад" із так званої ДНР, і, ймовірно, направлять у район кордонів Донецької та Запорізької областей.

Українським військовополоненим, за інформацією ISW, платитимуть таку саму платню, як російським солдатам, і вони матимуть ті самі пільги.

Можуть повернутися додому

Інститут вивчення війни ISW наприкінці жовтня повідомляв, що РФ завербувала приблизно 70 українських військовополонених із різних колоній, сформувавши "добровольчий" батальйон "Богдан Хмельницький".

У коментарі Фокусу представити Головного управління розвідки Міноборони України Андрій Юсов зазначив, що про створення подібного підрозділу в Росії говорили рік тому, але реалізувати план, ймовірно, довгий час не вдавалося.

Військовополонені піддаються тиску, і можуть бути використані по-різному, зокрема в такий спосіб. У російських спецслужб достатньо інструментів репресивного характеру, щоб зламати особистість.

"Наразі це має скоріше характер інформаційно-психологічної операції, ніж реального підрозділу, але ми стежимо за ситуацією. З одного боку, це спроба відповісти на створення українських підрозділів із російськими громадянами — легіон "Свобода Росії", Російський добровольчий корпус (РДК), які добровільно погодилися протидіяти путінському режиму. З іншого — звичайна тактика країни-агресора, яка ігнорує міжнародне гуманітарне право", — сказав Фокусу Юсов.

Представник ГУР додав, що українські військовополонені в РФ зазнають тиску, про що офіційний Київ поінформував Міжнародний комітет Червоного хреста.

"Це кричуще порушення Женевської конвенції. Військовополонені піддаються тиску, і можуть бути використані по-різному, зокрема в такий спосіб. У російських спецслужб достатньо інструментів репресивного характеру, щоб зламати особистість. Ми розуміємо, що все це відбувається під тиском, і питання фінансів [за інформацією росЗМІ, українським військовополоненим виплачуватимуть таку саму платню, як і російським бійцям — Фокус] тут не стоїть. Кожен випадок буде розслідуватися окремо", — зазначив Юсов.

У ГУР запевнили, що українські військовополонені, яких завербували для участі в бойових діях на боці РФ, можуть звернутися до координаторів проєкту "Хочу жити", які допомагають солдатам РФ здатися в полон.

"У такому випадку, наші військовополонені у складі підрозділу армії РФ вважаються військовослужбовцями і мають право звернутися до "Хочу жити". Кожен, хто це робить, опиняється під захистом українського законодавства та міжнародного гуманітарного права. Проєкт працює для всіх військовослужбовців РФ, незалежно від формування підрозділів. Бійці мають звертатися, якщо вони стали об'єктом маніпуляцій і тиску з боку країни-агресора", — зазначає Юсов.

Ідеологічні переконання і шантаж

Створення підрозділів за участю військовополонених, за словами полковника запасу ЗСУ Олега Жданова — поширена в історії військового мистецтва практика. Експерт у бесіді з Фокусом пояснює, що одна зі сторін конфлікту завжди має намір завербувати жителів окупованих територій або полонених військовослужбовців. У такий спосіб ворог хоче переконати як своїх громадян, так і світову спільноту, що його дії підтримує населення, проти якого ведеться війна.

Росія може пов'язати людину кров'ю. Тобто змусити скоїти злочин, задокументувати на камеру і використовувати як шантаж. Якщо полонений спробує втекти або зрадити, дані оприлюднять.

"Зазвичай метод примусу в такому випадку на останньому місці. Людину намагаються переконати ідеологічно, що є необхідність воювати на боці ворога. В іншому разі полонений, якому дали в руки зброю, спрямує її на окупанта і перейде на бік своєї країни", — каже Фокусу Жданов.

З військовополоненими, яких вербують до лав армії ворога, працюють фахівці. Вони проводять тести і вирішують, чи можна довіряти конкретній людині. Ідеологічну обробку, за словами експерта, можуть підкріплювати фінансами.

"Систему обдурити важко, і ми так само працюємо з полоненими — переконуємо перейти на наш бік. Щоправда, на відміну від нас, Росія може пов'язати людину кров'ю. Тобто змусити скоїти злочин, задокументувати на камеру і використати як шантаж. Якщо полонений спробує втекти або зрадити, дані оприлюднять. Такий досвід вони використовують", — додає Жданов.

Порушення Женевської конвенції

Згідно з Третьою Женевською конвенцією, жодного військовополоненого не можна утримувати або відправляти в райони, де він може потрапити під вогонь у зоні бойових дій. Юрист-міжнародник Роман Єделєв пояснює Фокусу, що міжнародне гуманітарне право працює незалежно від того, як РФ кваліфікує власні дії на території України, називаючи їх "спеціальною воєнною операцією". Достатньо власне факту ведення бойових дій.

"Щойно здійснюється перший постріл з метою збройного конфлікту між державами, починає працювати міжнародне гуманітарне право, створюються зобов'язання двох сторін. Якщо РФ їх не виконує, це стає підставою для притягнення до відповідальності", — каже експерт.

Якщо українські військовополонені, які беруть участь у бойових діях на боці РФ, захочуть здатися в полон, щодо них відкриють кримінальне провадження за статтею про держзраду і розпочнуть розслідування.

Женевська конвенція, за словами юриста, забороняє примушувати військовополонених брати участь у збройному конфлікті на боці ворога. Якщо йдеться про добровільну згоду, однозначної заборони немає.

"Питання в тому, що можна вважати примусом. Адже це не обов'язково фізичне насильство. Це може бути і психологічний тиск. Військовополоненому можуть говорити, що держава забула про нього і не збирається його повертати. Тому що складно уявити ситуацію, за якої український військовослужбовець добровільно погодиться воювати на боці РФ", — міркує Єделєв.

За словами юриста, якщо українські військовополонені, які беруть участь у бойових діях на боці РФ, захочуть здатися в полон, щодо них відкриють кримінальне провадження за статтею про держзраду і розпочнуть розслідування. Кожен конкретний випадок має розглядатися окремо.

"Якщо український військовослужбовець, який був полоненим, утримуваним РФ, вступив до батальйону, щоб здатися ЗСУ і повернутися в Україну, таку людину не треба притягати до відповідальності. Її затримають, статусу військовополоненого вона не отримає, буде відкрито справу про держзраду, у результаті розслідування може бути встановлено, що складу злочину немає. Якщо людина зможе довести, що її примусили — це виключає кримінальну відповідальність", — додає експерт.

Фокус раніше писав, що за інформацією ЦНС, українських військовополонених у РФ утримують у жахливих умовах, через що в їхніх лавах прогресує туберкульоз та інші інфекційні захворювання. У полонених спостерігається незадовільний загальний морально-фізичний стан.

Також Фокус розповідав, що понад 90% українських полонених, які побували в полоні РФ, зазнали жорстокого поводження і тортур.