Боротьба за "мізки": на що піде ЄС, щоб залишити мігрантів з України

Вільнюс ухвалив рішення більше не покривати витрати на навчання українських студентів на прохання Києва. Про це повідомляє литовський публічний мовник LRT.

Ті, хто зараз навчається у вищих навчальних закладах, зможуть завершити навчання безкоштовно. Проте з вересня для нових студентів з України діятимуть правила, рівні з литовськими студентами. Тобто після здобуття середньої освіти вони складатимуть державні іспити в Литві, і проходитимуть той самий загальний порядок вступу, що й громадяни Литви, зокрема претендуватимуть на бюджетні місця.

"Ми організуємо всі необхідні заходи для допомоги громадянам України, які проживають у Литві, у відповідь на потреби української держави, у співпраці та без заохочення відтоку мізків з України", — повідомили в міністерстві освіти, науки і спорту Литви.

У відомстві додали, що таке бажання висловила українська сторона. І "наразі немає потреби переводити навчання в інше місце", адже "в Україні є вищі навчальні заклади".

Попри рішення центральної влади, деякі вищі навчальні заклади — Вільнюський коледж, Вільнюський технічний університет імені Гедиміна та Університет Вітовта Великого — вирішили повністю або частково продовжити фінансування українців, які прибуватимуть до Литви. Скільки вони візьмуть студентів цього року, поки що невідомо.

"Зараз важко передбачити, скільки вступить цього року, тому що зміна позиції нашої держави щодо фінансування українців, імовірно, змінить вибір вступників", — заявила проректор Вільнюського технічного факультету Живіле Седерявічюте-Пачяускене.

Поступові обмеження для біженців з України

Рішення Литви, щодо студентів з України, на думку експертів, доволі м'яке. Адже раніше українська влада вже давала зрозуміти, що зверталася до лідерів західних країн ЄС, аби ті стимулювали бажання українців повернутися додому. І деякі країни відреагували.

Наприклад, у Чехії в червні запустили пілотний проєкт — українцям, які отримали статус тимчасового захисту після початку повномасштабного вторгнення, пропонували допомогти повернутися додому. І це попри те, що у 2024 році українські біженці принесли до чеського бюджету майже на 3 мільярди крон більше, ніж було витрачено на допомогу, про що повідомляло Міністерство праці та соціальних справ країни. Подібні ініціативи є в Норвегії, а також Швейцарії. Також низка країн поступово скорочує фінансову та соціальну підтримку для українських біженців.

На думку політолога Олександра Кочеткова, у такий спосіб країни ЄС, не порушуючи законодавства, згідно з яким вони не можуть насильно відправляти біженців додому, виявляють підтримку українській владі.

Політичний експерт Олег Постернак вважає, що подібні рішення про скорочення різної допомоги для українців набиратимуть обертів у найближчому майбутньому.

"Я думаю, це може перетвориться на системний процес, завдяки роботі українського МЗС, яке виконує інструкції Офісу президента. Наша країна стикається з серйозною демографічною проблемою. Ми втрачаємо не просто трудові ресурси, а відтворення цілої нації, розсіяної сьогодні по різних країнах ЄС. І зацікавленість Євросоюзу в тому, щоб залишити мігрантів з України, викликає побоювання у нашої влади. Серед біженців чимало тих, хто швидко адаптується, вивчаючи мову, отримуючи європейську освіту, роботу. І для України єдиний раціональний шлях повернути мігрантів — звертатися до урядів країн ЄС", — міркує в бесіді з Фокусом експерт.

З іншого боку, на думку Постернака, коли Україна стане членом ЄС, відтоку громадян буде не уникнути. У Євросоюзі наші громадяни отримають можливість працевлаштуватися в інших країнах. І територіальна мобільність буде природним результатом європейської інтеграції.

"Тому те, що сталося через війну, все одно б сталося до 2030 року, коли теоретично Україна може стати членом ЄС. Ми просто зіткнулися з проблемою трохи раніше", — додає політолог.

На що підуть країни ЄС, щоб повернути українців додому

Експерти вважають, що питання повернення військовозобов'язаних чоловіків з-за кордону — єдине, на що точно не погодяться європейські країни. Бо ця тема напряму корелює з правами людини, європейськими партіями та міжнародним правом.

"Навряд чи країни ЄС захочуть заплямуватися в такій історії. Можливо, вони також не стануть полегшувати процес вступу до громадянства українських громадян, особливо в країнах, де ставлення до мігрантів менш терпиме — у Франції, наприклад. І там, де праві політики прийшли до влади. У таких країнах буде посилення міграційних бар'єрів, ускладнення законодавства, аж до насильницького видворення деяких мігрантів. Я допускаю такі зміни. Участь правих у коаліції буде пов'язана з погіршенням життя мігрантів. Зокрема й українських", — продовжує Постернак.

За словами експерта, європейські країни також можуть задіяти механізм квотування для українських біженців у питаннях працевлаштування.

"Українці влаштовуються на роботу в країнах ЄС, і не тільки на низькооплачувані посади, йдеться також і про кваліфікованих фахівців. У місцевих цей процес викликає деякі побоювання, тому уряди ЄС можуть задіяти квоти. Водночас країни ЄС розуміють, що висококваліфіковані фахівці їм потрібні, тому одночасно з побоюваннями, вони зацікавлені в наших мігрантах. І це вже турбує українську сторону", — додає політолог.

Фокус раніше писав, що в Кракові група поляків жорстоко побила підлітка з України. Хлопцеві відрізали палець і проломили голову.

Також Фокус зазначав, що в Польщі місцевий житель накинувся на українця через жовто-блакитний нашийник у собаки. Він кричав, щоб той забирався додому.