"Дерибан під дахом правоохоронців": як став можливий скандал із бізнесменом Ігорем Гринкевичем і що йому загрожує

Найбільшого постачальника Міноборони України Ігоря Гринкевича затримали за спробу запропонувати півмільйона доларів хабара співробітнику ДБР. Так він хотів повернути майно, вилучене під час кримінального провадження. Це стало початком публічного скандалу навколо тендерів і закупівель для ЗСУ.

Підприємець постачав армії за держконтрактами одяг і харчування, будучи власником будівельних фірм. Компанії Гринкевича перемогли в 23 тендерах на суму понад 1,5 млрд гривень. Збитки держбюджету від діяльності бізнесмена, за даними слідства, становили 1,2 млрд гривень.

Печерський райсуд Києва 30 грудня відправив Гринкевича під варту, йому дозволили внести заставу в розмірі 429 млн гривень (понад 11 млн доларів). Бізнесмен досі не вніс цю суму і причина — не в її відсутності. Гроші у сім'ї Гринкевича є, адже тільки на афері з постачання одягу для ЗСУ за 2023 рік вони отримали 25 млн доларів, зазначив український журналіст Євген Плінський.

"Проблема в тому, що ці гроші мають бути легальними, а показати 12 млн доларів, які шахрайством зароблені на ЗСУ, значить добровільно зізнатися у схематозі. Гроші начебто є, але водночас і немає", — вказує журналіст.

Блогер Ігор Лаченков провів своє розслідування, в якому каже, що у схемах брав участь і син Ігоря Гринкевича — 28-річний Роман. Хлопець отримав для благодійного фонду міжнародну допомогу, яку перенаправили у пов'язану фірму і продали Міноборони за завищеними цінами. Через благодійний фонд Hope.ua пройшло понад 277 млн гривень, але фінансовий звіт організації показав близько 4 млн витрат за минулий рік.

Куди Гринкевичі витрачали гроші?

Син львівського бізнесмена Роман Гринкевич, як пише Лаченков, посилаючись на дані з відкритих джерел, обіймає посаду директора ТОВ "Будівельний Альянс Монтажпроєкт" і благодійного фонду Hope.ua та володіє ТОВ "Електроагротехніки". За один день у травні минулого року він купив у селищі Козин чотири земельні ділянки та будинок площею 289 кв. метрів за 25 млн гривень, вказує блогер.

Ірина Федак, теща Ігоря Гринкевича, 2023 року обзавелася трьома земельними ділянками у Львівській області та квартирою у Львові площею 127 кв. метрів, а майбутня дружина Романа Гринкевича — Соня Морозюк купила автомобіль Porshe Cayenne 2015 року випуску і комерційне приміщення в Києві площею 122 кв. метрів вартістю 4,6 млн гривень.

Загалом за рік компаніям Гринкевича вдалося вивести понад 1 млрд гривень, — додає Лаченков.

Варто додати, що сам Ігор Гринкевич позував на фото з експрем'єром Великої Британії Борисом Джонсоном і "засвітив" дорогий годинник. Євген Плінський пише, що це Rolex Daytona Cosmograph за 77 тисяч євро, куплений за постачання футболок для ЗСУ.

Цікаво, що Гринкевич-молодший вважається почесним волонтером. У грудні минулого року п'ять волонтерів із Львівської області отримали президентські нагороди "Золоте серце", серед них був і Роман Гринкевич. Указ про нагородження президент України Володимир Зеленський особисто підписав 9 грудня.

Відповідь Романа Гринкевича: "інформаційна атака на сім'ю"

Гринкевич-молодший відреагував на звинувачення свого батька через десять днів після його затримання. За словами Романа, діяльність його сім'ї відбувалася в межах чинного законодавства.

"Ми впевнені, що наша діяльність відбувалася в умовах чинного законодавства. Виправдовуватися, лити бруд, шукати компромат або його створювати точно не будемо! Ми точно знаємо, хто зацікавлений у цьому скандалі, його безпосередніх замовників і вигодонабувачів. Ми переконані, що правоохоронці всіх рівнів і безпосередньо в МО розберуться в усьому, користуючись офіційними даними", — написав він.

"Замовників" скандалу Роман Гринкевич не назвав і заявив, що тікати за кордон члени його сім'ї не збираються.

"Нам є що відповісти, але робитимемо це винятково в законний спосіб, аргументовано і чітко. І ще — виїжджати за кордон ми не збираємося", — підсумував Роман.

"Невловимий будівельник": у яких справах фігурував Ігор Гринкевич?

Бізнесмен Ігор Гринкевич не раз був фігурантом різних кримінальних проваджень через тендерну корупцію. При цьому, жодна справа так і не дійшла до суду, зазначив в Facebook журналіст-розслідувач, засновник проєкту "Наші гроші" Юрій Ніколов.

Гринкевич брався за різні будівельні проєкти. У 2019 році проти його фірми "Візин Річ" відкрили кримінальне провадження за фактом завищення цін на реконструкції митного пункту пропуску "Чоп". Закарпатська митниця перерахувала ТОВ "Візин Річ" 10,65 млн гривень.

Фірма "Б.К. Верховина", що належить Гринкевичу-старшому, 2008 року виграла тендер на реставрацію Вірменської церкви у Львові. У розпорядженні компанії для надання послуг не було ні відповідних фахівців, ні технологій. Правоохоронці встановили, що фірма підробляла документи і порушили проти Ігоря Гринкевича ще одну кримінальну справу.

Проєкт "Наші гроші" восени 2023 року публікував розслідування про діяльність ТзОВ "Будівельний альянс Монтажпроєкт", директором і засновником якої є Роман Гринкевич. Фірма отримала замовлення від Львівської ОДА на будівництво Центру безпеки для громадян Східницької громади в селі Новий Кропивник за 33 млн гривень. Ціну будівельних матеріалів у документації завищили в півтора раза, стверджували журналісти.

"Будівельний альянс Монтажпроєкт" у 2021 році завищила вартість робіт на полігоні "Широкий Лан" у Миколаївській області. Фірма обіцяла виконати роботи самостійно за 44,08 млн гривень, зобов'язання тендеру не передбачали залучення до будівництва субпідрядників. До процесу все ж додали фірми-прокладки "Сітіград" і ТОВ "Економ Енерджі Інжиніринг", причому перша компанія кинула на гроші другу.

Директор "Економ Енерджі Інжиніринг" Ігор Завойчинський скаржився, що його фірмі заплатили лише половину з обіцяних 803 тисяч гривень. Він надіслав акти виконаних робіт "Сітіграду", але йому відповіли, що за вказаним місцем реєстрації компанії немає.

Реакція Міноборони на скандал із сім'єю Гринкевичів

Публічний скандал із Гринкевичами змусив Міністерство оборони України відреагувати. Чиновники оголосили про розірвання угод із його компаніями, але один контракт із компанією Гринкевича все ж таки залишився — угода на харчування військових у Миколаївській і Херсонській областях, яка діє з 1 січня до 1 квітня 2024 року.

Заступник міністра оборони Віталій Половенко говорив, що міністерство розпочало ретельні та окремі службові перевірки тендерів, контрактів і послуг.

Вочевидь, ідеться про договір на поставку продовольства на 470 мільйонів гривень, який Міноборони України в грудні 2023 року підписало з ТОВ "ТРЕЙД ЛАЙНС РІТЕЙЛ". Ця будівельна компанія фігурує у схемі постачання одягу у 2023 році, підписувала фіктивні акти приймання одягу та отримувала гроші від Міноборони без наявності товару, вказує журналіст Євген Плінський.

"Її власницями на момент реалізації схеми з одягом були: дружина Гринкевича — Світлана Гринкевич і його дочка Ольга Швед", — додав він.

Половенко обіцяє, що інспектори перевірять усі аспекти співпраці протягом усього терміну дії угоди.

"Зараз важливим пріоритетом є продовольче забезпечення захисників. Якщо з'являться хоч якісь підстави розірвати цей останній контракт достроково — ми негайно це зробимо", — додав він.

Перевірка підрядників Міноборони. Чи реально уникнути корупційних ризиків

У всіх фірм, які беруть участь у тендерах, є коди зовнішньоекономічної діяльності. Будівельна фірма має один КВЕД, а постачальники одягу та харчування військовим — інші. Логічно, що компанії без досвіду в конкретному виді діяльності не можуть братися за неї, каже Фокусу засновник організації StateWatch, експерт з антикорупційних питань Олександр Лємєнов.

"Давайте проаналізуємо питання: якщо учасник тендеру не має на балансі техніки для виконання робіт? Очевидно ж, що самі вони не будуть нічого робити, а віддадуть у субпідряд. В умовах війни це неприпустимо — все має робитися швидко, якісно і бажано за адекватну ціну. Капітальне будівництво — це нішева і сильно зарегульована сфера, без отримання ліцензій там працювати не можна", — пояснює фахівець.

Перевірки бізнесменів типу Ігоря Гринкевича влаштувати можна, але потрібна воля правоохоронних органів. Поліція зобов'язана прийти до підприємця і подивитися, що у нього відбувається. Але політична і бізнес-коньюнктура в Україні влаштована так, що компанії без потрібного досвіду робіт давно перемагають у торгах, підкреслює Лємєнов.

Величезну маржу на послуги і товари для Міноборони України він пояснює об'єктивними і суб'єктивними чинниками. Чиновники можуть дуже вільно трактувати логістичні витрати, вписуючи їх у ціну товару. Звідси історія з яйцями по 17 гривень за штуку.

"Витрати на поставку, навантаження і розвантаження, паливо — це колосальний корупційний ресурс. Не може бути так, що яйця скрізь у роздріб коштують близько 60 гривень за десяток, а Міноборони закуповує по 170 гривень із транспортними витратами і за ціною опту. Додаткова корупційна маржа тут абсолютно зрозуміла. Залежно від товару реальна транспортна націнка вимірюється на рівні 10-15%", — зауважує експерт.

У розвинених країнах, за його відомостями, немає таких переплат за товар на держзакупівлях.

"За таке злітають із посад одразу, а в нас просто демократія в перехідному періоді. В уряді Сінгапуру один із міністрів позбувся посади за те, що попередньо озвучив кваліфікаційні умови для подачі на тендер однієї з компаній. Чиновника пізніше посадили у в'язницю на два роки", — навів Лємєнов приклад.

За словами виконавчої директорки Центру протидії корупції Дар'ї Каленюк, волонтерські та благодійні фонди підлягають фінансовому моніторингу, і якщо виявляють факти легалізації злочинних доходів, правоохоронні органи мають одразу братися за справу.

"Шкода, що такі, як Гринкевичі, псують імідж благодійних організацій. В Україні багато критично важливих фондів, через які волонтери збирають допомогу армії та постраждалим від російської агресії. Погана вівця псує все стадо", — зазначила вона.

Каленюк вважає, що сім'я Гринкевичів і всі причетні до корупційних схем у Міноборони зроблять усе можливе, щоб ухилитися від відповідальності.

"Допоки в нас більшість правоохоронних органів, зокрема ДБР, координуються в ручному режимі на самому верху, немає жодних гарантій, що мародери-корупціонери сядуть до в'язниці або вкрадене ними майно буде конфісковане", — підкреслює експерт.

Поодинокі випадки виявлення корупції топрівня Каленюк вважає певним здобутком і відповіддю на суспільний тиск.

"Системної роботи над мародерами в секторі оборонки, на жаль, немає через те, що оборона — дуже закритий і складний сектор. У ньому можна зручно дерибанити державні гроші під дахом правоохоронців", — підсумувала вона.

Фокус раніше детально розбирав корупційні ризики в законопроєкті про мобілізацію. Працівникам ТЦК можуть дати повноваження щодо внесення чоловіків до реєстру боржників.

Командир 1-го штурмового батальйону 3-ї окремої штурмової бригади ЗСУ Петро Горбатенко ("Ролло") раніше говорив, що мобілізація в Україні йде погано через корупцію у військкоматах. Часто військкоми забирають не тих людей, які потрібні на фронті.