Бійня в Дагестані 23 червня. Чому ФСБ "проспала" удар ісламістів у найгарячішому регіоні Росії
Серія нападів у Дагестані 23 червня показує безпорадність спецслужб: усі вони залучені в російсько-українську війну. Підрозділи з боротьби з тероризмом забули про загрозу радикального ісламізму на Кавказі. Поступова дестабілізація Росії збільшить кількість подібних випадків, вважають опитані Фокусом експерти.
У російській республіці Дагестан 23 червня сталася серія нападів. У Дербенті озброєні люди обстріляли з автоматів синагогу і церкву, а в Махачкалі атакували пост дорожньо-патрульної служби. Зайняті повномасштабною війною в Україні та боротьбою з інакомисленням усередині країни, спецслужби Росії "проспали" відродження радикального підпілля в одному з найгарячіших регіонів, кажуть опитані Фокусом сходознавці та експерти-міжнародники.
Списати організацію нападу на мігрантів з азіатських країн або Україну навряд чи вийде. Показовим став нещодавній приїзд у Дагестан заступника директора ФСБ Ігоря Сироткіна. За шість днів до події він проводив нараду в Махачкалі і доводив усім необхідність підвищення ефективності "антитерористичної захищеності об'єктів транспортного комплексу, готелів та інших місць масового перебування людей". Судячи з результатів дій, заявлені чиновником заходи ніхто не намагався виконати.
"Напад у Дагестані добре організували, ФСБ не впоралося зі своїми функціями. Усі зусилля витрачають на боротьбу з "міфічними українськими агентами". Підрозділ ФСБ по боротьбі з тероризмом забув про загрозу від радикальних мусульман на Кавказі", — пояснює Фокусу заступник директора Центру близькосхідних досліджень Сергій Данилов.
Ведення повномасштабної війни в Україні, за словами аналітика, дестабілізує Росію зсередини, що живить ґрунт для збільшення кількості подібних випадків. Можна згадати низку нападів у 2024 році. У московському "Крокус-Сіті" 22 березня терористи ІДІЛ розстрілюють з автоматів тих, хто прийшов на концерт гурту "Пікнік". Далі вранці 16 червня члени "Ісламської держави" захоплюють заручників у СІЗО в Ростові-на-Дону.
Данілов підкреслює, що осередки "Ісламської держави" і руху "Салафія" давно присутні в Росії. Остання організація об'єднує прихильників "старого" ісламу, які закликають орієнтуватися на спосіб життя і сповідування віри "праведних предків". Салафіти сповідують архаїчні норми часів пророка Мухаммеда і близькі за ідеологією до ваххабізму — символу войовничого ісламу на Заході.
"Загальна атмосфера агресивності в Росії і війна підливає масло у вогонь. Салафітська течія в Дагестані поширена, не виключені подальші сплески насильства", — додав він.
Хронічна хвороба екстремізму
Те, що сталося 23 червня в Дагестані, показує загрози ісламського екстремізму для всіх росіян. Проблема для Росії — хронічна і тягнеться з радянських часів. У гарячу фазу протистояння з радикалами в Чечні, Дагестані та Інгушетії перейшло з 1991 року, вважає міжнародний оглядач Ілля Куса.
"Заважають боротися з терактами ідеологія Москви і відносини держави з суспільством. Концепція "русского мира" програє і не продається в національних республіках. Суспільство державі не довіряє і бачить у ній репресивний апарат. Місцеві регіональні еліти посилюють вибухонебезпечну суміш створенням кількох центрів лояльності з сімейними кланами", — розповідає він.
Куса звертає увагу, що стрілки були далеко не бідними людьми. Двоє виконавців — сини, а третій — племінник глави Сергокалінського району Дагестану, секретаря місцевого відділення партії "Единая Россия" Магомеда Омарова. На кадрах штурму будинку видно, що чиновник жив у багатому особняку.
Не можна виключати, що Омаров був місцевим корупціонером і мав зв'язки з іншими впливовими людьми республіки. Чиновник на допиті спецслужб визнав, що деякі з восьми його дітей були ваххабітами кілька років. Омаров каже, що не спілкується із синами і заперечує приналежність до ваххабізму.
"Сім'я Омарова точно не потребувала грошей, у його дітей явно не було проблем із соціальним ліфтом", — зауважує експерт.
Напад на церкву і синагогу в Дагестані: як це було
У Дербенті та Махачкалі бойовики ввечері 23 червня напали на два православні храми, синагогу і пост ДПС поруч зі ще однією синагогою. У селі Сергокала, адміністративному центрі Сергокалинського району, напали на автомобіль, поранено поліцейського.
Судячи з дій нападників у Дербенті та Махачкалі, їхніх висловлювань і зовнішнього вигляду, вони належать до міжнародної ісламістської терористичної організації. Деякі пов'язані з ваххабітськими колами, зазначали джерела РБК.
В американському Інституті вивчення війни вважають, що в Дагестані діяли члени осередку ІДІЛ "Вілаят Кавказ" на Північному Кавказі. Бойовики активізувалися після нападу на "Крокус Сіті Хол" і посилили вербування на Північному Кавказі з квітня 2024 року.
Стрілянину планували заздалегідь і невипадково цілями нападу стали релігійні об'єкти. Священика вбили у велике православне свято — День Святої Трійці. Протоієрей Микола Котельников прослужив у церкві понад 40 років.
Злочинці зникли з місця злочину на білому Volkswagen Polo. Також група злочинців стріляла по поліцейських біля церкви в Махачкалі: четверо силовиків загинули, ще кількох було поранено. Нападники сіли в автомобіль ВАЗ-2114 і зникли.
Глава Дагестану Сергій Меліков повідомив, що під час нападу стрільців сумарно загинули 15 поліцейських, включно з начальником відділу поліції міста Дагестанські Вогні Мавлудіном Хідірнабієвим. Він виїхав на допомогу колегам у Дербент, але дістав важкі поранення і помер. Ліквідовано шістьох стрільців, додав Меліков.
Режим контртерористичної операції в Махачкалі та Дербенті зняли з 8:15 ранку 24 червня. Співробітники спецслужб упізнали особи трьох убитих у Дагестані, двох синів і племінника Магомеда Омарова. Самого чиновника затримали співробітники спецслужб, у його будинку відбулися обшуки. Деякі російські ЗМІ пишуть про відставку Омарова.
Нагадаємо, увечері 22 березня в концертному залі Crocus City Hall у Підмосков'ї стався теракт, унаслідок якого загинули понад сто осіб. Безліч людей було поранено.
Російська влада офіційно звинуватила Україну в причетності до стрілянини в Crocus City Hall і зажадала арешту голови СБУ Василя Малюка.