"Нарвська республіка" і Сувальський коридор: де Кремль може вдарити по НАТО

НАТО посилить оборону східного флангу, створивши структуру для швидкого розгортання військ у Латвії та Естонії на випадок війни з Росією, повідомляє Reuters з посиланням на свої джерела. Німецько-нідерландський корпус (до 60 тисяч військових) відповідатиме за захист цих країн. Рішення підкреслює стратегічну важливість Прибалтики на тлі війни в Україні та критики США, а Трамп виводить 5 тисяч американських військових із Німеччини.

Офіційні особи НАТО роками попереджали про зростаючу загрозу з боку Росії, яка, за їхніми словами, потенційно може почати великомасштабний напад на територію альянсу вже у 2029 році. Москва заперечує агресивні наміри і звинувачує альянс у розпалюванні напруженості шляхом розширення на сусідню територію.

РФ може піти на Прибалтику вже за півроку

Думки українських політологів щодо того, чи наважиться Кремль відкрити другий фронт, кардинально розділилися. Як вважає політолог Андрій Золотарьов, РФ може зважитися піти в наступ на Прибалтику вже цієї осені, з огляду на те, що Генштаб Російської армії очолює Герасимов — великий теоретик гібридної війни, про що говорив Валерій Залужний. Він не виключає, що не будуть використовувати танкові колони в стилі маршала Жукова в Білгородській операції, а підуть шляхом гібридного варіанту.

Як приклад політолог наводить Нарву — місто на території Естонії з переважно російськомовним населенням і проросійськими настроями. На його думку, там Кремль може спробувати розіграти сценарій на кшталт "народної республіки".

"Там може статися щось подібне до ДНР — "Нарвська народна республіка". Або інша потенційно вибухонебезпечна точка — це Сувальський коридор — територія, яка веде з Білорусі до Калінінградської області, що є ексклавом РФ. Тим паче, з огляду на заяву не надто далекоглядних литовських політичних діячів про те, що "захопимо Калінінградську область", там потенційно може щось трапитися. Я думаю, що все-таки підуть шляхом гібридної провокації: зальоти дронів, удари", — сказав Фокусу політолог.

Водночас, за словами Золотарьова, Україні варто побоюватися і можливих провокацій проти самої Білорусі. Йдеться, зокрема, про сценарій, за якого "невідомі дрони" можуть завдати ударів по нафтопереробних заводах у Новополоцьку або Мозирі, щоб втягнути Лукашенка в пряму участь у війні. При цьому, як зазначає політолог, сам Лукашенко весь цей час намагався уникати такого сценарію, а значна частина його оточення вкрай негативно ставиться до перспективи повноцінного вступу Білорусі у війну.

Крім того, Золотарьов звертає увагу на ознаки обережного потепління відносин між США і Білоруссю. За його словами, Білий дім фактично ігнорує Тихановську, одночасно демонструючи готовність до часткового пом'якшення підходів до Мінська — наприклад, у питанні санкцій проти білоруського калію. На цьому тлі, зазначає експерт, уже почали з'являтися чутки про можливий візит Лукашенка до Вашингтона.

"Тому, я думаю, що під ударом може опинитися Сувальський коридор і Нарва. Хоча за ступенем радикальності, на тлі того, що в Москві ухвалили закон про використання збройних сил РФ для захисту росіян, засуджених зарубіжними судами, я б все-таки поставив Латвію на третє місце. Але в якійсь точці гібридно спробують промацати п'яту статтю статуту НАТО на міцність. У мене така впевненість, що шляхом прямої збройної агресії не підуть — будуть якісь гібридні варіанти", — підкреслив політолог.

Але якщо Кремль щось і запланує проти країн Балтії, то це може статися не раніше осені, коли відбудуться вибори до Держдуми, Путін отримає більшу свободу рук і можна буде не озиратися на громадську думку. Тоді ризик таких гібридних сценаріїв зростатиме. Зараз — ні. Зараз обмежаться грізними, в дусі китайських попереджень, заявами щодо країн Балтії.

"У найближчі півроку, я думаю, що нічого такого не станеться. У Ризі, Вільнюсі можуть півроку спати спокійно, але тримати порох сухим. Тому що є ризик того, що в Кремлі влаштують гібридний сценарій зі звільненнями, із захистом прав російськомовних. Тим більше що тепер закон дозволяє використовувати збройні сили РФ по суті на території інших держав. Це розв'язує руки якраз для таких гібридних сценаріїв", — зазначив Золотарьов.

На першому місці у Кремля — Україна і Молдова, на останньому — Прибалтика

На думку політолога Руслана Бортника, у росіян на сьогодні немає резервів і необхідного озброєння, щоб почати ескалацію проти країн Балтії. Вони сьогодні не в пріоритеті політики Кремля.

"Загалом для прямої ескалації у Кремля просто немає сил. Якісь резерви були, але їх скинули на Запорізький напрямок або на Донбас. Там вирішуються головні цілі Кремля. Ресурсів немає, резервів немає, тому я думаю, що така ескалація малоймовірна", — сказав Фокусу Бортник.

Він наголосив, що в такий спосіб східноєвропейські країни, східний фланг НАТО привертають увагу до себе і до кризи безпеки. Стратегічно Кремль може піти на це, але тільки після завершення війни з Україною, після переозброєння. І це відволікає додаткові ресурси.

"Крім того, ми бачимо, що зростає ризик різного роду диверсійних актів. Дійсно, ті ж дрони, діяльність невідомих осіб. Тому йде поступове "прогрівання" всієї Східної Європи — від Балтійського моря до Чорного. Вся ця смуга, вся зона між морями прогрівається", — вважає політолог.

Якщо брати пріоритет російських цілей, то, за словами Бортника, на першому місці — Україна і Молдова, потім ідуть країни Середньої Азії та Кавказу, а потім уже, можливо, країни Прибалтики, які перебувають усередині і Євросоюзу, і НАТО. І будь-яка російська агресія щодо цих країн буде триггерити Сполучені Штати Америки, а не тільки ЄС.

"Тому я думаю, що Москва зберігатиме напругу, поступово підвищуватиме її гібридними формами, а пряме вторгнення залишається малоймовірним", — підкреслює Бортник.

А тим часом Велика Британія, Франція, Іспанія, Італія та Канада заблокували ініціативу генерального секретаря НАТО Марка Рютте про виділення членами Альянсу 0,25% свого ВВП на військову допомогу Україні.

А Росія розгорнула пускові установки ОТРК "Іскандер" у Калінінградській області. У зоні ймовірного ураження шість країн НАТО — Польща, Литва, Латвія, Естонія, Швеція та Німеччина.