Евакуація з Херсона: які міста РФ може наступними поставити на межу виживання
Херсон дедалі ближче до сценарію, за якого взимку місто може залишатися без світла і тепла по кілька днів, а кожен новий удар РФ скорочує шанси відновити зруйновану інфраструктуру до холодів. У ОВА вже попереджають: до зими може просто нічого не залишитися, а мешканців закликають виїжджати. Фокус з'ясовував, які ще міста України можуть опинитися в такій самій ситуації.
Російські війська знову атакували Херсонську ТЕЦ керованими авіабомбами. Цього разу пошкодження об'єкта виявилися настільки серйозними, що взимку місто може зіткнутися з тривалими перебоями з теплом та електроенергією.
Про це повідомив голова Херсонської ОВА Олександр Прокудін. За його словами, після чергового російського удару влада вже не може розраховувати на роботу ТЕЦ та інших об'єктів критичної інфраструктури у звичному режимі.
Він наголосив, що йдеться не лише про можливі відключення на кілька годин або днів. У найгіршому випадку окремі райони Херсона можуть залишатися без електрики та опалення значно довше.
Обласна та міська влада разом з енергетиками, комунальними службами й урядом уже шукають альтернативні способи забезпечення міста теплом та електроенергією. Однак ситуацію в ОВА називають вкрай складною.
Заступник голови Херсонської ОВА Олександр Толоконніков у коментарі Фокусу пояснив, що російські війська останнім часом суттєво посилили удари саме по критичній інфраструктурі області. Через близькість російських позицій відновлювати пошкоджені об'єкти стає дедалі складніше.
"Ситуація дійсно важка. Російські війська суттєво посилили свої обстріли по критичній інфраструктурі. До зими може нічого не залишитися, попри те, що ми відновлюємо. Ми за два кілометри від них. У такій ситуації дуже важко щось зробити", — розповів Толоконніков.
За його словами, додаткову загрозу створюють ударні безпілотники, які росіяни запускають із лівого берега Дніпра. Через мінімальну відстань українські сили мають надто мало часу на реагування.
"І "Шахеди" б'ють, не боячись збиття, бо в нас просто немає як їх збити. Їм треба всього-на-всього перелетіти через річку. А ще КАБи, FPV, артилерія і так далі", — зазначив заступник голови ОВА.
На цьому тлі Прокудін знову закликав жителів Херсона, передусім сім'ї з дітьми та людей похилого віку, за можливості виїхати у безпечніші регіони.
"Якщо ви маєте можливості, родичів чи друзів у більш безпечних регіонах — виїжджайте! Зі свого боку, якщо ви самостійно зважитеся на цей крок — ми допоможемо з евакуацією, транспортом, розселенням та соціальною підтримкою", — заявив очільник ОВА.
Толоконніков уточнив Фокусу, що окремий механізм евакуації вже діє постійно. За його словами, мешканці можуть переїхати як у межах Херсонської області, так і виїхати в інші регіони.
"План є. Евакуація діє постійно. Можна в межах області евакуюватися в модульні містечка, можна поїхати в інші області — там допомагає місцева влада", — сказав він.
Для організації евакуації мешканці можуть звернутися до контакт-центру Херсонської ОВА або на урядову гарячу лінію з питань евакуації.
РФ різко посилила удари по Херсонщині
За даними Прокудіна, російська армія останніми місяцями суттєво наростила кількість атак по області, зокрема по енергетичних та інших критичних об'єктах.
Від 1 липня по Херсонщині росіяни застосували вже близько 170 керованих авіабомб. Це більше, ніж за все перше півріччя 2026 року. За останні два місяці окупанти також запустили понад 1700 ударних безпілотників.
Крім того, російські війська почали активніше використовувати для ударів реактивні "Шахеди" та дрони типу "Гербера". Лише за останній тиждень кількість атак FPV-дронами в області, за словами голови ОВА, сягнула близько 6,5 тисячі.
Прокудін зазначив, що ефективних засобів, які дозволяли б гарантовано знищувати всі такі безпілотники та керовані авіабомби, наразі немає в жодній області України.
Нагадаємо, російські війська регулярно атакують Херсон безпілотниками, артилерією та авіацією. Одними з головних цілей ударів залишаються цивільні райони та об'єкти критичної інфраструктури.
Не лише Херсон: які міста можуть опинитися під такою ж загрозою
Військовий експерт Олег Жданов у коментарі Фокусу зазначив, що удари по Херсону можуть мати не лише воєнну, а й демографічну мету — змусити цивільне населення залишати місто і створити умови для поступового проникнення російських військових у покинуті райони.
За його словами, російські війська можуть і надалі методично руйнувати Херсон, одночасно намагаючись невеликими групами переправлятися через Дніпро та накопичуватися в залишених будинках.
"Місцеве населення виїжджатиме, а далі почнеться інфільтрація російських військових у населені пункти. Той самий Херсон вони будуть продовжувати зносити і під вогневим прикриттям намагатися переправлятися через Дніпро — по одному, по двоє, на підручних засобах. І будуть накопичуватися в покинутих домівках. Це, на жаль, така тактика", — пояснив Жданов.
На його думку, одним із найбільш уразливих обласних центрів після Херсона зараз є Суми.
"Я думаю, що найближчими до такої ситуації можуть бути Суми, тому що там ситуація вже дуже погана. Далі — Чернігів", — сказав експерт.
Запоріжжя, за його оцінкою, наразі перебуває дещо в іншому становищі. Російські війська можуть бити по місту керованими авіабомбами та ракетами, однак ствольна артилерія поки не має достатньої дальності для систематичних ударів по самому обласному центру.
Водночас загроза може різко зрости у разі просування російської армії в районі Степногірська та Приморського.
"Якби вони захопили ці населені пункти, то підтягнули б туди армійську артилерію. І вона вже могла б почати методично бити по Запоріжжю. FPV-дрони також діставали б до міста. Тому для Запоріжжя загроза існує, але поки вона не така явна", — зазначив Жданов.
Окремо експерт звертає увагу на міста Донеччини — передусім Краматорськ і Слов'янськ. За його словами, інтенсивні удари по них також можуть бути спрямовані на те, щоб поступово витісняти цивільне населення.
До переліку населених пунктів, які вже перебувають під постійним тиском російської армії, Жданов також відніс Нікополь і Марганець.
Водночас Харків експерт не ставить в один ряд із цими містами. На його думку, масштаб міста робить сценарій його поступового захоплення значно складнішим для російської армії.
"Харків я не згадую, тому що вони не можуть проковтнути таке велике місто. У них не вистачає сил і засобів. Для цього треба проводити стратегічну операцію — оточувати місто або проривати фронт, а вже потім методично його знищувати. Фізично вони зараз цього зробити не можуть", — пояснив Жданов.
Таким чином, найбільший ризик, за оцінкою експерта, мають насамперед міста, розташовані близько до лінії фронту або російського кордону, де противник може одночасно застосовувати артилерію, FPV-дрони, керовані авіабомби та ракети.
Нагадаємо, Фокус писав, що російські війська останнім часом посилили удари по логістичній та торговельній інфраструктурі України. Під атаками, зокрема, опинялися об'єкти "Нової пошти", "Епіцентру", склади та розподільчі центри українських компаній.
Також Фокус писав, що взимку 2026–2027 років Київ може зіткнутися з тривалими перебоями з теплопостачанням у разі нових масованих атак РФ на енергетичну інфраструктуру. Найбільший ризик пов'язаний із можливими пошкодженнями ТЕЦ та тепломереж, відновлення яких може тривати тижнями або навіть місяцями.