Україні потрібні регіональні військові союзи: реагуватимуть швидше, ніж НАТО, — експерти (відео)

Із урахуванням сучасних викликів Україні потрібна система колективної безпеки, але система колективної безпеки, яка оперативно реагуватиме та не боятиметься діяти проактивно, перетинаючи якісь "червоні лінії" РФ. Можливо, неповороткий НАТО настільки трансформується, що подібні союзи стануть основою для загальної системи безпеки Європи в майбутньому. Такими думками з Фокусом поділилися політолог Олексій Буряченко, голова "Міжнародної асоціації малих міст", і голова "Центру аналізу та стратегій" Ігор Чаленко.

За словами Ігоря Чаленка, малі оборонні союзи можуть сьогодні стати запобіжником реального світового конфлікту, як-от третьої світової війни, і стати тією силою, тими м'язами, які не дадуть просто реваншистам діяти так, як вони хочуть, дивлячись на беззубість старих організацій.

"НАТО в цьому році виповнюється 75 років, і тільки зараз Альянс каже про якийсь "військовий безвіз", — зазначає Чаленко. — Ось така неспроможність багаторічної трансформації до сучасних потреб і є вироком цієї організації. Їхня міфологічна "п'ята стаття" нікого не врятує".

На думку Чаленка, більше віриться в ефективність двосторонніх безпекових угод, які підписує Україна, тому що вони свіжіші та відповідають сучасним реаліям.

За словами Олексія Буряченка, російсько-українська війна стала тригером до створення чогось абсолютно нового. Незрозумілі принципи ООН про "право нації на самовизначення" та про "неподільність території" давно не відповідають дійсності. Іноземні політологи прогнозують, що менше ніж через 100 років поточна система координат міжнародних противаг точно буде іншою.

"Я глибоко переконаний, що ініціативи мають іти саме від України, тому що звідси все почалося, — зазначає Буряченко. — Країни Балтії все давно зрозуміли та почали будувати оборону, а ми маємо активізувати процес регіональних оборонних союзів".

Експерт вважає, що справедливий мир на умовах Києва стане в основі нового світопорядку. А залежно від того, наскільки інші країни світу зрозуміють, що від їхньої позиції залежать їхнє ж глобальне майбутнє, от настільки ми й матимемо якісне рішення. За словами Буряченка, багато країн, особливо які погоджуються на ці двосторонні договори, розуміють усю серйозність питання.

Нагадаємо, 11 березня в штаб-квартирі НАТО в Брюсселі відбулася церемонія підняття шведського прапора. Швеція стала 32-м членом Альянсу.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що два роки тому, коли президент РФ Володимир Путін розпочав повномасштабне вторгнення в Україну, він прагнув "менше НАТО й більше контролю над своїми сусідами". Натомість очільник Кремля отримав розширення Альянсу, і членство Швеції є цьому доказом.