Дожити до госпіталізації: чому нові критерії МОЗ викликали скандал серед медиків

З серпня стало складно потрапити та пройти лікування в державних клініках. МОЗ України затвердило Стандарт "Критерії госпіталізації пацієнтів для надання стаціонарної медичної допомоги" — наказ МОЗ від 30 липня 2026 року № 1044. Згідно з документом, госпіталізація має бути клінічно обґрунтованою. Недостатньо лише діагнозу чи бажання пацієнта — мають бути медичні показання. Документ встановлює єдині правила не лише щодо госпіталізації, а й щодо продовження лікування в стаціонарі, переведення між закладами та безпечної виписки.

Мета благородна — створити єдину систему критеріїв госпіталізації, щоб, як зазначають у МОЗ, одним пацієнтам, які потребують допомоги, не відмовляли у ліжку в стаціонарі, а інші не лежали в стаціонарі без необхідності й лікувалися вдома.

"Новий Стандарт" — це не про обмеження госпіталізації чи скорочення медичної допомоги. Якщо стан людини вимагає цілодобового спостереження, складного лікування або втручання, яке неможливо безпечно провести амбулаторно, пацієнта слід госпіталізувати. Водночас лікарняне ліжко саме по собі не є лікуванням — результат забезпечують діагностика, терапія, втручання та робота команди. Наше завдання — щоб кожен отримував допомогу в належному місці та відповідно до свого стану, а стаціонар завжди залишався доступним для пацієнтів із гострими та тяжкими станами", — зазначив міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко.

В основу Стандарту лягли приклади з європейської практики. Основні показання до госпіталізації: важкий або нестабільний стан; ризик погіршення стану без стаціонарного лікування; необхідність цілодобового спостереження; необхідність лікування або обстеження, яке неможливо провести амбулаторно.

Якщо ці критерії відсутні, пацієнт повинен лікуватися амбулаторно або в денному стаціонарі.

Якщо ж пацієнта госпіталізували, лікар повинен регулярно оцінювати необхідність подальшого перебування в стаціонарі. Якщо підстав більше немає — пацієнта виписують або переводять на амбулаторне лікування. Встановлено режим спостереження протягом 24 годин, коли ще не зрозуміло, чи потрібна повноцінна госпіталізація. За цей час визначають подальшу тактику.

Це нововведення вже викликало чимало запитань у медиків та обурення пацієнтів. Адже, по суті, артеріальний тиск 190/120 згідно з наказом № 1044 вже не є приводом для госпіталізації. Навіть якщо пізніше, вже з інсультом, "швидка" не встигне довезти до лікарні, уточнюють медики.

"У нас у Дніпропетровській області вже не госпіталізували пенсіонера з інфарктом, якому "швидка" вдома, а потім по дорозі до лікарні — двічі проводила реанімаційні заходи за допомогою кардіостимулятора. У приймальному відділенні лікар-кардіолог, оглянувши пацієнта, сказав, що саме такий інфаркт не є приводом для госпіталізації", — розповідає Фокусу лікар Світлана Філоненко.

А ще одному її пацієнту кілька днів тому відмовили у госпіталізації, сказавши, що для того, щоб його прийняли на стаціонарне лікування, його ШОЕ має бути не нижче 40. Підвищений рівень ШОЕ (швидкості осідання еритроцитів) означає, що в організмі відбувається запальний, інфекційний або аутоімунний процес, і потрібно шукати причини запалення. Звичайно, це не смертельно, але це тривожний сигнал, потрібно обстеження, пояснює лікар.

"Але сьогодні ми зіткнулися з тим, що ургентним пацієнтам можуть відмовити в госпіталізації, відсилаючи їх до сімейного лікаря, тобто, по суті, лікуватися вдома. А якщо пацієнт за добу помре вдома, відповідатиме сімейний лікар?! Про це не зазначено в нових критеріях. Тобто виходить, що поки не почнеш помирати, до лікарні не потрапиш. Хоча й вмираючому можуть відмовити", — вважає лікар.

Ліжко нададуть лише вмираючим, якщо вони доживуть

Вся структура Наказу № 1044 побудована не для того, щоб гарантувати чи полегшити надання медичної допомоги. Вона спроектована так, щоб створити максимальну кількість юридичних та бюрократичних перешкод для її отримання, підкреслюють у ГО "Експертно-аналітичний центр "Медичний конструктор"".

Якщо раніше лікарі могли госпіталізувати пацієнта профілактично, щоб стабілізувати його стан і не допустити погіршення, то тепер держава вимагає дочекатися реальної загрози життю. Поки ваша сатурація не впаде до ≤92%, частота дихання не досягне ≥30 за хвилину, а середній артеріальний тиск не опуститься нижче 65 мм рт. ст. — для стаціонару ви є "амбулаторним пацієнтом".

Цей документ робить так, що лікареві стає юридично небезпечно рятувати людину "на випередження", зазначають експерти. Щоб госпіталізувати пацієнта, який не відповідає жорстким критеріям стандарту, лікар повинен написати письмове обґрунтування, звернутися до завідувача для узгодження та щодня проходити моніторинг доцільності госпіталізації. Система буквально спонукає лікаря просто сказати: "У вас немає показань згідно з наказом, йдіть додому".

Соціальні підстави для перебування в лікарні зведені до мінімуму. У наказі прямо зазначено, що відсутність транспорту, вихідний день або очікування планових консультацій не є підставою для продовження госпіталізації. Навіть якщо людину госпіталізують через соціальну безвихідь (наприклад, самотність або нездатність до самообслуговування), це дозволено лише як "тимчасовий захід" на 24–48 годин із постійними перевірками.

Тобто пацієнтам, яким відмовлять у повноцінному ліжку, пропонують лікуватися в "амбулаторних умовах" або в денному стаціонарі. Для важкохворого з лихоманкою чи болем щоденні поїздки на крапельниці туди-сюди замість цілодобового спостереження — це знущання, а не доступна медицина.

"Цей наказ — це свідоме звуження "горлечка" доступу до безкоштовної медицини. Ті пацієнти, у яких є гроші, просто розвернуться й поїдуть до приватних клінік, де їх покладуть у стаціонар, не чекаючи на передкоматозний стан. А ті, хто повністю залежить від держави, залишаться вдома чекати, поки їхній стан не стане достатньо "критичним" для виклику швидкої допомоги. Тому це не реформа і не покращення. Це холоднокровне, технічне відсікання громадян від бюджетних коштів", — до такого висновку приходять експерти центру.

Пастка для лікарів

Практикуючі лікарі здивовані новим документом. З одного боку, логіка зрозуміла: не кожна людина потребує цілодобового стаціонарного лікування. Необґрунтовані госпіталізації дійсно спричиняють зайві витрати. Як написав у Facebook засновник медичного центру Святої Терези Михайло Смачило, у Стандарті серед підстав враховується не лише погіршення окремих показників, а й "стійка тенденція до погіршення кількох показників".

"А що таке "стабільна тенденція"? Година? Шість годин? Доба? Кілька повторних звернень? І головне питання: де саме пацієнт повинен чекати, поки ця тенденція стане достатньо "стабільною"? Вдома? Лікар може бачити, що перед ним літня людина, пацієнт із тяжкими супутніми захворюваннями, імуносупресією або високим ризиком стрімкого погіршення стану. Але потрібних цифр у таблиці ще немає. Відступ від критеріїв допускається за наявності задокументованих клінічних підстав або значних соціальних ризиків. Однак таке рішення потрібно узгодити з завідувачем відділення та/або черговим лікарем, а потім окремо розглядати під час щоденного моніторингу госпіталізацій. Тобто лікарю начебто залишили право на клінічне рішення, але одразу змусили це право узгоджувати, пояснювати та обґрунтовувати", — підкреслює медик.

І лікар, за словами Смачило, опиняється в пастці: госпіталізував без повного набору критеріїв — пояснюй, чому зайняв ліжко і хто оплатить лікування. Не госпіталізував, а пацієнту стало гірше — пояснюй родині, керівництву, інспекторам та правоохоронцям, чому не передбачив небезпеку. Відповідальність лягає на конкретного лікаря. А свобода професійного рішення стає дедалі меншою.

Ще один ризик — виписка пацієнта, підкреслює лікар. Людина може вже не потребувати реанімації чи безперервних процедур, але залишатися в нестабільному стані, потребувати спостереження, коригування лікування або швидкого втручання у разі погіршення стану. Але коли заклад щодня мусить пояснювати тривалість перебування пацієнта, дуже легко перетворити медичне рішення на фінансове: не "чи вже безпечно виписувати?", а "чому він досі займає ліжко?"

"Ми живемо в країні, де триває війна. Не кожна людина має транспорт, рідних поруч, можливість завтра знову приїхати до лікаря або швидко викликати допомогу. Не в кожній громаді є доступний денний стаціонар, необхідні обстеження та цілодобове медичне спостереження. Тому відмова в госпіталізації — це не завжди "лікування вдома". Іноді це означає, що пацієнт залишається сам на сам зі своєю хворобою", — підкреслює лікар і констатує: коли правило стає важливішим за людину — це вже не медицина. Це економія на ризиках, за яку в кінцевому рахунку заплатять пацієнти та лікарі.

Є гроші — буде лікування

Затверджені критерії — це практично всі реанімаційні стани та хірургічна патологія. До цього часу не було таких жорстких меж, констатують медики. Тому загалом зменшиться кількість госпіталізацій до стаціонарів терапевтичного профілю, адже не все можна обґрунтувати соціальними показаннями чи недоступністю повноцінного амбулаторного лікування. І це при тому, що денні стаціонари практично всі ліквідовані, лікарі первинної ланки не мають права призначати ін’єкції та інфузії.

На практиці доступність стаціонарної допомоги зменшиться, а альтернативи не створено. Єдиний вихід — домовлятися з лікарями, шукати "знайомства", нести подарунки тощо, або звертатися до приватної клініки, де є все — від денного стаціонару до можливості госпіталізації, хоча й вони теж повинні дотримуватися тих самих правил, що й державні заклади. Але вони заробляють і навряд чи відмовляться від грошей, які їм принесуть пацієнти за ліжко-місце.

А тим часом Міністерство охорони здоров’я скасовує бронювання частини медичних працівників на запит Міністерства оборони та Командування медичних сил. Медиків залучають до служби у Збройних силах України та інших структурах сектору безпеки й оборони.