Шанси на перемогу 50%: як експерти оцінили результати контрнаступу

ЗСУ, контрнаступ
Фото: Flickr | Фото ілюстративне. На Заході стурбовані результатами контрнаступу ЗСУ

Результати українського контрнаступу виявилися не такими значними, як того очікували на Заході. Тепер перед партнерами Києва стоїть питання — як діяти далі. Фокус попросив експертів розібрати причини і наслідки літньої військової кампанії.

Видання Washinghton Post опублікувало масштабне дослідження підготовки до контрнаступу України, засноване на інтерв'ю з більш ніж 30 високопоставленими чиновниками з України, США та європейських країн. Автори окреслили причини, які призвели до недостатньо значних результатів літньої військової кампанії.

Зокрема, за словами авторів статті, офіційні особи США та України різко розходилися в думках щодо стратегії, тактики і термінів. Пентагон хотів, щоб наступ почався в середині квітня, щоб перешкодити ЗС РФ зміцнити позиції. Американські військові чиновники наполягали, щоб Україна сконцентрувала сили вздовж південного напрямку, і були впевнені, що механізована лобова атака російських позицій можлива з тими військами й озброєнням, які є. Київ, зі свого боку, не погоджувався йти в бій без додаткового озброєння і підготовки і вважав, що війська повинні атакувати в трьох різних точках фронту.

"Вашингтон прорахувався, якою мірою українські сили можуть бути перетворені на бойову силу західного зразка за короткий період. Багато хто в Україні та на Заході недооцінив здатність Росії оговтатися від катастроф на полі бою і використовувати свої багаторічні сильні сторони: живу силу, міни і готовність жертвувати життями в масштабах, які можуть собі дозволити лише деякі інші країни", — зазначили у виданні.

"Якби ми пішли в лобову атаку, як цього хотіли партнери, якщо вірити статті WP, це був би м'ясний штурм".

Олег Жданов, полковник запасу ЗСУ

Автори статті додали, що в міру наближення очікуваного початку наступу українські військові побоювалися катастрофічних втрат, тоді як американські офіційні особи вважали, що без рішучого нападу втрати зрештою будуть вищими.

Спочатку робити, потім — рекламувати

Три головні причини, чому контрнаступ не досяг очікуваних результатів — недостатня кількість зброї, повна відсутність авіації, розтягування сил по всій лінії фронту. Такі оцінки дають експерти, з якими поговорив Фокус.

"Якби ми пішли в лобову атаку, як цього хотіли партнери, якщо вірити статті WP, це був би м'ясний штурм. Треба віддати належне Головнокомандувачу ЗСУ Валерію Залужному, що він не погодився на м'ясорубку", — говорить Фокусу полковник запасу ЗСУ Олег Жданов.

Експерт зазначає, що механізована атака російських позицій у лоб, про яку міркують американські журналісти, за відсутності авіації та достатньої кількості озброєння, призвела б до колосальних втрат. З цієї причини українське керівництво не погодилося на подібні пропозиції, обравши більш обережну тактику.

"Правильно на цю тему висловився генерал Бен Годжес. Він сказав, що американська армія — зразок армії НАТО — ніколи б не почала наступальних дій без переваги в повітрі. А WP намагається поставити нам у докір, що ми не погодилися йти на м'ясний штурм без броні, далекобійних ракет і авіації. У нас не таке велике населення, і ми цінуємо життя наших військових", — додає експерт.

При цьому пропозиція американських партнерів сконцентрувати сили на одному напрямку — могла зіграти на користь українського контрнаступу, вважає капітан першого рангу запасу ВМС України Андрій Риженко.

"Я вважаю, потрібно було позначити один напрямок, найболючіший для противника, і сконцентрувати всі сили, а потім, коли буде досягнуто успіху, йти за іншими напрямками. РФ на початку повномасштабного вторгнення атакувала нас по всьому периметру, потім зрозуміла, що сил не вистачає, і сконцентрувала їх на Сході, закріпилася на Півдні. Можливо, справедливо було діяти аналогічно", — зазначає Риженко.

Експерт додає, що початок контрнаступу довго відкладали, що дало можливість ЗС РФ підготуватися.

"Мені було дивно, що в нас наступ розпочався на кількох напрямках одночасно. І що він затягнувся. У принципі, очікували початок у квітні або травні. РФ скористалася часом, щоб поставити міни. У нас було багато гасел у медіа. Але спочатку треба було зробити, а потім — показувати результат. А не навпаки. Але в нас завжди так — якщо є план, ми його одразу рекламуємо, а потім виправдовуємося, що не вийшло", — каже Фокусу Риженко.

Путін упевнений, що перечекає Захід

Зараз, за словами Жданова, перевага на боці ЗС РФ. Перед західними партнерами Києва стоять непрості питання. Як діяти далі, якщо президент України готовий битися до виходу на кордони 1991 року, а президент РФ упевнений, що "зможе перечекати непостійний Захід і поглинути українську територію".

"Колективний Захід розуміє, що програє Путіну. Вони не можуть вирішити, скільки зброї нам постачати, щоб перемогти. Головне завдання США і ЄС — не дати перемогти Путіну. А це війна на виснаження на довгі роки. Путін випередив усіх і нас, насамперед, у плані переведення економіки на військові рейки і готовності населення вести довгу війну. Вони готові до цих жертв. Тож Путін перемагає. І якщо йому дати оперативну паузу, тимчасове припинення вогню з переговорами, він за три роки може і НАТО атакувати. Він буде готовий, а Захід — ні", — зазначає Жданов.

Але у нас завжди так — якщо є план, ми його одразу рекламуємо, а потім виправдовуємося, що не вийшло

Андрій Риженко, капітан першого рангу запасу ВМС України

Давати оцінки подальшому розвитку подій на фронті поки зарано, вважають експерти. За словами Жданова, Україна переживає переломний момент. На Заході намагаються переоцінити суть перемоги, а головне — що вони готові для цього зробити.

"Сьогодні прогнозувати важко. Ми не знаємо, в який бік повернеться Захід. Вони можуть запропонувати нам завтра переговори. Сказати, що більше не тягнуть нашу війну і готуватимуться до власної оборони, а ми отримаємо "Мінськ-3". А можуть навпаки надати нам 700 чи 1 000 танків, авіацію, боєприпаси, і сказати — починайте перемагати. Зараз ми на роздоріжжі. Імовірність того чи іншого сценарію — 50 на 50", — резюмує експерт.

Фокус раніше писав, чому західні політики симпатизують Путіну, і як цим користується Кремль.

Також Фокус розповідав, кого торкнеться перша хвиля демобілізації, якщо влада ухвалить відповідне рішення.