Заява Мерца і реальність України: чому молодь їде і чи може держава її повернути
Відтік за кордон людей віком 18–22 став не лише внутрішньою проблемою України, а й предметом публічної уваги з боку західних політиків. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що Україна має створити умови, за яких молоді українці залишатимуться в країні та проходитимуть службу, а не виїжджатимуть за кордон. Фокус з'ясував, яких прорахунків припустилася держава та чи можна ще повернути молодь.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц висловив стурбованість зростанням числа молодих українців, які залишають країну. За його словами, Україна має створити умови, щоб чоловіки молодого віку не виїжджали до країн ЄС, а залишалися на місці, працювали та служили у своїй державі.
Мерц закликав президента України Володимира Зеленського зосередитися на тому, щоб українські молоді люди мали гідну роботу й перспективи всередині країни, а не шукали їх за кордоном.
Він підкреслив, що молодь потрібна для підтримки економіки та обороноздатності, але нині спостерігається значний відтік чоловіків віком від 18 до 22 років після пом'якшення відповідних правил виїзду за кордон. Це створює тиск як на український ринок праці, так і на демографічну ситуацію всередині країни.
Українська молодь між війною та майбутнім: чому вони їдуть і як їх повернути
Після послаблення правил виїзду для чоловіків 18–22 років, приблизно 100 000 молодих українців перетнули кордон у пошуках освіти, роботи чи безпеки — переважно у Польщі та Німеччині, що викликало тривогу як у демографів, так і в політичних колах.
Головні причини, що штовхають молодь за кордон, — це не лише страх перед мобілізацією чи війною, а й суттєві соціальні та економічні чинники. Дослідження показують, що молоді люди в Україні переживають нестачу можливостей для самореалізації, фінансові труднощі, занепокоєння щодо безпеки та нестабільність у житті, що посилюється війною.
Багато студентів та молодих фахівців відкрито заявляють, що залишаться в Україні тільки за умови поліпшення економічної ситуації після війни, а значна частина планує еміграцію в пошуках кращих перспектив.
Рішення дозволити вільний виїзд чоловіків 18–22 років навесні–влітку 2025 року не мало на меті заохотити молодь до еміграції. Як пояснювали в Кабміні, це частина комунікаційної стратегії, щоб легально зберегти молодь у зв'язку з Україною — навчанням, роботою, сім'єю — і дати їм можливість повернутись у майбутньому. Але повернуться вони чи ні — питання відкрите.
Ветеран війни, громадський активіст і юрист Олег Симороз вважає, що для того, щоб повернути молодь в Україну потрібно створити робочі місця для цієї молоді та пільгове навчання в університеті, провівши широку інформаційну кампанію.
"Держава не пояснила, кого і навіщо вона захищає": проблеми мобілізації
За словами військового адвоката Олега Леонтьєва, право на виїзд з України під час воєнного стану нині є вкрай нестабільним з юридичного погляду. Порядок перетину державного кордону регулюється постановою Кабінету міністрів №57, хоча в умовах правової держави такі питання мали б визначатися законом. Однак відповідного закону немає, а це означає, що правила можуть змінюватися рішенням уряду фактично в будь-який момент. Така невизначеність, наголошує експерт, підриває довіру до держави, зокрема серед молоді, яка не розуміє, за якими правилами вона житиме завтра.
Паралельно, за словами Леонтьєва, Україна стикається з гострим дефіцитом військовослужбовців. Водночас значна частина тих, хто формально перебуває на службі, залишаються в тилу. Ситуація, каже експерт, доходить до критичної межі — бракує сил навіть для оборони окремих стратегічно важливих напрямків, зокрема Запорізького.
"На цьому тлі виникає логічне питання: де держава планує брати нових бійців. Резерви насправді існують, однак проблема полягає в тому, що ними ніхто не займається системно", — каже Фокусу адвокат.
Першим таким резервом експерт називає патрульну поліцію. За його словами, ця структура переважно зосереджена на контролі дорожнього руху та дрібних порушень і дедалі частіше стає об'єктом корупційних скандалів, повторюючи шлях колишньої ДАІ. У разі залучення цих працівників до служби в ЗСУ їхню відсутність у повсякденному житті суспільство, на думку Леонтьєва, майже не відчує. Водночас патрульну службу цілком могли б забезпечувати жінки, приклади чого в Україні вже є.
Другим резервом адвокат називає службу судової охорони. На рядових посадах там працюють фізично підготовлені чоловіки з вищою освітою, які фактично уникають мобілізації, виконуючи функції, що не мають прямого впливу на безпеку держави.
Окремо Леонтьєв звертає увагу на категорію військових пенсіонерів віком до 60 років. За його словами, про цей ресурс говорять роками, однак реальних рішень щодо його використання так і не ухвалено.
"Ще однією системною проблемою є підходи до визначення придатності за станом здоров'я. Серед тих, хто сьогодні перебуває в тилу, приблизно 70% — це особи, які раніше мали статус "обмежено придатні". Попри це, підходи не переглядаються, система не оновлюється, а фронт продовжує відчувати гострий кадровий голод", — продовжує експерт.
У результаті, підсумовує Леонтьєв, держава має реальні резерви, однак замість системної політики демонструє кампанійний підхід до мобілізації.
Окремо експерт звертає увагу на проблему комунікації влади. За його словами, суспільство так і не почуло від президента ґрунтовного й прямого пояснення щодо мобілізаційної політики. Водночас оборона держави та зовнішня політика є його прямими конституційними обов'язками — йдеться не про кадрові ротації, а про чесну розмову з громадянами про стан армії та логіку ухвалюваних рішень.
"У такій ситуації питання відтоку молоді за кордон не можна зводити лише до заборон чи обмежень. Йдеться про значно глибшу проблему: держава має змінити підхід до теми захисту країни, зробивши її зрозумілою та справедливою для суспільства. Це комплексне питання — правове, соціальне, кадрове й комунікаційне — яким сьогодні ніхто не займається системно", — вважає адвокат.
Причини цього, додає Леонтьєв, виглядають банальними — на такі питання просто не вистачає часу, адже пріоритети часто лежать в іншій площині.
Нагадаємо, що з 30 грудня було запущено проєкт "Чекін мобілізованого", який має покращити реагування на випадки самовільного залишення частини за допомогою ведення електронного обліку військовозобов'язаних. Ця ініціатива дасть змогу контролювати рух громадян на кожному етапі.