Від дипломатів до ультраправих: як РФ трансформувала шпигунську мережу на Заході

Росія відновила шпигунську війну із Заходом. Запис телефонної розмови старших офіцерів ВПС Німеччини, перехопленої спецслужбами РФ, де вони обговорюють відправлення крилатих ракет в Україну — один із яскравих тому прикладів. Такого висновку дійшли журналісти видання Financial Time, поговоривши з представниками західної розвідки.

За інформацією ЗМІ, щотижня спливає інформація про таємні операції Росії. Так, 27 лютого болгарину Тихомиру Іванчеву висунули обвинувачення в участі в імовірній російській шпигунській мережі у Великій Британії — він став шостим підозрюваним у цій справі.

Незадовго до цього у Франції виявили мережу з 193 вебсайтів, призначених для поширення дезінформації напередодні цьогорічних європейських виборів. А в Європарламенті латвійську депутатку Тетяну Жданок запідозрили у співпраці з російською секретною службою.

І хоча після початку повномасштабного вторгнення з ЄС вислали близько 600 російських дипломатів, 400 з яких підозрювали у шпигунстві, російські спецслужби перегрупувалися і модернізували мережу агентів.

Велика мережа шпигунів

Російська агентурна мережа — друга у світі після китайської за кількістю людей, завербованих спецслужбами, каже Фокусу колишній співробітник СБУ Іван Ступак. У США теж розвинена мережа агентів. Однак для американців, за словами експерта, важливіше технічне оснащення, а не кількість шпигунів по всьому світу.

"У Китаю немає проблем із людьми по всьому світу — у кожній країні є від 100 до кількох десятків тисяч людей, які працюють на замовлення спецслужб. У Росії приблизно та сама історія. В агентурній мережі РФ задіяні як непідготовлені люди, завербовані для виконання простих завдань — так звана, некваліфікована сила, так і професійні агенти", — зазначає Ступак.

Мотиви для співпраці зі спецслужбами у людей різні. Когось підкуповують за допомогою шантажу, інших — грошима. Буває, що людина просто ідейна — наприклад, патріот своєї країни, і готова виконувати завдання за покликом серця.

За словами Ступака, російські спецслужби працюють як зі своїми агентами, так і з іноземцями, задіяними в політиці, бізнесі, злочинних угрупованнях. Один із яскравих прикладів подібної співпраці — історія втечі сина ексгубернатора Красноярського краю Артема Усса, заарештованого в Італії за підозрою в продажу американських військових технологій Москві. За інформацією ЗМІ, втекти з-під домашнього арешту і повернутися в Росію йому допомогло злочинне угруповання із Сербії.

"Розвідка працює за різними напрямами. Їх цікавить як актуальна інформація, яку можна використовувати у своїх цілях, так і можливість впливати на політику інших країнах. Наприклад, можуть завербувати звичайного німця, патріота своєї країни, який з якихось причин недолюблює Україну. Припустимо, цей німець щодня питиме каву з канцлером Шольцем. А під час таких зустрічей відмовлятиме його відправляти ракети "Таурус" до Києва, оскільки це може призвести до ядерної війни. Усе це — робота агентури", — продовжує експерт.

Витрачали мільярди

Підготовлені агенти нерідко приїжджають у західні країни за дипломатичним паспортом, виконують завдання, і якщо їх підозрюють у скоєнні протиправних дій — упродовж 48 годин повертаються до Москви.

Найбільша мережа російський агентів у ЄС — у Бельгії, каже Фокусу дипломат, експерт Центру оборонних стратегій Олександр Хара. Також спецслужби РФ активно працюють у Німеччині та Австрії.

"Австрія була переповнена російськими шпигунами до повномасштабного вторгнення, їм було легко там діяти, а тому після початку великої війни деякі країни ЄС обмежили обмін розвідданими з Австрією, бо вважали, що ця країна не вміє зберігати секрети", — розповідає Хара.

Однак після початку повномасштабного вторгнення багатьох дипломатів депортували до Росії, а тому росіянам довелося вибудувати нову систему агентів.

Хара зазначає, що традиційно, у посольствах усіх країн увесь персонал ділитися на три категорії: дипломати, їхні діти та співробітники ГРУ, Служби зовнішньої розвідки. Крім того, росіяни відправляли на Захід багато, так званих, агентів-нелегалів. Це підготовлені співробітники спецслужб із підробленими паспортами, яким вигадують легенду і відправляють працювати в інші країни під прикриттям. Після того як російських дипломатів масово депортували з ЄС, в РФ почали більше ресурсів вкладати саме в таких співробітників, вважають експерти.

"Цих агентів називають класом "люкс". Їм повністю переписують біографію — дають нове ім'я, документи, придумують бекграунд. І ось уже умовна агентка Лінда, яка закінчила магістратуру в державному університеті Сан-Паоло, вирушає з бразильським паспортом на Захід, де влаштовується на роботу в ООН, НАТО або ОБСЄ. Якщо такий агент попадеться — йому загрожує до 20 років тюремного ув'язнення за шпигунство", — розповідає Ступак.

Політичний експерт Олександр Кочетков зазначає в бесіді з Фокусом, що до початку повномасштабного вторгнення РФ витрачала колосальні кошти на вербування людей за кордоном. Зараз їм вдається продовжувати свої дії, оскільки, на думку експерта, розвідка західних країн працює недостатньо ефективно.

"До Європи довго доходить, що війна йде проти них, а не проти України. У період Холодної війни російська агентура теж працювала ефективно, але Захід шпигунів шукав і усував. Зараз протидії з боку Заходу недостатні. Є багато тих, хто співчуває РФ, і тому їхні агенти продовжують роботу, не стільки за рахунок професіоналізму, скільки за рахунок масовості", — каже експерт.

Фокус раніше писав, що в Польщі засудили 14 російських агентів, які стежили за рухом гуманітарної допомоги і планували диверсії на залізниці. Серед них — 11 українців.

Також Фокус зазначав, що ексдепутата Сейму Латвії Яніса Адамсонса засудили до 8,5 років позбавлення волі за шпигунство на користь РФ.