Чотири місяці до миру: чому не можна затягувати паузу в переговорах про закінчення війни в Україні

Президент України Володимир Зеленський вважає, що після припинення вогню буде лише короткий період для досягнення угоди про завершення війни, оскільки Росія постійно порушує домовленості. В інтерв'ю журналу Time він підкреслив, що цей період має бути дуже коротким — один, два, три місяці, і все. Зеленський також зазначив, що тривалий процес без досягнення угоди може призвести до дестабілізації ситуації в Україні.

"З 2014 року вони постійно порушують мир. Ось як я це бачу. Вони будуть порушувати його постійно. Саме тому вікно можливостей дуже коротке між моментом припинення вогню і моментом, коли ми досягнемо угоди про припинення війни. Це має бути дуже короткий період. Один місяць, два, три, і все", — сказав президент.

Він зауважив, що після припинення вогню важливою стане підтримка морального стану військових, оскільки в Україні налічується 800 тисяч озброєних військових. Він також підкреслив, що питання не обмежується лише фінансовими аспектами, оскільки без угоди про завершення війни конфлікт може перейти в заморожену фазу.

Між припиненням вогню і мирними переговорами — 4 місяці

Як зазначив президент Зеленський, затягування паузи між припиненням вогню й остаточним миром може призвести до негативних наслідків для України. Однак, на думку політолога Олега Постернака, на цей час це лише гіпотетичні міркування, оскільки насправді перемир'я не можна вважати чинним лише на основі заяв. Для цього має бути підписана угода або створена система контролю.

"Наразі перемир'я виглядає дуже нестабільним і малоефективним, оскільки, наприклад, Росія оголосила про енергетичний мораторій з 18 березня, але Україна вже зафіксувала нові атаки на енергетичні об'єкти. Це підіймає питання, наскільки цей мораторій діє і хто за ним стоїть. Тому, якщо мирну угоду будуть затягувати, з кожним місяцем збільшуватиметься ризик зриву навіть цього умовного перемир'я", — каже Фокусу політолог.

Зеленський також підкреслив, що Росія готова продовжувати війну як військовими, так і економічними засобами. Вона може використовувати час для накопичення ресурсів і атакувати українські сили на різних напрямках. За прогнозами розвідки, навіть до кінця цього року й Україна, і Росія можуть продовжити бойові дії, нагадує Постернак.

"З приводу терміну, який має пройти між припиненням вогню й остаточним миром, вважаю, що оптимальний період — це максимум чотири. За цей час має бути досягнута угода, можливо, щодо нейтралітету України, або укладено кілька рівнів договорів, які закріплять гарантії безпеки для країни", — вважає Постернак.

На думку політолога Володимира Фесенка, теоретичні деструктивні наслідки, які можуть бути в разі затягування паузи між припиненням вогню й остаточним миром — ризики того, що Україна може потрапити в ситуацію, де не буде ані війни, ані миру.

Це може призвести до того, що вже не буде мотивації продовжувати спротив, як під час повноцінної війни. Це своєю чергою може негативно вплинути на обороноздатність і на концентрацію як на фронті, так і в тилу. Ворог може скористатися цією ситуацією.

"Також є конкретні процеси, які можуть посилити внутрішньополітичну боротьбу, створюючи ризики для дестабілізації всередині країни. Як зазначають люди з фронту, сам факт ведення переговорного процесу та очікування миру вже певною мірою знижує мотивацію. Люди починають думати: "Якщо йдуть переговори про мир, війна може закінчитися завтра, чому ризикувати?" Це вже впливає негативно, навіть без паузи", — каже Фокусу Фесенко.

Замороження війни неминуче: а що далі?

За словами політолога, замороження конфлікту є неминучим. Незалежно від того, що Україна підпише, цей конфлікт буде замороженим. Ризики війни з Росією залишатимуться, навіть якщо Київ підпише мирну угоду.

"Ще один момент, на який я хочу наголосити: є ймовірність підписання угоди про припинення вогню. Це те, чого хоче Трамп, і це єдиний можливий компроміс між нами й Росією. Якщо Трампу вдасться дотиснути Путіна, і той погодиться на повне припинення вогню, тоді є шанси на перемир’я. Однак це теж буде дуже важко досягти, і переговори, що йдуть, це підтверджують. А от щодо мирної угоди, я дуже скептично ставлюся до її ймовірності. Переговори про мирну угоду були неминучими, але досягти компромісів буде надзвичайно складно", — продовжує Фесенко.

Зокрема, є питання, щодо яких з Росією практично неможливо буде домовитись. Перше і найважливіше — статус окупованих територій. Росія вже вимагає, щоб Україна відійшла на кордони, які вони анексували до припинення вогню. Це, звісно, неприпустимо і Київ не може визнати окуповані території частиною Росії, і це чітко заявлено президентом і міністром закордонних справ. З Росією в цьому питанні домовитись неможливо.

Інша велика проблема — це перспектива членства України в НАТО. Росія вимагає, щоб Україна залишалася нейтральною.

"Це для нас червона лінія. Якщо ми відмовимося від перспективи вступу в НАТО, наступним кроком може бути вимога відмови від членства в ЄС. Це означатиме втрату частини нашого зовнішньополітичного суверенітету. Також є питання, пов’язані з внесенням змін до Конституції, що може стати приводом для внутрішньої дестабілізації", — каже політолог.

Ще одне питання — демілітаризація, яку Росія вимагає. Україна не може погодитись на одностороннє скорочення збройних сил. Однак може бути обговорено взаємне скорочення збройних сил в зоні конфлікту, і це можна буде зафіксувати в окремій угоді, вважає Фесенко.

"Що стосується мирного договору, я вважаю, що він, ймовірно, не буде підписаний у повному обсязі. Можливі лише окремі угоди з конкретних питань. Це можуть бути угоди про припинення вогню, обмін полоненими, розв'язання гуманітарних питань. Однак я не вірю, що буде підписаний договір, який гарантуватиме нам повний і довгостроковий мир, оскільки з путінською Росією жоден договір не спрацює", — каже політолог.

Єдиний чинник, який може стримувати Росію від нової війни, — це обороноздатність України. Якщо Росія зрозуміє, що не зможе виграти нову війну, це може зупинити її агресію. Для цього важливо зміцнити оборонний союз між Україною та європейськими країнами.

"Нам треба зберігати потужну армію, посилювати територіальну оборону і підтримувати напівмілітаризовану економіку, щоб бути готовими дати відсіч новій агресії Росії в будь-який момент", — резюмує Фесенко.

Нагадаємо, 25 березня в Ер-Ріяді завершився триденний переговорний марафон за участі делегацій України, США та Росії, після якого стало відомо про досягнуту домовленість щодо безпечного судноплавства в Чорному морі, а також відмову від ударів по енергетичних об’єктах.