З бюджету — 5 млрд гривень на день на армію. Чому бійці ЗСУ змушені самі купувати форму та обладнання
Українські волонтери щодня намагаються зібрати гроші на амуніцію, дрони, ліки, паливо та інші потрібні для армії товари. У Мінфіні кажуть, що проблема з фінансуванням ЗСУ абсолютно незрозуміла, адже грошей достатньо. Фокус поговорив з військовими і волонтерами, щоб зрозуміти, наскільки заяви влади відповідають реальності.
Українці намагаються підтримувати армію, розуміючи загрозу, що виходить від Росії. Уже давно ні для кого не секрет, що частина підрозділів ЗСУ забезпечуються завдяки волонтерам. Щодня вони намагаються зібрати гроші на амуніцію, дрони різних типів, прилади нічного бачення, навігаційні та оптичні прилади, двигуни, батареї та акумулятори, а також ліки і паливо.
Влада в особі міністра фінансів України Сергія Марченка заявляє, що проблем із забезпеченням військових немає. Чиновник зізнався, що взагалі не розуміє, звідки вона з'явилася і навіщо скидатися на збори. Щодня, за його словами, з бюджету країни на сектор безпеки і оборони йде 5 млрд гривень.
"Хто ще виділяє? Кажуть, місцеві бюджети й органи місцевого самоврядування. Ми порахували їхню можливість на рік — вона варіюється від 15 до 20 млрд... Якщо всі органи місцевого самоврядування, всі мери скинуться, вони на чотири дні нам дадуть можливість продовжити війну. За всієї поваги до волонтерів, жодні інші неурядові організації і близько не стоять із можливостями держави щодо забезпечення Збройних Сил", — сказав він в інтерв'ю Forbes.
Марченко каже, що питання на кшталт "де гроші" треба адресувати командирам, бо від них залежить рівень забезпечення їхніх частин.
"Якщо вони банально не забезпечили боєздатність підрозділів, це їхня відповідальність... Мені важко коментувати речі, які я сам не розумію. Я сам не розумію, чому ми досі забезпечуємо в складчину військовослужбовців", — зазначив він.
Перевірити озвучену Марченком цифру в 5 млрд на оборону неважко. Мінфін 26 грудня звітував про витрати на захист і оборону за підсумками одинадцяти місяців 2023 року. З державного бюджету виділили на ці цілі 1,56 трильйона гривень або 59,2% усієї суми витрат. Якщо 5 млрд помножити на кількість днів в 11 місяцях цього року, вийде майже 1,7 трлн гривень. Виходить, що різниця в 140 мільярдів для глави Мінфіну не настільки значуща.
Судячи з коментаря міністерства, гроші спрямували на:
- грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, поліцейських;
- закупівлю військової та спеціальної техніки, озброєння, боєприпасів, продукції оборонного призначення, засобів індивідуального захисту (шоломів, бронежилетів та іншої спеціальної екіпіровки), паливно-мастильних матеріалів, продуктів харчування;
- медичне забезпечення.
Остання стаття витрат відведена на "інші види видатків" для забезпечення діяльності відповідних органів і формувань.
"Перевели на Авдіївку, дали літню форму": що говорять про держзабезпечення військові та волонтери?
Опитані Фокусом чинні військові ЗСУ сумніваються в правдивості слів міністра і не дуже розуміють, як обійтися без волонтерської допомоги. Командир взводу вогневої підтримки 1-ї роти спеціального призначення 20-го окремого батальйону Дмитро Худенко, якого нещодавно перевели в Авдіївку, розповів Фокусу про елементарні проблеми з поставками військової форми для його підрозділу.
"Мене тиждень тому перевели на Авдіївку, з собою дали літні берци і два комплекти форми — теж літньої. Мені це добро взагалі не треба. Віддав хлопцям, які зараз у лікарні лежать. Ось так нас спорядили і відправили в зону бойових дій. То половину речей не видають, то немає розмірів, то якість жахлива. Забезпечують нас волонтери, а хто на "нулі" свої гроші витрачають (Худенко має на увазі виплати в розмірі 100 тисяч гривень, які передбачені для бійців, що воюють на передовій, — ред.)", — зазначив військовий.
Худенко також звертає увагу на структуру розподілу 5 мільярдів гривень, про які говорив Марченко. Сектор безпеки і оборони — доволі обтічний термін, чиновник не уточнює, куди йдуть ці гроші — на харчування, обмундирування чи паливо.
"У моєму взводі транспорт, генератори і термінали Starlink — волонтерські. Єдине від держави дизель отримуємо, але й то поки відзвітуєш... Я отримав важке поранення, мені волонтери 300 тисяч гривень на лікування передали, а не держава", — з жалем підкреслює боєць.
Волонтер із команди "Незламні Самураї" Андрій Лихачов у розмові з Фокусом наголошує, що навіть якщо дрони, тепловізори, приціли та іншу амуніцію купують за державні гроші, з незрозумілих причин це обладнання часто лежить на складах.
"Ми як волонтери розуміємо, що на фронті гинуть наші хлопці і купуємо потрібні їм речі. Хто там витрачає на день 5 мільярдів гривень і куди вони йдуть — незрозуміло. Потрібно вимагати від Марченка звіту, куди йдуть такі великі суми. Не секрет, що українські чиновники прикриваються воєнним станом і засекречують дані про військові витрати", — зауважує він.
За словами волонтера, багато військових скаржаться на довгий шлях передачі звітності вищому керівництву за взятий дрон Mavic. Бійців змушують брати участь у радянській бюрократії — писати тонни паперів. Можливо, тому вони не хочуть брати дрони на свої підрозділи у командування, припустив волонтер.
"Ми хлопцям на Куп'янському напрямку купували ноутбук, принтер і папір, щоб вони просто писали цей звіт. Що стосується палива: з кожним виїздом ми беремо до 100 літрів бензину хлопцям для заправки генераторів, оскільки на "передку" просто немає нормальних заправок. Вони можуть знайти дизель, але не бензин", — підкреслив Лихачов.
Нагадаємо, президент Росії Володимир Путін підписав держбюджет із рекордним збільшенням статті витрат на армію. Сума сягає 10,775 трлн рублів (111 млрд доларів), що у 2,3 раза більше, ніж у 2022 році.
Президент України підписав закон про державний бюджет України на 2024 рік ще 28 листопада з доходами майже на 1,8 трлн гривень і видатками на 3,35 трлн гривень. Близько половини видатків закладено на оборону та безпеку.