Повернутися в окупацію, виїхати в РФ чи Європу: який вибір влада залишила переселенцям в Україні

переселенці, переселенці з України, проблеми переселенців, впл
Фото: Getty Images | В Україні понад 4,5 млн переселенців залишилися з невирішеним житловим питанням

Низькі зарплати, дорога оренда житла і скорочення виплат змушують внутрішніх переселенців повертатися додому. Понад 150 тисяч людей вважали за краще жити під обстрілами або в російській окупації. Фокус з'ясовував, чи буде влада вирішувати важливу для суспільства проблему.

Жителі південно-східних регіонів України, які втекли від вторгнення Росії, надані самі собі на підконтрольних Києву територіях. Влада України не в змозі допомогти їм в адаптації, люди змушені повертатися в прифронтові міста і жити в окупації, визнає голова партії "Слуга народу", нардеп Олена Шуляк.

Виплати в розмірі 2000 гривень (для переселенців, старших за 18 років) і 3000 гривень (виплати дітям до 18 років та особам з інвалідністю) часто затримують, пояснюючи це "технічними проблемами". Соціальні умови змушують переселенців робити важкий вибір: жити з російськими окупантами або в бідності в Україні без жодної підтримки.

Державна політика в питанні підтримки ВПО, за словами Шуляк, повністю провалена і "як фіговий лист прикривається копійчаними виплатами". Росія тим часом розгортає масштабну інформаційну кампанію і пропонує до 20 тисяч гривень компенсації за квадратний метр зруйнованого житла.

"А ми тим часом проводимо нескінченні форуми і круглі столи щодо повернення українців з-за кордону", — звернула увагу політик.

Схожої оцінки дотримується й український омбудсмен Дмитро Лубінець. Люди повертаються на окуповані території та прифронтові міста через соціально-економічні труднощі на новому місці.

"Я порушував це питання на рівні уряду. Держава має прямо говорити, на яку грошову допомогу людина може розраховувати, щоб вона була впевнена у своєму майбутньому", — наголошував він.

Витрати на життя "видавлюють" ВПО з України

Ціни на продукти харчування та плата за оренду нерухомості збільшуються по всій країні, що посилює соціальні проблеми переселенців. Росіяни підхоплюють це і будують обіцянки кращого життя.

Обмеження на виплати переселенцям почали вводити з 1 вересня 2023 року, через що багато людей їх позбулися. Здебільшого гроші платили для компенсації оренди квартир, оскільки держава заздалегідь розуміла неможливість забезпечити всіх новим житлом, каже Фокусу експерт із соціальної та економічної політики, ексглава Мінсоцполітики Павло Розенко.

"До 80% переселенців допомогу втратили. І хто потрапив до основних груп ризику? Працездатні люди, логіка уряду була помилкова. Нібито за рік люди мають знайти джерела доходів і вирішувати особисті питання. Навіть якщо людина знайшла роботу вчителем, лікарем або за іншою спеціальністю, питання житла все одно відкрите. Навіщо у працюючої людини забирати гроші на оренду житла?" — дивується експерт.

Фокус у зв'язку зі скасуванням виплат звернув увагу на показову історію сім'ї з чотирьох осіб, які виїхали з тимчасово окупованих районів Херсонської області на початку російського вторгнення в центральний регіон України.

Чоловік працює вчителем фізкультури, а дружина — у декреті. Доходи сімейства не перевищують 10 000 гривень, оренда житла обходиться у 8000 гривень щомісяця. При цьому безкоштовних квартир і гуртожитків місцева влада не надає.

"Як жити в таких умовах? Невже це настільки великі кошти для бюджету держави? Подивіться на мільйони доларів готівкою, які знаходять у чиновників і воєнкомів у будинках. Не вірю, що не можна підтримати переселенців і що в бюджеті на нас немає грошей", — каже мати двох дітей Тетяна М.

Дві держпрограми "єВідновлення" і "єОселя" працюють лише на папері. Перша у 2025 році взагалі не передбачає держфінансування, тільки невеликі кошти від міжнародних донорів. Коли будуть гроші, ніхто не знає, уточнює Олена Шуляк у спілкуванні з Фокусом.

Станом на 23 жовтня 2024 року держава видала за програмою близько 14 тисяч кредитів на суму понад 22 млрд гривень. Щодо програми "єОселя" — влітку 2024 року загальна сума компенсацій за пошкоджене та знищене житло перетнула позначку у 20 млрд гривень.

"Але треба дивитися реаліям у вічі: в Україні понад 4,5 млн переселенців із невирішеним житловим питанням, 600 тисяч осіб — у житлових чергах. Темпи реалізації програми "єОселя" здатні покрити ледь 10% реального попиту", — визнає депутат.

Найочікуваніша для ВПО зміна — можливість отримати компенсацію за житло на окупованих територіях зависла в процесі обговорень. Зміна ситуації, розширення програм залежить від уряду, додала вона.

Понад 150 000 осіб повернулися з України на окуповані території

Українські переселенці виїжджають в інші країни в пошуках кращого життя. У європейських країнах тимчасовий захист отримали близько 6,2 млн українців, ще майже 600 тисяч поїхали в інші країни, свідчать дані ООН на 15 жовтня 2024 року.

Статистику щодо повернення ВПО на підконтрольні Росії території в ООН не ведуть. Голова робочої групи з питань житла тимчасової спецкомісії із захисту прав переселенців у Верховній Раді Максим Ткаченко стверджує, що їхня кількість перевищує 150 000 осіб і збільшується з кожним місяцем.

"Що робити для поліпшення ситуації? Спочатку треба підтримати ініціативу про неможливість відбирати в населення виплати. Мінсоцполітики вже вдвічі скоротило їх і у 2025 році пропонує знову зменшувати. Нового житла точно їм не варто чекати від держави, то хоча б допоможіть з орендою", — зауважує політик у розмові з Фокусом.

Нардеп підтримує ідею зобов'язати забудовників під час війни розселяти переселенців у новобудовах, у яких не продали квартири. Але роздавати накази приватному бізнесу не просто.

Програма "єВідновлення", за словами Ткаченка, має працювати в усіх деокупованих населених пунктах. Але там, де залишаються російські військові, її запустять тільки після звільнення територій.

"Потрібно скоротити витрати на діяльність органів влади та зарплату чиновникам, які переїхали з окупованих територій. Військові адміністрації окупованих населених пунктів мають працювати, а не існувати. Роздутий штат потребує колосального фінансування", — додав Ткаченко.

Останніми місяцями чимало громадян, яким погодили компенсацію, скаржаться на неможливість отримати кошти ні на ремонт житла, ні на купівлю нового замість знищеного. Олена Шуляк пояснює цю проблему зміною джерел фінансування програми "єВідновлення".

Спочатку програма фінансувалася коштом Фонду ліквідації наслідків російської агресії та арештованих активів російських банків в Україні. З цього ж Фонду оплачували відновлення критичної, транспортної та енергетичної інфраструктури, тому грошей більше немає.

До фінансування програми навесні 2024 року долучилися міжнародні партнери — 200 млн доларів надав Світовий Банк, а також 100 млн євро Банк Ради Європи. Утім, цих коштів виявилося замало. Шуляк вважає за потрібне виділити ще 10 млрд гривень на виплати за програмою "єВідновлення".

Влада також хоче змінити програму "єОселя": знизити для переселенців суму першого внеску за кредитом з 15 до 10%. Другий крок — зменшення відсоткової ставки — з 7 до 3% річних.

"Ще одна зміна — збільшення віку житла. ВПО пропонували квартири тільки в новобудовах, що значно звужувало їхні можливості. Таке житло і дорожче, і в регіонах його будується останніми роками дуже мало", — підсумувала нардеп.

Нагадаємо, Кабінет Міністрів України 25 жовтня дав переселенцям право на оформлення субсидії на оплату оренди житла. Субсидії призначать, якщо витрати на винайм житла перевищують 30% сукупного доходу сім'ї.

В ООН раніше заявляли про брак грошей для допомоги українським переселенцям напередодні зими. Напередодні холодів близько 650 000 осіб потребують підтримки.