Виводять гроші та розлучаються: як законопроєкт про мобілізацію вплинув на поведінку українців

мобіліазція
Фото: УНІАН | Чоловіки біля військкомату (ілюстративне фото)

Колишній спікер Ради Дмитро Разумков зазначив, що документ все ж таки встигнуть доопрацювати в профільному комітеті до 10 квітня та одразу винесуть його на розгляд до сесійної зали парламенту.

Related video

За той час, доки народні депутати вносили правки до законопроєкту №10449 щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку, з банківських рахунків українців було виведено 27,4 млрд грн та значно зросла кількість перереєстрації автомобілів. Це пов'язано з нормами, які були, а деякі досі залишаються у самому законопроєкті. Про це Новини.LIVE розповів колишній голова Верховної Ради України, народний депутат Дмитро Разумков.

"Прибрали норму про блокування рахунків… Він (законопроєкт, — ред.) ще не прийнятий, але лише за січень 2024 року із рахунків українців було виведено 27,4 мільярда гривень. Це більша шкода для України, аніж на початку вторгнення це зробила Росія", — сказав Разумков.

Важливо
Скільки українців готові мобілізуватися до ЗСУ: опитування (відео)

Норма про блокування консульських послуг для ухилянтів, за словами нардепа, призвела до того, що українці масово кинулись переоформлювати закордонні паспорти, щоб вони були дійсними ще 10 років і не було потреби повертатись в Україну.

Разумков уточнив, що в законопроєкті досі залишається норма про позбавлення ухилянтів водійських посвідчень і це також має свої наслідки.

"З'явилася додаткова кількість розлучень, плюс в декілька разів збільшилась кількість переєстрації автотранспорту на близьких родичів. Тобто люди у нас максимально йдуть із цього процесу", — зазначив Разумков.

Насамкінець ексголова ВРУ припустив, що документ все ж таки встигнуть доопрацювати в профільному комітеті до 10 квітня та одразу винести його на розгляд до сесійної зали парламенту.

Нагадаємо, 7 лютого 243 народні депутати ухвалили у першому читанні законопроєкт щодо посилення мобілізації в Україні. Попри те, що оборонний комітет парламенту рекомендував прийняти документ без додаткових пропозицій, Верховна Рада вирішила залишити звичайну процедуру для розгляду цього документу — тобто 14 днів для внесення правок, їх опрацювання та друге читання. До 21 лютого (коли завершився термін внесення правок) народні обранці подали 4 269 правок, що є одним з рекордів, встановлених у ВРУ.

29 лютого, комітет з питань національної безпеки, оборони й розвідки розглянув блок питань про скасування відстрочки аспірантів, які навчаються на контрактній формі. Нардепи внесли зміни до документа, якими звільнили від призову одиноких та багатодітних батьків, родичів людей з інвалідіністю I-II групи, а також опікунів неповнолітніх.

29 березня головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомив, що після проведення аудиту певних військових підрозділів командування українських збройних сил переглянуло потребу в мобілізації. Остаточне число істотно зменшиться і не перевищить 500 тисяч осіб. 5 квітня прем'єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що мобілізація буде набагато м'якшою