Мир без гарантій чи гарантії без миру: яку пастку готують Україні переговори США та Росії
Гарантії безпеки за принципом п'ятої статті НАТО можуть виявитися "черговим Будапештським меморандумом" — американці трактують її так, що спершу потрібно порадитися, чи варто втручатися, і прямої участі США у війні не передбачається. При цьому Зеленський наполягає на розміщенні іноземних військ, що для Москви є неприйнятним, а Європа, обіцяючи 90 млрд євро допомоги, має обмежені ресурси і, на думку політологів, скоріше тягне час, ніж наближає мир.
Цей тиждень виявився насиченим важливими політичними подіями. 18–19 листопада в китайському Шеньчжені відбувся форум Азіатсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (APEC), у рамках якого відбулася тристороння зустріч президентів США, Росії та Китаю — Дональда Трампа, Володимира Путіна та Сі Цзіньпіна. За підсумками переговорів було опубліковано декларацію про зміцнення стратегічної стабільності, міжнародної безпеки та можливу реформу ООН.
Того ж дня в Берліні відбулася зустріч "коаліції охочих" за участю Володимира Зеленського, а також переговори спеціальних представників Трампа Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера з українським президентом та європейськими лідерами. Головною темою стали гарантії безпеки для України.
Напередодні Кушнер заявив, що США вдалося переконати Москву в тому, що будь-яка угода щодо безпеки України ґрунтуватиметься на принципах п’ятої статті НАТО. При цьому він зазначив, що в Росії ставляться до цієї концепції зі скептицизмом і недовірою.
"З точки зору Америки, надання гарантій безпеки, подібних до статті 5 Статуту, — це справді дуже важливий крок. І я думаю, що президент Трамп готовий до цього. Але, очевидно, це має відповідати інтересам Америки, і… ми маємо переконатися, що це є частиною ширшого пакету заходів щодо забезпечення безпеки", — додав він.
У свою чергу Зеленський заявив, що гарантії безпеки мають передбачати розміщення іноземних військ в Україні.
"Для мене це частина статті 5: збройні сили США та європейських партнерів, бази. Без цього я не впевнений, що йдеться про статті 4, 5 тощо", — заявив Зеленський.
При цьому він зазначив, що союзники поки що не мають єдиного розуміння того, як діятимуть гарантії та чи передбачають вони введення іноземних військ. Москва ж неодноразово називала відсутність іноземного військового контингенту в Україні однією з ключових умов миру.
Домовленостей щодо нового раунду переговорів щодо України поки що немає, проте Росія розглядає можливість візиту європейських представників до Москви, заявив заступник голови МЗС РФ Рябков.
Зустріч у Китаї: символічний результат без конкретики щодо України
На думку політолога Олега Постернака, тристороння зустріч у Китаї продемонструвала повернення дипломатії великих держав, яка переважає дипломатію інститутів та права. При цьому конкретних домовленостей щодо України досягнуто не було. Багато експертів, за словами політолога, зазначають, що трикутник США — Китай — Росія не приніс великих проривів і масштабних домовленостей. Але важливим є політичний і символічний результат зустрічі. Це історична зустріч, яка насамперед окреслила певні стратегічні наміри та збіг інтересів великих держав. Насамперед Китаю та США. Росія ж створила враження, що вона теж є великою державою, приєднавшись до діалогу США та Китаю.
"Що стосується українського питання, очевидно, що Трамп, найімовірніше, провів двосторонню розмову з Путіним. Там могли опрацьовуватися певні варіанти, які потім були озвучені Віткоффу та Кушнеру, а згодом обговорювалися в рамках українсько-американо-європейського співробітництва в Берліні — після зустрічі Кушнера та Віткоффа із Зеленським та європейськими радниками з питань національної безпеки", — підкреслює у коментарі Фокусу експерт.
Наступним етапом може стати візит європейських радників з питань національної безпеки до Москви та перехід до чотиристороннього формату переговорів.
П'ята стаття не завжди діє навіть у країнах НАТО
Пропозицію США надати Україні гарантії безпеки за аналогією з п’ятою статтею НАТО політолог вважає позитивним сигналом. Однак, на його думку, все залежатиме від конкретних механізмів їх реалізації. Зокрема, залишається відкритим питання, як НАТО реагує на порушення повітряного простору своїх членів. Якщо нам гарантують щось подібне до 5-ї статті, можливо, потрібна дуже детальна конкретика: як саме діятимуть країни-гаранти, якщо російська ракета знову влучить у український об’єкт. Або якщо російські безпілотники атакуватимуть українську військову інфраструктуру. Або якщо російські прикордонники перетнуть лінію розмежування й почнуть обстрілювати українські позиції. Або якщо диверсійно-розвідувальна група проникне на територію України. Можливі сотні різних сценаріїв, включаючи кібератаку на українські державні реєстри. Як діяти в усіх цих випадках? Чи можна зараз конкретизувати ці механізми? Поки що всі говорять лише про загальні положення: гарантії поширюватимуться за аналогією з п’ятою статтею. Тобто важливо, щоб у майбутньому не сталося так, як зараз із Польщею — країна стала жертвою атак, не маючи права відповісти.
"Фактично Польща не може відповісти, наприклад, запустивши ракету на територію Росії. Це було б неправильно з точки зору протоколів поведінки НАТО. Тому нинішня система реагування України на російську загрозу є якіснішою та забезпечує значно вищий рівень захисту, ніж механізми безпеки НАТО, які не здатні оперативно реагувати на порушення повітряного простору", — констатує політолог.
Тому питання застосування п’ятої статті залишається великим знаком запитання. До того ж пропозиція Зеленського щодо введення іноземних військ на територію України є неприйнятною для Росії. Тож, як підкреслює політолог, ще дуже довго в питанні мирного врегулювання не буде поставлено крапку.
Переговори затягуються, а Європа має обмежені ресурси
За підсумками зустрічі переговорної групи Трампа із Зеленським та представниками Європи ситуація більше нагадує затягування часу, вважає політолог Андрій Золотарьов.
"Судячи з усього, Трамп щось пообіцяв Путіну, тому він спробує діяти обхідним шляхом — через європейців. Але поки що немає підтверджень того, що європейці та "коаліція охочих" налаштовані достатньо рішуче. Їхні бажання не відповідають можливостям. Це добре видно на прикладі додаткових 45 мільярдів, а тепер Зеленський вже просить понад 110 мільярдів, щоб Україна могла продовжувати війну й зводити кінці з кінцями. Я не впевнений, що у європейців є такі можливості", — зазначає політичний експерт.
За його словами, попри додаткові зобов’язання щодо ППО, реальних результатів поки що не видно. У той час як Франція та Італія нарощують виробництво ракет Aster, Україна продовжує відчувати дефіцит засобів протиповітряної оборони. При цьому Греція та Іспанія мають у своєму розпорядженні ракети PAC-1, які могли б використовуватися для перехоплення крилатих ракет.
"Що стосується 5-ї статті Статуту НАТО, то американці тлумачать її так: у разі агресії доведеться порадитися й подумати, чи варто втручатися. Тобто немає однозначної й чіткої позиції щодо того, що Америка задіє всю свою військову міць і направить військовослужбовців на захист України. Ці гарантії не передбачають прямої та безпосередньої участі Сполучених Штатів у війні. Ось у чому проблема. Україні фактично намагаються підсунути черговий "Будапештський меморандум", — підкреслив Золотарьов.
На думку політолога, європейські представники, найімовірніше, вирушать до Москви. Експерт вважає значущою кандидатурою Бьорна Зайберта, главу апарату Урсули фон дер Ляєн, який має реальний вплив на процеси в Єврокомісії. Якщо ж до Москви відправлять менш впливового представника, це стане черговою спробою затягнути час і продовжити війну.
"Коаліція охочих" готує для України військову допомогу на суму 90 млрд євро
Європейські партнери домовилися виділити Україні 90 млрд євро — кредитної допомоги до кінця 2027 року на військові та фінансові потреби. 70 млрд євро — військова допомога, обладнання та підготовка від країн НАТО у 2026 році. На 2027 рік передбачено щонайменше аналогічний обсяг військової підтримки. Посилити санкційний тиск на Москву та домагатися енергетичного перемир’я на зимовий період. Німеччина, Франція та Велика Британія також визначили основні умови підтримки Києва після можливого припинення вогню. Передбачається, що Україна отримає юридично зобов’язуючі гарантії безпеки.
У спільній заяві було викладено такі позиції щодо мирних переговорів:
- підтримку негайного припинення вогню та прямого діалогу між Україною та Росією за участю США та Європи;
- незмінність міжнародних кордонів та неприпустимість їх зміни силою;
- право України самостійно обирати союзи та механізми безпеки;
- збереження російських заморожених активів у заблокованому стані до припинення агресії та відшкодування збитків;
- заклик до Росії погодитися на енергетичне перемир’я на всю зиму та припинення вогню для експорту продовольства через Чорне море.
Теоретично Росія може погодитися з частиною цих домовленостей, вважає політолог Олег Постернак. На його думку, переговори щодо гарантій безпеки поки що не зайшли настільки далеко, щоб Москва категорично відмовилася від них. Крім того, зараз мова не йде про територіальні питання, щодо яких позиція України залишається принциповою.
"Але зрештою Росія намагатиметься максимально знецінити ці положення: або шляхом внесення доповнень, або вимагаючи включити себе до числа гарантів безпеки України, або наполягаючи на зустрічних зобов’язаннях з боку західних країн щодо забезпечення власної безпеки Росії. Тому під час обговорення цих пунктів Росія вестиме досить жорстку й хитру гру", — підкреслює політолог.
А тим часом Володимир Зеленський заявив в інтерв’ю американському телеканалу NBC News, що президент США Дональд Трамп обрав більш м’який підхід до діалогу з Володимиром Путіним, а від України, навпаки, раз по раз вимагає поступок.
Президент також вважає, що Вашингтону та Пекіну достатньо просто домовитися про нові торговельні обмеження щодо Москви, що матиме істотний вплив на російського диктатора Володимира Путіна. США та Китай можуть просто оголосити про такі наміри та про припинення торгівлі з Росією.