Скандал навколо сім'ї Гринкевича. Чому Міноборони укладало держконтракти з непрофільними компаніями

корупція, корупція в Україні, гроші, гривні
Фото: РБК-Україна | Фото ілюстративне. Діяльність Ігоря Гринкевича, за даними слідства, завдала збитків держбюджету на понад 1 млрд гривень

Скандальна справа бізнесмена Ігоря Гринкевича змушує вкотре порушити важливу тему непрозорості тендерних процедур. Чому будівельна компанія виграє конкурси на закупівлю одягу та їжі для ЗСУ, в рази завищуючи ціну послуг?

Related video

Громадськість стежить за розвитком скандалу навколо Ігоря Гринкевича та його родини. В історії із львівським бізнесменом, найбільшим постачальником Міноборони України, цікаво те, що за ним давно тягнувся шлейф скандалів, але з ним продовжували укладати держконтракти.

Перший публічний випадок — реконструкція Вірменського собору у Львові. У червні 2008 року Львівська міськрада провела тендер на ремонтно-реставраційні роботи і перемогла його будівельна компанія "Верховина". За пів року організація отримала майже 2,5 млн гривень, водночас майже ніяких робіт у соборі не виконали.

Журналіст-розслідувач, засновник проєкту "Наші гроші" Юрій Ніколов зазначав, що Гринкевичу діставалися різні будівельні проєкти, і завжди вони реалізовувалися із завищеною ціною робіт і будматеріалів.

У 2019 році проти його фірми "Візін Річ" відкрили кримінальне провадження за фактом завищення цін на реконструкції митного пункту пропуску "Чоп". Закарпатська митниця перерахувала ТОВ "Візін Річ" 10,65 млн гривень.

Інша фірма ТОВ "Будівельний альянс Монтажпроект", директором і засновником якої є Гринкевич-молодший, отримувала замовлення від Львівської ОДА на будівництво Центру безпеки для громадян Східницької громади в селі Новий Кропивник за 33 млн гривень. Ціну будівельних матеріалів у документації завищували в 1,5 раза, писали журналісти.

А 2021 року ця сама фірма завищила вартість робіт на полігоні для підготовки військових частин і підрозділів "Широкий Лан" у Миколаївській області. Фірма обіцяла виконати роботи самостійно за 44,08 млн гривень, знову за завищеними цінами завдяки махінаціям із субпідрядниками.

Чому компанії із завищеними цінами виграють тендери?

Величезна маржа на послуги і товари для армії пояснюється об'єктивними і суб'єктивними чинниками. Часто це залежить від особистих зв'язків чиновників із бізнесменами, каже Фокусу засновник організації StateWatch, експерт з антикорупційних питань Олександр Лємєнов.

Як приклад він наводить скандал із закупівлею продуктів харчування для ЗСУ. Міноборони України закуповувало яйця по 170 гривень за десяток. У ціну товару закладено логістичні витрати і чиновники можуть дуже вільно трактувати їх.

Лємєнов вказує, що витрати на поставку, навантаження і розвантаження продуктів, а також закупівля палива — це колосальний корупційний ресурс.

"Не може бути так, що яйця скрізь у роздріб коштують приблизно 60 гривень за десяток, а Міноборони закуповує по 170 гривень із транспортними витратами і за ціною опту. Додаткова корупційна маржа тут абсолютно зрозуміла. Залежно від товару реальна транспортна націнка вимірюється на рівні 10–15%", — сказав експерт.

У розвинених країнах такі величезні переплати за товари і послуги на державних тендерах просто неможливі. За словами Лємєнова, за такі витівки одразу позбавляють посад і отримують тюремні терміни.

"У нас просто демократія в перехідному періоді. Наведу приклад: в уряді Сінгапуру міністр позбувся посади за попереднє озвучування кваліфікаційних умов для подачі на тендер. Потім його посадили у в'язницю на два роки", — каже Лємєнов.

Будівельники беруться постачати одяг і харчування

Фірми, що беруть участь у тендерах, мають коди зовнішньоекономічної діяльності. Будівельна фірма має один КВЕД, а постачальники одягу та харчування — інші. Компанії, які не мають досвіду в конкретному виді діяльності, не можуть братися за неї і подаватися на тендер, продовжує Олександр Лємєнов.

"Якщо учасник тендеру не має на балансі техніки для виконання робіт? Очевидно, що самі вони нічого не зроблять, а віддадуть у субпідряд. В умовах війни це неприпустимо — все має робитися швидко, якісно і бажано за адекватну ціну", — розповідає він.

Бізнесменів, які заробляють статки на державних тендерах, можна перевірити, але потрібна воля правоохоронців. Поліція зобов'язана приходити і дивитися, що відбувається у підприємця. Однак політична і бізнес-коньюнктура в Україні побудована так, що цього практично не буває, підкреслює Лємєнов.

Фокус раніше писав, що діяльність Гринкевича, за даними слідства, завдала збитків держбюджету на 1,2 млрд гривень. Печерський райсуд Києва 30 грудня відправив його під варту з можливістю внесення застави в розмірі 429 млн гривень.

У Міноборони України обіцяють ретельно перевірити контракт, укладений із компанією Ігоря Гринкевича на поставку харчування для військових у Миколаївській та Херсонській областях. Угода діє до 1 квітня 2024 року.