Без курортів, дельфінів та з мазутом: як війна вбиває Чорне море
Чорне море вже давно перестало бути лише тиловою акваторією війни. Міни дрейфують далеко від українських берегів, удари по портах і суднах створюють нові ризики забруднення, а наслідки руйнування Каховської ГЕС, аварій танкерів і бойових дій продовжують змінювати морську екосистему. У Всесвітній день моря Фокус з'ясовував, що зараз відбувається з Чорним морем і які наслідки війни можуть залишитися на десятиліття.
24 вересня світ відзначає Всесвітній день моря. Для України ця дата вже кілька років має зовсім інший зміст: Чорне море стало не лише важливою транспортною артерією та частиною природної спадщини, а й повноцінною зоною воєнних ризиків.
Повномасштабне вторгнення змінило акваторію від українського узбережжя до берегів інших чорноморських держав. У морі залишаються міни, під ударами опиняються порти та цивільні судна, а кожне пошкодження корабля несе ризик витоку пального й інших забруднювачів. До цього додаються наслідки підриву Каховської ГЕС, потрапляння у воду нафтопродуктів і тривалий вплив війни на дельфінів та інші види.
Навіть після завершення бойових дій Чорне море не повернеться до довоєнного стану за кілька років. Частину наслідків можна буде ліквідувати, однак очищення акваторії від мін, відновлення екосистем і оцінка масштабів забруднення можуть тривати десятиліттями.
Небезпечне Чорне море
Всесвітній день моря Україна зустрічає в умовах, коли Чорне море залишається фактично частиною театру воєнних дій. 24 вересня Міжнародна морська організація ООН окремо нагадала про атаки на торгові судна в Чорному та Азовському морях, які вже призвели до загибелі моряків, порушення глобальної торгівлі та роботи критично важливих логістичних ланцюгів.
Масштаб небезпеки дедалі менше обмежується лише українським узбережжям. 18 вересня Об'єднаний воєнний комітет лондонського страхового ринку розширив зону підвищеного воєнного ризику на всю акваторію Чорного моря. Раніше до неї передусім відносили прибережні води України та Росії. Причиною стало зростання кількості атак на комерційне судноплавство.
Для України до безпосередньої воєнної загрози додаються екологічні наслідки. У морі залишаються міни, російські удари регулярно припадають на портову та експортну інфраструктуру Одещини, а пошкоджені або затонулі судна створюють додаткові ризики забруднення. Так, після затоплення суховантажу GOLDEN LEO поблизу Одеси Український науковий центр екології моря не зафіксував підтвердженого розливу нафтопродуктів, однак назвав судно потенційним джерелом забруднення морського середовища.
"Сьогодні Чорне море перебуває в заручниках великої війни, а його хвилі дедалі частіше приносять до узбережжя нові екологічні та безпекові загрози. Наше головне завдання зараз — системно говорити про ці ризики, досліджувати та документувати кожен факт екоциду, посилювати міжнародну екологічну адвокацію та вже сьогодні формувати платформу для майбутнього очищення, розмінування й відновлення морської акваторії", — каже Фокусу лідерка всеукраїнського екологічного руху "Let's Do It Ukraine" Юлія Мархель.
Мінна небезпека: дрейфуючий терор біля узбережжя
Однією з головних загроз для цивільних залишається мінування Чорного моря. Через активні бойові дії акваторія щільно замінована, що створює постійну небезпеку для судноплавства, рибальства та навіть звичайного відпочинку біля води.
Сильні шторми регулярно зривають морські міни з якорів, після чого вони перетворюються на дрейфуючі боєприпаси. Морські течії виносять їх до берегів Одещини та Миколаївщини, перетворюючи звичайні пляжі на потенційно смертельно небезпечні території.
Експерти наголошують, що ця загроза матиме довгостроковий характер. Навіть після завершення війни на повне очищення акваторії можуть піти роки. Саме тому будь-які спроби наблизитися до води поза офіційно перевіреними ділянками залишаються вкрай небезпечними.
Війна проти дельфінів: як гине морська екосистема
Ще один ризик — руйнування морської екосистеми через постійні вибухи та роботу військових систем. За словами екологині Владислави Бандури, особливо сильно страждають морські ссавці, для яких звук є ключовим способом орієнтації у просторі.
Постійне використання сонарів, радарів та підводні вибухи руйнують навігаційну систему дельфінів. Тварини втрачають орієнтацію, отримують акустичні травми та масово гинуть. Узбережжя Чорного моря дедалі частіше стає місцем виявлення тіл морських ссавців.
Фахівці попереджають: загибель дельфінів — це не лише гуманітарна проблема, а й удар по всій екосистемі. Порушення природного балансу може спричинити поширення інфекцій та деградацію морського середовища.
Хімічне забруднення: токсичний коктейль війни
Серйозною проблемою для Чорного моря стало й хімічне забруднення води. Затоплені кораблі, уламки ракет, збиті літаки та удари по портовій інфраструктурі призводять до потрапляння у море великої кількості токсичних речовин.
Йдеться про паливо, важкі метали та залишки вибухових речовин, які течіями розносяться далеко за межі районів бойових дій. На поверхні води утворюються плівки паливно-мастильних матеріалів, що блокують доступ кисню та сонячного світла до морських глибин.
У результаті поступово гинуть планктон та водорості — основа морської екосистеми. Екологи попереджають, що наслідки такого забруднення можуть проявлятися роками навіть після завершення війни.
Наслідки підриву Каховської ГЕС
Окремим екологічним ударом по Чорному морю стали наслідки руйнування Каховської ГЕС. Разом із величезними масами прісної води у море потрапили токсичні речовини, каналізаційні стоки, добрива з полів та побутове сміття.
Фахівці й досі фіксують наслідки цього екоциду у північно-західній частині Чорного моря. Надлишок поживних речовин викликає активне цвітіння синьо-зелених водоростей, які поглинають кисень із води. Через це виникають масові замори риби, мідій та інших молюсків.
Особливу тривогу викликає втрата природних фільтраторів моря — молюсків, які допомагають воді самоочищатися. Без них процес відновлення екосистеми може значно затягнутися.
Два сценарії для Чорного моря
Екологи розглядають два можливі сценарії розвитку подій. Оптимістичний передбачає швидке завершення війни та запуск міжнародних програм моніторингу й очищення акваторії. У такому випадку природні механізми самоочищення моря зможуть поступово мінімізувати наслідки забруднення.
Втім, існує і песимістичний сценарій. Якщо бойові дії затягнуться, а забруднення та мінування продовжаться, Чорне море може зіткнутися з глибокою деградацією рибних запасів та багаторічними обмеженнями для туризму, купання і промислового вилову риби.
Проблема, яка стосується всієї Європи
Експерти "Let's Do It Ukraine" наголошують: екологічна криза Чорного моря давно перестала бути лише українською проблемою. Акваторія є спільним простором для кількох країн, зокрема Румунії, Болгарії та Туреччини. А токсини, нафтопродукти та навіть міни можуть переноситися морськими течіями вздовж іноземних узбереж.
Саме тому майбутнє очищення Чорного моря та його відновлення потребуватиме міжнародної співпраці, участі європейських науковців та масштабного фінансування. Попри масштаби руйнувань, фахівці переконані: море здатне відновитися, але для цього знадобляться роки роботи та колосальні ресурси.
Нагадаємо, Фокус розповідав про затоплені шахти Донбасу та чому екологи вже зараз називають ситуацію "екологічною бомбою уповільненої дії".
Також Фокус писав, як змінюється клімат в Україні та яку роль у цьому відіграє російська агресія.