Електронні повістки під питанням: які зміни чекають на законопроєкт про мобілізацію

Верховна Рада в першому читанні проголосувала за резонансний законопроєкт про мобілізацію. Серед ключових і найскандальніших норм — запроваджуються електронні повістки, які вважаються врученими після появи в електронному кабінеті призовника. У цій системі повинні будуть зареєструватися всі військовозобов'язані протягом 60 днів з моменту набуття законом чинності.

Також у документі пропонують:

• Запровадити систему санкцій щодо ухилянтів. За неявку до військкомату за повісткою їх можуть позбавити доступу до банківських рахунків, а також заборонити користуватися автомобілем. Обмеження можуть бути введені тільки за рішенням суду;
• Для тих, хто перебуває за кордоном і потребує консульських послуг, надавати їх тільки після пред'явлення військово-облікових документів;
• Мобілізаційний вік знизити з 27 до 25 років;
• Ті, хто здобувають другу вищу освіту — втрачають право на відстрочку. Також відстрочки позбавляють аспірантів, які навчаються за контрактом;
• Демобілізація військовослужбовців запланована через 36 місяців служби. Однак вона має бути запроваджена лише за наказом верховного головнокомандувача.

Приймали в турборежимі

Документ критикували як окремі депутати — зокрема, голова антикорупційного комітету Анастасія Радіна, так і юристи Верховної Ради. Згідно з висновками Головного науково-експертного управління ВР, незрозуміло, на яких підставах поліцейських позбавлять відстрочки, але при цьому її отримають, наприклад, працівники Державної спеціальної служби транспорту. Запропоновані обмеження щодо ухилянтів юристи називали "заходами впливу" з боку держави, які не підпадають ні під цивільну, ні під адміністративну, ні під кримінальну відповідальність.

Серйозні зауваження до урядового законопроєкту озвучив Уповноважений ВР з прав людини Дмитро Лубінець. Він заявив, що деякі норми порушують Конституцію та чинні закони України. Зокрема, йшлося про виїзд чоловіків за кордон, електронний кабінет призовника, роботу ТЦК, надання відстрочки. Зауваження омбудсмена до законопроєкту про мобілізацію зайняли дев'ять сторінок. Однак після розмови з міністром оборони Рустемом Умєровим Лубінець змінив свою думку, заявивши, що всі зауваження можна врегулювати до другого читання.

За словами політолога Ігоря Рейторовича, законопроєкт має особливе значення, тому парламент діє максимально швидко. Згідно з процедурою, у депутатів є два тижні, щоб внести правки. Далі, залежно від кількості зауважень і попередніх домовленостей із комітетом, який має розглянути правки, на друге голосування законопроєкт можуть поставити наприкінці лютого.

"З огляду на те, що в першому читанні документ отримав 243 голоси, значить запас голосів є. Якщо в другому читанні швидко проголосують, президент підпише документ і через місяць після цього — тобто з квітня — він може вступити в дію. Парламентарії йдуть максимально швидким шляхом. Показовою була поведінка Лубінця — спочатку 9 сторінок зауважень, а після розмови з міністром оборони погодився, що потрібно голосувати в першому читанні. До березня ми матимемо проголосований у другому читанні законопроєкт. Найімовірніше, приберуть найбільш одіозні норми — можливо, електронні повістки. Решту залишать", — каже Фокусу Рейтерович.

Ризики високі

Правозахисник, ветеран російсько-української війни Олег Симороз, проаналізувавши законопроєкт, дійшов висновку, що більшість пропозицій у документі — бутафорія.

"Хотілося б побачити щось нове, що мотивує людей довіряти системі. Але я побачив тільки маніпуляції та обман. Наприклад, грошове забезпечення для військовослужбовців — у Міноборони згадали, що повернуть додаткову нагороду в розмірі 30 тисяч грн. Однак у тексті я побачив, що це маніпуляція — жодних згадок про нагороду немає. А грошове забезпечення у 20 тисяч грн точно має супроводжувати додаткова нагорода за участь у бойових діях, це потрібно зафіксувати", — каже Фокусу Симороз.

Що стосується демобілізації через 36 місяців служби, експерт зазначає, що в документі терміни будуть позначені на ставці Верховним головнокомандувачем.

"Ти подаєш рапорт і поки ставка не ухвалить рішення, щодо конкретної категорії військовослужбовців, демобілізації не буде. Тобто фактично це можуть бути більше ніж 36 місяців. До того ж потрібно бути справедливими. Є різниця між начальником групи логістики в тилу і військовослужбовцем в окопі. Я пропонував, щоб безпосередня участь у бойових діях рахувалася день за два", — додає Симороз.

Є у правозахисника зауваження до "рівного військового обліку для всіх". У законопроєкті пропонують позбавити держслужбовців і силовиків гарантованої відстрочки від служби в ЗСУ. Право на повну бронь можуть втратити працівники Бюро економічної безпеки (БЕБ), Державного бюро розслідувань (ДБР), Державної виконавчої служби, прокуратури, Національного антикорупційного бюро (НАБУ), Служби судової охорони, патронатної служби та Національної поліції.

За словами Симороза, ця заява не відповідає дійсності.

"У документі все прописано хитро. На перший погляд, здається, ніби правоохоронців позбавлять права на бронь. Але коли я проаналізував, хто такі держслужбовці, то зʼясував, що зі 140 тисяч співробітників Нацполіції тільки 4 тисячі — держслужбовці. Здебільшого, це жінки-діловоди. Слідчі, оперуповноважені, патрульні — всі вони не держслужбовці і за ними зберігається право на бронь", — продовжує Симороз.

Законопроєкт не вирішить проблеми

Досить зауважень у правозахисника до однієї з ключових норм — електронного кабінету призовника, куди, згідно з документом, ТЦК та СП направлятимуть електронні повістки.

"Я радий, що в уряді на 100% впевнені, ніби у всіх у нашій країні є смартфони. Я б їм порадив зняти рожеві окуляри і поїздити регіонами. Але історії з витоком інформації з "Дії", а також проблеми з е-голосуванням під час "Євробачення" показали, що не все так гладко з цифровізацією. Я не впевнений, що хочу довіряти свої дані подібній системі", — зазначає Симороз.

Правозахисник додає, що цифровізація не розв'яже проблеми корупції в системі, оскільки для цього потрібна реформа військкоматів.

"Персональні дані опрацьовують й інші установи, не лише ТЦК та СП. Однак те, що відбувається за зачиненими дверима військкоматів — це жах. У вас забирають телефон на вході, ви не можете вийти з приміщення без підпису уповноваженого працівника військкомату, у системі тотальна корупція, співробітники не вміють спілкуватися з людьми. Замість воєнкомів давно потрібно посадити цивільних менеджерів, діловодів, психологів. І зробити весь процес прозорим, а не прикриватися держтаємницею. Є в нас центр адміністративних послуг, а це має бути центр надання військових послуг. Люди мають довіряти системі. Бачити, що все відкрито. А не те, що заходиш — і телефон із рук вибивають", — міркує Симороз.

За словами експерта, система рекрутингу могла б змінити підхід до мобілізації набагато більше, ніж нинішній законопроєкт, який глобально ні на що не впливає в позитивному ключі.

Нагадаємо, голова комітету Олександр Завітневич розбирав основні переваги нового законопроєкту про мобілізацію і розповідав, з якою нормою не згодні військові.

Фокус раніше писав, як працюватиме електронний реєстр військовозобов'язаних, призовників і резервістів, куди зберуть персональні дані з інших держсистем без згоди українців.