Росія готується до війни до 2030 року: що може зірвати плани Путіна

У середині 2026 року мешканці Росії надіслали до пошукової системи "Яндекс" понад 137 тисяч запитів із питанням "коли закінчиться СВО", що стало абсолютним максимумом за весь час бойових дій. Цей пік збігся з посиленням бензинової кризи в країні та регулярними нальотами дронів на московський регіон. Одночасно зростає кількість запитів про бомбосховища, зокрема в столиці та Підмосков’ї.

При цьому народний депутат Олександр Качура заявив, що є публічні дані розвідки про те, що у 2026–2027 роках, а може, навіть у 2028-му, Росія планує вести війну. І що війна завершиться тоді, коли Україна матиме сильну позицію.

Кирило Буданов, коли ще очолював ГУР, також повідомляв, що в РФ ухвалено масштабну програму озброєння, головне завдання якої — підготувати російську армію до широкомасштабного протистояння. Основні етапи цієї програми розраховані до 2030 року.

Удари по нафтовій галузі завдають шкоди економіці РФ, але до краху ще далеко

З одного боку, Росія готується до тривалої війни (до 2030 року), але обмеженість ресурсів та суспільна втома роблять такий сценарій дедалі ризикованішим. Вимоги населення щодо завершення війни посилюються, але поки що не впливають на рішення Кремля. Осінь 2026 року — ключовий момент: або нова ескалація з мобілізацією, або перший реальний крок до переговорів, зазначають експерти.

Українські дрони завдають ударів по НПЗ, що вже позначилося на дефіциті палива в РФ. Якщо проаналізувати виробництво бензину в Росії, то воно падає — щоденний попит залишився на колишньому рівні, а виробництво впало на 20%, навіть на 25%. Ринкова вартість палива зростає.

"Але проблема в тому, що коли ми вибиваємо їхні НПЗ, вони паралельно активно відновлюють портову інфраструктуру. За даними з морських джерел, вони почали вивозити нафту більше, ніж 1,5–2 місяці тому. Для мене це сигнал: вони відновлюють портову інфраструктуру після ударів і відновлюють вивезення нафти", — каже Фокусу економіст і ексрадник президента Олег Устенко.

Росіяни не можуть переробляти нафту всередині країни для виробництва бензину, тому постачають її на міжнародний ринок — переважно до Індії та Китаю — зі знижками. При цьому ціна на нафту на світовому ринку різко впала: сьогодні вранці, 2 липня, барель Brent коштує близько 72 доларів, а бюджет РФ складено з розрахунку 59 доларів за барель. У них є запас, куди вони можуть рухатися.

Але у РФ є серйозні проблеми. Кремль продовжує витрачати дедалі більше коштів на військово-промисловий комплекс. Ці гроші нізвідки брати. Одна справа — витрачати резерви, інша — витрачати нові гроші. Нових грошей немає, отже, починають скорочувати соціальні програми, що ми вже спостерігаємо. Вони починають витискати більше грошей зі своїх фінансово-промислових груп.

Але це, як підкреслює економіст, не означає, що економіка зазнає краху. Для краху потрібне щось серйозніше. Наприклад, виведення з ладу більшої частини НПЗ.

"ЗСУ завдали ударів по 40 % НПЗ. Деякі — дуже ефективно, інші — менш ефективно, але всі вони зазнали ударів. Однак у них є величезні переробні потужності за Уралом, наприклад в Омську, де зберігається основний запас. По них ударів не було. Є й дрібні підприємства. Думати, що бензинова криза призведе до абсолютного краху Росії, неправильно. У короткостроковій перспективі — тим більше. У довгостроковій можна розглядати різні варіанти", — вважає Устенко.

На думку експерта, економіка Росії схильна до подальшого погіршення та прискорення інфляції. Удари ЗСУ по нафтовій галузі та НПЗ означають, що інфляція продовжуватиме зростати. Зростання інфляції означає, що вони не зможуть знизити ключову ставку Центробанку, про що вони мріють і про що позавчора говорив Герман Греф, що це вдасться зробити. Але це не вдасться, тому що інфляція набирає обертів швидше, ніж вони очікували.

"Це означає, що за сприятливого розвитку подій економічне зростання в Росії становитиме від нуля до піввідсотка. Якщо розглядати період до 30-х років, показники можуть бути й від’ємними, але цей від’ємний показник у кілька відсотків не означає абсолютної критичності. Однак якщо ситуація розвиватиметься так само, вони будуть забирати гроші з соціального сектору, скорочувати соціальні видатки, щоб покрити дефіцит держбюджету, витискати гроші з фінансово-промислових груп, тоді ми побачимо крах", — зазначає Устенко.

Економічний крах РФ настане, за словами експерта, якщо, наприклад, ціна на нафту впаде удвічі нижче рівня, закладеного в бюджеті, — до 30 доларів за барель. Або буде введено повну заборону на експорт їхньої нафти — якщо вся портова інфраструктура буде зруйнована, і вони не зможуть вивозити нафту. Росія має бути відрізана від зовнішніх джерел фінансування. Якби український фінансовий моніторинг на засіданнях ФАТФ активно вимагав внесення Росії до чорного списку, але цього не зробили.

"Підсумовуючи: я не бачу можливості повного краху в цей проміжок часу. Зате я бачу значні ризики й для нас самих у той самий період", — зазначив економіст.

Росія не здатна вести таку війну ще довгі роки

Політолог Володимир Фесенко наголошує, що сьогодні важко сказати, скільки ще триватиме війна і коли вона закінчиться. Але Україні допомагає міжнародна підтримка, партнери, без яких ми б не змогли вести таку війну. У Росії теж не вистачає ресурсів — ані фінансових, ані матеріальних.

"Тому всі ці розмови про те, що у 30-х роках буде війна, така сама, як зараз, — це неправда. На це не вистачить ресурсів. Путін уже перебуває на роздоріжжі — або ескалація війни, щоб швидше її завершити й порушити нинішню ситуацію рівноваги у війні, або мирні переговори", — каже Фокусу політолог.

За словами Фесенка, жодна зі сторін наразі не може досягти своїх цілей військовим шляхом, і через певний час потрібно приймати рішення. Або мирні переговори про припинення війни, припинення хоча б бойових дій, перемир’я, припинення вогню, або ескалація війни — ще одна спроба порушити цю рівновагу й спробувати виграти війну або змусити іншу сторону погодитися на свої умови миру. Ось що може статися.

"І така спроба з боку Путіна може відбутися вже цього року або наступного. Але вічних воєн не буває. І війну, яка затягнеться ще на 10 років у таких масштабах, як зараз, з таким рівнем інтенсивності, — війну ще на 5–7 років, не кажучи вже про 10, просто неможливо вести", — підкреслює політолог.

Запити росіян "про завершення СВО" свідчать про втому від війни. Війна дійшла до їхніх регіонів, і це помітно. Але в Росії, як і в Україні, існують різні думки: частина хоче миру, частина — ескалації. Пошук в інтернеті не дасть відповіді — у війни немає термінів. Путін думав, що все буде швидко, але це вже справжня війна. Скільки вона триватиме — ніхто не знає, навіть Путін.

"Але, на жаль, є люди не тільки в Кремлі, а й серед простих росіян — ті, хто підтримує цю війну. За різними російськими даними, 15–20% виступають не просто за продовження війни, а за її ескалацію, зокрема за застосування ядерної зброї проти України. Тож існують прямо протилежні точки зору: є ті, хто хоче завершення війни, і ті, хто хоче не просто її продовження, а навіть посилення", — вважає Фесенко.

Восени Кремль спробує провести мобілізацію — потрібно набрати ще 200–300 тисяч осіб, але це не вплине на хід бойових дій, підкреслює політолог. Тоді може постати питання про мирні переговори — можливо, вони розпочнуться восени або пізніше. Путін у своїх останніх заявах не відкидає цю перспективу, але хоче домовлятися з американцями, а не з Україною.

Водночас секретар комітету з національної безпеки Роман Костенко заявив, що кремлівський диктатор Путін не завершить війну через економічні втрати, оскільки хоче увійти в історію як той, хто "розширив" територію Росії. З одного боку, українці мають бути готові до тривалої війни, але бойові дії можуть завершитися раптово.

А російський бізнес та частина економістів вважають, що найкращим способом відновити економічне зростання є завершення війни проти України.