За допомогою третіх осіб: у ТЦК придумали новий спосіб "роздачі" повісток

Поки в Києві готують комплексний план за розпорядженням Володимира Зеленського, покликаний змінити підхід до мобілізації, влада на місцях взяла справу у свої руки.

Нещодавно Львівська ОВА дозволила військкомам зупиняти людей на вулиці та перевіряти документи, що засвідчують особу, незважаючи на те, що така перевірка співробітниками ТЦК є незаконною. А в Запоріжжі до рейдів воєнкомів і поліції підключили "Муніципальну варту".

За словами в.о. глави Запоріжжя Анатолія Куртєва, у місті створено 21 групу, до якої входять представники територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК і СП), поліції та співробітники комунальної установи "Муніципальна варта". У співпраці з ОСББ (об'єднання співвласників багатоквартирного будинку) вони ходитимуть по домівках і сповіщатимуть населення про необхідність стати на військовий облік.

"Як представники міської ради ми маємо разом із ТЦК забезпечити взаємодію з головами ОСББ, з керівниками підприємств усіх форм власності, тому що війна — вона для всіх, і немає розмежувань — усі мають стати на облік. Ми розуміємо, які ризики можуть бути в громадському просторі. Точно "Муніципальна варта" не буде задіяна в будь-яких примусових діях. Це неприпустимі речі. Наше завдання — роз'яснювальна робота. Це нормальний робочий процес відповідно до наших повноважень", — сказав заступник міського голови Олександр Власюк.

У мерії запевняють, що самотужки представники "Муніципальної варти" не вручатимуть повістки і тим паче не застосовуватимуть силу щодо військовозобов'язаних. Групи почали працювати з 29 листопада. Вони патрулюють райони з 7 до 9 ранку і з 17.00 до 19.00 вечора.

Як це виглядатиме на ділі: у двері стукають люди у формі, представляються черговими "Муніципальної варти" і починають розповідати про важливість стати на облік у військкомат? З огляду на численні скандали з незаконними затриманнями українців працівниками ТЦК, поки що віриться насилу, що і "вартові" не стануть перевищувати повноваження.

Хто такі чергові з "Муніципальної варти"

"Муніципальна варта" — комунальні підприємства, які з'явилися в різних регіонах України приблизно з 2015 року. Спочатку влада хотіла створити муніципальну поліцію, здатну розвантажити правоохоронців. Однак на законодавчому рівні зробити це не вдалося. У правовому полі "варта" отримала статус комунального підприємства при міськрадах, і основні завдання — охороняти лікарні, парки, масові заходи, а також патрулювати вулиці разом із поліцейськими.

Робота в муніципальній охороні оплачується, черговим купують уніформу, бронежилети, каски, спецзасоби, а іноді — озброюють сучасними інформаційними технологіями. Наприклад, у Дніпрі 2018 року для співробітників муніципальної охорони майже за 6 млн грн придбали програмне забезпечення, за допомогою якого можна розпізнавати обличчя людей, номери машин, стежити за їхніми маршрутами.

У ЗМІ "Муніципальну варту" називають силовою структурою, підконтрольною і фінансованою місцевою владою. В Одесі її співробітників у 2018 році судили за побиття кийками журналістів. У Києві підприємство пов'язували з праворадикальною організацією "С14" і підозрювали в низці скандалів. Столична "Муніципальна варта" підозри на свою адресу заперечувала.

Особливо помітна робота "Муніципальної варти" була під час карантинних заходів 2020 року. Адвокат юридичної компанії RIYAKO & PARTNERS Микола Максимов у розмові з Фокусом згадує, що разом із поліцією чергові патрулювали вулиці та виявляли порушників.

"У муніципальної охорони немає повноважень, передбачених законодавством. Вони не можуть перевіряти документи, затримувати людей. Усе, що вони можуть — у разі правопорушення до приїзду поліції утримувати правопорушника. Але це може зробити будь-який громадянин України і без форми ["Муніципальної варти"], — каже Максимов.

У Запоріжжі комунальне підприємство "Муніципальна варта" з'явилося в червні 2023 року. У міськраді повідомили, що чергові працюватимуть у співпраці з правоохоронними органами і виконуватимуть завдання у сфері охорони громадського порядку та контролю благоустрою. Надалі кількість функцій буде розширено.

На допомогу поліцейським

У жовтні, після того як у суспільстві почали активно обговорювати недостатньо ефективну мобілізацію, колишня заступниця міністра оборони Ганна Маляр нагадала, що відповідальні за результати мобілізації — не тільки воєнкоми, а й місцева влада. На думку експосадовниці, співробітники ТЦК та СП мають працювати у зв'язці з місцевими органами виконавчої влади за участю органів місцевого самоврядування та із залученням підприємств і підприємців.

"Повідомлення та прибуття громадян, які призиваються, мають забезпечувати місцеві органи влади, а не ТЦК і військкоми. В Указі президента чітко розподілені обов'язки щодо мобілізаційного процесу. Тому за хабарі питати треба з воєнкомів і тих, хто давав хабарі. А за забезпечення мобілізації, перш за все — з місцевих органів влади", — говорила Маляр.

Юристи в бесіді з Фокусом зазначали, що в Указі президента, на який посилалася Маляр, місцева влада разом із ТЦК та СП справді має забезпечити своєчасне сповіщення та прибуття громадян, які призиваються на військову службу. Однак на практиці для цього не вистачає законних механізмів. На відміну від співробітників ТЦК, які не концентруються на правових механізмах, виконуючи мобілізаційні плани, місцева влада не може "хапати" на вулицях людей.

Однак що сильніший тиск у питанні ефективності мобілізаційних заходів, то активніше місцева влада шукає способи вирішити питання.

"У Львові, як і в інших містах України, зокрема Запоріжжі, "Муніципальна варта" — це синекури. Тобто люди, які ні за що не відповідають, але гроші за це отримують. Вони заброньовані від призову. І хоча в законі "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" немає жодного слова про "Муніципальну варту", — це [залучення до співпраці з ТЦК і поліцією] вимушені заходи, оскільки мобілізація не вдалася, і влада шукає способи вплинути на військовозобов'язаних", — говорить Фокусу адвокат Олег Леонтьєв.

Експерт додає, що "Муніципальна варта", зареєстрована як комунальне підприємство, не може займатися питаннями мобілізації. Навіть якщо їх про це просять співробітники ТЦК, поліція або військова адміністрація. Тому якщо муніципальна охорона "скручуватиме" людей, перевірятиме в них документи — їх можна притягнути до кримінальної відповідальності.

"Муніципальна варта" потрібна, щоб стояти поруч із поліцейськими для натовпу і залякування. Однак рішення шукають не там. Достатньо надати ТЦК доступ до реєстру виборців і тоді військкомам не доведеться бігати вулицями і ловити військовозобов'язаних. Вони бачитимуть, хто живе на їхній території, чим займається, кого можна призивати", — додає Леонтьєв.

Фокус раніше писав про те, як влада може змінити роботу ТЦК та ВЛК, щоб посилити мобілізацію.

Також Фокус розповідав про те, хто з військовослужбовців підлягає демобілізації, насамперед, якщо влада ухвалить таке рішення.