Посилення мобілізації: Кабмін пропонує позбавляти ухилянтів волі, а нардепи — штрафувати

Днями Верховна Рада планувала розглянути законопроєкт №10379 про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за військові правопорушення. Автор документа — Кабмін. Цей законопроєкт є доповненням до великої законодавчої ініціативи про мобілізацію, яку в Раді обговорюватимуть цього тижня.

Серед головних нововведень документа:

• збільшення штрафів до 204 тисяч грн за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, військовий обов'язок і військову службу, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Штрафи можна накладати протягом трьох років з дня вчинення або виявлення правопорушення;
• запровадження механізму, за яким ТЦК та СП не потрібно складати адміністративний протокол, у разі вчинення правопорушень в особливий період, а одразу виписувати постанову. Йдеться про випадки, коли людина без поважних причин або без повідомлення ТЦК про наявність таких не з'явилася до військкомату;
• запровадження можливості затримувати військовозобов'язаного на строк від трьох годин до трьох діб за порушення законодавства про оборону, військовий обов'язок і військову службу, правила військового обліку, мобілізаційну підготовку та мобілізацію;
• прирівнювання відмови від проходження медичного огляду в статті 336 Кримінального кодексу до ухилення від мобілізації. У такому передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 5 років.

Однак 8 квітня у правоохоронному комітеті Верховної Ради переглянули всі ключові норми законопроєкту, про що повідомив нардеп Максим Бужанський. Зокрема:

• за порушення правил військового обліку ввести штраф від 3400 до 5100 грн, у разі повторного правопорушення або в особливий період — від 17 000 до 22 500 грн;
• за порушення законодавства про оборону та мобілізацію в мирний час запровадити штрафи від 5100 до 8500 для громадян і 17 000–34 000 для посадових та юридичних осіб. У воєнний час для громадян від 17 000 до 22 500 грн, для посадових і юридичних осіб — від 34 000 до 59 500 грн;
• виключити норму про можливість адміністративного арешту на три доби за відсутності військово-облікових документів і скасувати покарання у вигляді в'язниці за відмову від проходження медогляду.

Фінальна версія документа з'явиться в найближчі кілька днів.

Посилити мобілізацію

"Кабмін пропонував чотири речі: п'ять років в'язниці [за відмову від проходження ВЛК], до 200 тисяч штрафу [за порушення правил військового обліку та неявку в ТЦК за повісткою], три доби адмінарешту [за відсутності військово-облікових документів] і дію постанови про адміністративний штраф протягом трьох років. Останню норму ми скоротили до одного року. Три доби адмінарешту ми взагалі прибрали, скоротили штрафи і повністю прибрали тюремне ув'язнення за відмову від проходження ВЛК", — пояснює Фокусу член комітету ВР з питань правоохоронної діяльності, нардеп Максим Бужанський.

Нардеп зазначив, що уряд пропонував внести зміни до двох статей Кодексу про адміністративні правопорушення — 210 і 210-1. Перша передбачає покарання за порушення правил військового обліку.

"Була жвава дискусія, щоб виключити приводи для зайвих штрафів. У великому законопроєкті про мобілізацію передбачено, щоб військовозобов'язані оновили дані протягом двох місяців. Ми додали правку від комітету, що якщо ТЦК можуть отримати інформацію з реєстрів, її не потрібно оновлювати. Оновити потрібно буде три речі — фактичне місце проживання, фактичний номер телефону та адресу електронної пошти. За невиконання цих умов буде передбачено штраф від 17–22 тисяч грн. Те ж саме стосується статті 210-1", — додає нардеп.

За словами експертів, пропозиції Кабміну значно спрощували механізми покарання людини за ігнорування повісток і неявку до військкомату. Наприклад, що стосувалося збільшення строків притягнення до адміністративної відповідальності до трьох років. Своєю чергою нардепи згладили занадто радикальні норми.

"Людина перебуває в розшуку [за неявку до військкомату за повісткою], поки її за законом можуть притягнути до адміністративної відповідальності. Якщо терміни вийшли, з розшуку її мають прибрати. На практиці цього не відбувається і зараз, і це є порушенням закону з боку військкоматів. Мабуть, процес хочуть легалізувати, збільшивши строки притягнення до адмінвідповідальності за конкретними статтями [як пропонував Кабмін, до трьох років, нардепи — до року]", — говорить Фокусу адвокат юридичної компанії "RIYAKO&PARTNERS" Микола Максимов.

Щодо посилення покарання за відмову від проходження військово-лікарської комісії — Кабмін пропонував прирівняти це правопорушення до ухилення від мобілізації. За що в КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до п'яти років. У профільному комітеті від цієї норми відмовилися.

"Зараз при порушенні правил військового обліку, якщо військкоми належним чином попередили військовозобов'язаного про кримінальну відповідальність, а відмову від проходження ВЛК зафіксували на камеру, тоді можуть притягнути. Думаю, цю процедуру хотіли значно спростити", — міркує Максимов.

Наслідки

Кабмін наполягав також на збільшенні штрафів за неявку до ТЦК за повісткою та порушення правил військового обліку до 204 тисяч гривень. Сьогодні ця сума залежить від кількості порушень і коливається від 1700 до 5100 грн.

У профільному комітеті ВР погодилися, що штрафи потрібно збільшити, але на значно меншу суму: до 22 500 грн для цивільних і до 59 500 грн для посадових та юридичних осіб.

Експерти вже говорили Фокусу, що посилення санкцій за порушення правил військового обліку у вигляді заморожування банківських рахунків або збільшення штрафів можуть негативно позначитися на економіці країни. Колишній спікер Верховної Ради Дмитро Разумков раніше звертав увагу, що з початку поточного року з банківських рахунків українців було виведено 27,4 млрд грн, а також значно зросла кількість перереєстрації автомобілів. На думку політика, це результат посилення мобілізаційного законодавства в питаннях обмежень і санкцій.

За словами економіста Олега Гетмана, поки що на сьогодні значного відтоку коштів з депозитів не спостерігається. Однак високі штрафи в будь-якому разі не виправдані.

"У січні дійсно був відтік депозитів, але в лютому і березні все повернулося. Сума депозитів з початку року зросла на кілька десятків мільярдів гривень. Був відтік, у людей були негативні очікування [у зв'язку з посиленням мобілізаційного законодавства], потім усе змінилося. Нардепи почули пропозиції бізнесу, і в нинішній редакції [великого] законопроєкту про мобілізацію немає блокувань рахунків. А тому закон не повинен негативно вплинути на економіку. Що стосується збільшення штрафів [за неявку в ТЦК та СП] — поки що закон не ухвалено. Але сума штрафів 200 тисяч грн виглядає непропорційною [середньому заробітку українців]", — говорить Фокусу експерт.

Максимов додає, що багато українців офіційно не працевлаштовані, не оформляють на себе нерухомість і автомобілі, щоб уникнути надалі проблем із законом. Однак посилення мобілізації неминуче, оскільки у влади, ймовірно, немає інших законних механізмів заповнення втрат на фронті.

Фокус раніше писав, що у великому законопроєкті про мобілізацію передбачено обов'язковий повторний медогляд для людей другої і третьої груп інвалідності.

Також Фокус зазначав, що, за словами головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, після проведення аудиту потреба в мобілізації переглянута. Остаточне число призовників істотно зменшиться і не перевищить 500 тисяч осіб.