Обдурити балістику: як РЕБ відхиляє "Кинджали" та "Іскандери" і чому це не завжди рятує міста

Українські засоби радіоелектронної боротьби вже здатні впливати не лише на безпілотники, а й на балістичні ракети, змушуючи їх відхилятися від заданої цілі. Йдеться не про повноцінну заміну комплексів Patriot, а про додатковий ешелон оборони, який втручається у роботу супутникової навігації високоточної зброї.

Про це розповів генеральний директор української компанії Kvertus Ярослав Філімонов.

За його словами, Україна поступово формує розгалужену екосистему протидії повітряним загрозам. Вона має об'єднувати засоби радіоелектронної розвідки, радіолокаційні станції, аудіодатчики, камери, системи ситуаційної обізнаності та комплекси РЕБ.

Інформація від усіх цих засобів надходить до єдиної системи, завдяки чому військові можуть швидше виявляти повітряні цілі, відстежувати їхні маршрути та застосовувати необхідний спосіб протидії.

Як зазначив Філімонов, засоби РЕБ не знищують балістичну ракету фізично. Їхнє завдання — втрутитися у роботу супутникового зв'язку та геолокації, за допомогою яких ракета уточнює своє положення і коригує точність удару.

За його даними, в Україні лише декілька виробників мають технології, здатні створювати ефективні перешкоди для ракет. Відомо щонайменше про випадки, коли такий вплив завадив балістичним ракетам уразити визначені цілі.

Водночас Філімонов застеріг від сприйняття РЕБ як універсального захисту. Радіоелектронна боротьба поки не є визначальним засобом протидії ракетам і має працювати разом із традиційною протиповітряною та протиракетною обороною.

Таким чином, ідеться не про "збиття" балістики у звичному розумінні, а про так званий soft kill — некінетичне ураження. Ракету не знищують перехоплювачем, натомість її намагаються дезорієнтувати, позбавити точного наведення або змусити критично відхилитися від цілі.

Що відомо про українську систему LIMA

Однією з українських розробок, призначених для такого способу протидії, є стратегічна система радіоелектронної боротьби LIMA, створена оборонною компанією Cascade Systems.

Комплекс створює перешкоди та підміняє сигнали супутникової навігації, передаючи російським дронам і ракетам хибні координати. Через це засіб ураження може втратити орієнтацію або відхилитися від запланованого маршруту.

Останні версії LIMA, за словами начальника управління радіоелектронної боротьби Сухопутних військ ЗСУ Максима Скорецького, можуть впливати на далекобійні засоби ураження, які використовують російську супутникову систему ГЛОНАСС. Комплекс також здатний створювати зону, у якій ракета або безпілотник втрачає доступ до навігаційного сигналу.

Система почала використовуватися військовими влітку 2024 року, а восени 2025-го її застосування розширили для прикриття цивільної та критичної інфраструктури. За даними розробника, за 18 місяців LIMA вплинула на понад 20 тисяч ударних дронів типу Shahed і десятки крилатих та балістичних ракет. Ці показники оприлюднила сама компанія-виробник, тому їх слід розглядати саме як заявлені результати, а не як незалежно підтверджену статистику.

У Cascade Systems також заявляли, що від початку роботи LIMA нібито допомогла відхилити 58 аеробалістичних ракет "Кинджал", із яких 26 — протягом перших трьох місяців 2026 року. Крім того, виробник повідомляв про вплив на 33 крилаті ракети та понад 10 тисяч дронів лише за перший квартал року.

За інформацією розробників, LIMA інтегрується у загальну систему протиповітряної оборони та створює додатковий внутрішній рубіж. Якщо ракета або дрон долають зовнішнє кільце перехоплення, РЕБ намагається порушити їхнє наведення вже на завершальному етапі польоту.

Це дозволяє економити дефіцитні зенітні ракети та залишати їх для цілей, які неможливо нейтралізувати електронними засобами. За оцінкою розробників LIMA, розгортання системи для прикриття великого міста може коштувати приблизно стільки ж, скільки одна ракета-перехоплювач PAC-3 для Patriot.

РЕБ не замінить Patriot: чому відхилена ракета все одно залишається небезпечною

Військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко підтверджує, що системи радіоелектронної боротьби справді можуть впливати на російські ракети. Водночас він застерігає від поспішних висновків про те, що РЕБ уже здатний повноцінно замінити дефіцитні протиракети.

За його словами, наразі достеменно невідомо, чи саме система LIMA застосовується для протидії балістичним цілям. Однак відомо, що потужні українські комплекси РЕБ уже демонстрували ефективність проти аеробалістичних ракет Х-47М2 "Кинджал".

"Воно дійсно працює. Але Х-47М2 "Кинджал" — це аеробалістика. У неї трохи інший функціонал використання. Хоча вона базується на концепції ракети 9М723 комплексу "Іскандер-М", її модифікували для повітряного пуску з МіГ-31. Тому тут є свої нюанси, які впливають на ефективність тієї ж системи LIMA", — пояснює Фокусу Коваленко.

Особливість "Кинджала" полягає в тому, що значну частину маршруту ракета рухається майже горизонтально до поверхні землі й лише згодом переходить до атаки цілі. Якщо РЕБ порушує роботу її систем ще на горизонтальній ділянці польоту, ракета може впасти, не діставшись визначеного об'єкта.

За словами експерта, у разі повної втрати працездатності бортових систем існує ймовірність, що бойова частина ракети під час падіння не спрацює.

"LIMA придушує "Кинджал" на певній ділянці маршруту, після чого ракета падає горизонтально на поверхню землі з вимкненими системами. Навіть якщо вона впаде, є висока ймовірність, що вона не вибухне", — говорить Коваленко.

Однак із балістичними ракетами 9М723 комплексу "Іскандер-М" ситуація складніша. Вони запускаються із землі та рухаються за більш вираженою балістичною траєкторією, а на кінцевій ділянці майже вертикально спрямовуються до цілі.

Через це результат застосування РЕБ залежить від того, на якому саме етапі польоту вдалося вплинути на ракету. Якщо її системи придушують ще на проміжній, відносно горизонтальній ділянці, ризик вибуху під час падіння може бути нижчим. Якщо ж ракета вже перейшла до вертикального пікірування, вона здатна впасти поблизу цілі та все одно вибухнути.

Схожий ефект українські військові спостерігають під час протидії російським керованим авіаційним бомбам. Комплекси РЕБ можуть відхиляти КАБи від заданих цілей на 200, 300 або навіть 500 метрів, проте це не завжди означає, що боєприпас не вибухне після падіння.

"Так само може бути й із балістикою типу 9М723. Нам невідомо, на якій ділянці вона потрапляє під вплив РЕБ. Якщо придушення відбувається, коли ракета ще летить горизонтально до землі, ймовірність вибуху мінімізується. Якщо на вертикальній ділянці — навпаки", — зазначає експерт.

Саме тому, наголошує Коваленко, не варто представляти РЕБ як повноцінну альтернативу протиракетам Patriot. До того ж потужних систем радіоелектронної боротьби поки недостатньо, щоб прикрити ними всю територію країни. Насамперед такі засоби, ймовірно, використовуватимуть для захисту Києва та найважливіших державних і критичних об'єктів.

Принцип роботи Patriot PAC-3 суттєво відрізняється. Його ракета-перехоплювач має фізично вразити балістичну ціль і знищити її бойову частину ще в повітрі. Після цього на землю падають переважно уламки ракети, які також можуть становити небезпеку, однак ризик масштабного вибуху значно зменшується.

У випадку з РЕБ ракета залишається фізично цілою. Її можна позбавити наведення або змусити відхилитися від цілі, проте бойова частина все ще може спрацювати після падіння.

"Якщо ракета буде придушена над лісом, озером, морем, річкою чи болотом — це непогано. Але якщо ефект придушення відбудеться над населеним пунктом, вона впаде, однак імовірність вибуху все одно залишається", — застерігає Коваленко.

РЕБ може врятувати конкретний стратегічний об'єкт, змусивши ракету впасти раніше, однак при цьому загроза здатна переміститися на іншу територію. Саме тому електронні засоби мають застосовуватися лише як частина багаторівневої системи оборони.

"Усі засоби протидії повинні використовуватися виключно комплексно. РЕБ у майбутньому лише підсилюватиме наші можливості разом із класичними зенітними ракетними комплексами", — підсумовує експерт.

На думку Коваленка, подібні системи РЕБ потенційно можуть впливати не лише на "Кинджали" та ракети "Іскандер-М", а й на "Циркони". Водночас ефективність проти кожного типу зброї залежатиме від платформи запуску, траєкторії польоту, систем наведення та моменту, коли ракета потрапить у зону електронного придушення.

РЕБ відхилить ракету, але не прибере загрозу для міста

Військовий експерт Павло Нарожний зазначає, що вплив РЕБ на точність російських ракет не є новим явищем. За його словами, OSINT-дослідники, які аналізували супутникові знімки районів українських аеродромів, фіксували численні вирви навколо цілей — наслідки неточних влучань "Кинджалів" та "Іскандерів".

"Я не знаю, для кого це може бути новиною. Це роблять уже дуже давно", — говорить Фокусу експерт.

Нарожний пояснює, що в ракетах встановлена інерційна система наведення, на яку засоби РЕБ вплинути не можуть. Навіть якщо заглушити або підмінити сигнал супутникової навігації, ракета продовжить рух до цілі, але може відхилитися приблизно на 100–300 метрів.

Для військового аеродрому це може означати падіння ракети у полі поруч з об'єктом. Однак у щільно забудованому Києві, Одесі чи Дніпрі таке відхилення не усуває небезпеку, а лише змінює місце можливого удару.

Нагадаємо, увечері 16 липня росіяни атакували Одесу ракетами, поціливши у районі житлових будинків.

Також Фокус писав, що Велика Британія підписала контракти з кількома компаніями на розробку першої за понад пів століття британської балістичної ракети. Очікується, що її поставлять Україні наприкінці 2027 року.