Telegram під забороною: чому Верховна Рада хоче обмежити доступ до соцмереж

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який передбачає обмеження для соціальних мереж, зокрема, Telegram. Ініціатор проєкту нардеп Микола Княжицький зазначив, що проблема популярного месенджера в тому, що це російська мережа, яка активно просувається українською владою як основне джерело інформації для українців. А тому законодавці пропонують взяти це питання під контроль.

Як відомо, військово-політичне керівництво країни неодноразово висловлювалося про ризики для національної безпеки країни у зв'язку з популярністю месенджера в Україні. Екссекретар РНБО Олексій Данілов зазначав, що головна проблема — анонімність авторів Telegram-каналів із багатотисячною аудиторією. А також поширення дезінформації РФ.

"Російський режим першим почав створювати Telegram-мережі для маніпулювання громадською думкою, поширення дезінформації та діяльності в режимі фейк-ньюз. І на шляху оволодіння технологіями Telegram-впливу Кремль досяг неабияких умінь", — міркував Данілов.

Голова Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Ольга Герасим'юк заявляла, що месенджер Telegram може бути небезпечним для користувачів у всьому світі, і про це вже заговорили навіть у Європі. А в комітеті зі свободи слова Верховної Ради обговорювали можливість обмеження доступу українських користувачів до Telegram, якщо його керівництво не співпрацюватиме з українською владою. Однак у Центрі протидії дезінформації при РНБО зазначали, що заблокувати месенджер неможливо.

"Читати медіа і користуватися месенджером для спілкування або пересилати чутливі документи — це різні речі. Проукраїнські медіа в ТГ вибили проросійські канали з нашого інформаційного простору. І це важлива складова інфобезпеки. Просто потрібно розумно працювати з цими медіа для захисту країни від ворожих вкидань та ІПСО", — пояснював керівник ЦПД Андрій Коваленко.

Засновник месенджера Telegram Павло Дуров також допускав можливість повного або часткового обмеження роботи Telegram-каналів на території РФ і України, поки триває велика війна. Однак через 40 хвилин після публікації змінив свою думку, зазначивши, що користувачі попросили не відключати доступ до месенджера, оскільки Telegram для них — "єдине джерело інформації".

Проти соцмереж

Головна проблема в тому, що Україна не володіє даними, хто стоїть за конкретними соціальними мережами, з погляду їхньої системи власності, каже Фокусу голова комітету ВР з питань свободи слова Ярослав Юрчишин.

З цієї причини парламент має намір зобов'язати керівництво месенджерів створювати представництва в Україні. Адже тільки через співпрацю з власниками можливо запобігти поширенню контенту, що порушує українське законодавство, а саме — повідомлень із закликами до тероризму або виправданням російської агресії.

"Закон стосується не тільки Telegram, а всіх соціальних мереж [TikTok, Facebook, Instagram], але з уточненням. Якщо вони пройшли верифікацію власників у ЄС, в Україні немає необхідності робити це повторно. Якщо соцмережа відмовляється [надавати інформацію], до неї можна застосовувати певні заходи за рішенням українських органів влади, зокрема вказувати, що ця мережа не є перевіреним джерелом інформації", — зазначає Юрчишин.

За словами нардепа, не йдеться про блокування доступу до соцмереж для звичайних користувачів. Обмеження стосуватимуться органів держуправління, місцевого самоврядування, а також постачальників фінансових послуг. Вони не зможуть користуватися платформою з непрозорою структурою власності. Фактично, якщо закон набуде чинності і керівництво месенджера, як і раніше, не захоче співпрацювати з Києвом, представникам української влади заборонять вести офіційні Telegram-канали.

Що стосується звичайних користувачів месенджера, за словами нардепа, вони зможуть продовжити використовувати його для особистого спілкування.

"Однак потрібно чітко розуміти, що за соцмережами можуть стояти російські або китайські спецслужби. І тричі подумати, перш ніж надавати свої персональні дані", — додає політик.

Небезпека в анонімності

Ексспівробітник СБУ Іван Ступак у бесіді з Фокусом зазначає, що головна небезпека месенджера не стільки в антиукраїнському контенті, який поширюють проросійські канали, скільки в можливості анонімно передавати інформацію спецслужбам РФ.

"Якщо ми візьмемо WatsApp — під час спілкування у користувачів є номер-ідентифікатор. А в Telegram є можливість створювати анонімні канали, і росіяни цим користуються. Вони створюють чат-боти, куди можна завантажити фотографії про роботу ППО, переміщення техніки ЗСУ. І це дуже турбує Сили оборони України. Тому законодавці хочуть локалізувати цю проблему. Крім того, месенджер контролюється росіянами, оскільки у них є обладнання для відновлення видалених листувань. Були історії, що українців на окупованих територій "відловлювали" і відновлювали всі їхні листування видалені. Це теж викликає побоювання", — каже Фокусу Ступак.

Експерт зазначає, що ніхто не застрахований від того, що подібна функція не з'явиться в інших соцмережах, а тому блокування доступу до месенджерів — не найкращий інструмент вирішення питання.

"У багатьох представників влади є офіційні Telegram-канали. А тому замість обмеження доступу до інформації вони могли б видалити свої акаунти і перейти в інші соцмережі. Їхній приклад могли б наслідувати селебріті, а потім — решта українців", — додає Ступак.

На думку політолога Олега Постернака, хорошим прикладом для України в питанні регулювання соцмереж міг би стати досвід американців. Нещодавно Палата представників схвалила законопроєкт, який дасть змогу заблокувати китайську соцмережу TikTok. За інформацією влади США, керівництво Китаю може використовувати дані користувачів у своїх політичних цілях .

"Американцям доступно і зрозуміло пояснили, що TikTok небезпечний. Була проведена хороша кампанія американських конкурентів китайської соцмережі. Якби українцям запропонували щось замість Telegram, можливо, це б змінило його популярність", — зазначає експерт.

Фокус також писав, що Telegram отримав список "проблемних" каналів від влади України. У компанії заявляють, що додаток є безпечним месенджером.

Також Фокус писав, що у Верховній Раді зацікавилися, як Telegram-канали платять податки.