Серед нас і справді є чарівники, здатні творити дива, й одному з них сьогодні виповнилося б 90 років. Його звали Джим Генсон. Він мав дивовижний дар — наділяти ляльок власним життям. Недарма запрошені до Маппет-шоу зірки дуже швидко починали сприймати Керміта, Гонзо, Фоззі, чарівну Міс Піггі та інших мешканців створеного Генсоном світу як рівних собі. У день ювілею майстра кінокритик Олексій Росовецький спробував зазирнути за лаштунки магічної майстерні Джима Генсона.
Двадцять років тому Альфонсо Куарон зняв антиутопію про світ 2027 року — без дітей, без майбутнього і майже без надії. Тоді "Останній нащадок Землі" здавалося похмурим попередженням, сьогодні — фільмом, світ якого став моторошно впізнаваним. До 2027-го залишилося всього кілька місяців, тож кінокритик Олексій Росовецький вирішив перевірити, що саме з похмурих передбачень фільму вже стало частиною нашого життя — і скільки саме кроків відділяє нас від антиутопії наживо.
21 вересня Стівену Кінгу виповнюється 79 років. За пів століття він привчив мільйони читачів боятися клоунів, порожніх готелів, мерців і туману. Але найстрашніше в книжках "короля жахів" — зовсім не це. Щоб зрозуміти цього письменника, треба самому опинитися у світі, де раптом руйнується звичний порядок речей. Саме так сталося з кінокритиком Олексієм Росовецьким, який заново відкрив для себе Стівена Кінга вже під час великої війни.
20 вересня Джорджу Мартіну виповнюється 78 років. Автора "Пісні льоду й полум’я" зазвичай згадують як письменника, який безжально розправляється з героями та руйнує правила класичного фентезі. Втім, це не головне. Його історії про війну, владу та зраду вирізняє те, що найцікавіше в них починається після перемоги. На думку кінокритика Олексія Росовецького, саме це робить романи Джорджа Мартіна особливо актуальними сьогодні.
12 вересня виповнюється 105 років від дня народження письменника Станіслава Лема. Чому його книжки сьогодні здаються чи не актуальнішими, ніж пів століття тому, — і що великий фантаст зумів передбачити не лише в розвитку технологій, а й у тому, як людина ними скористається? На ці непрості запитання спробував відповісти кінокритик Олексій Росовецький.
2 вересня пішов із цього світу Джон Рональд Руел Толкін — один із найвідоміших письменників XX століття, творець "Сильмариліону", книги, яку він вважав своєю головною. Він написав не просто ескапістську казку, яку підхопили ряджені хлопчики й дівчатка з дерев’яними мечами, а чи не найпронизливіший текст про травму Втраченого покоління — так в Америці та Великій Британії називали молодих людей, які повернулися з окопів Першої світової війни. Саме це робить спадщину Толкіна особливо актуальною для українського читача. Кінокритик Олексій Росовецький знайшов чимало паралелей між текстами Толкіна та війною в Україні. Тут і мордорська логіка російської імперії, і голос Сарумана-пропагандиста, і проблема історичної пам’яті, і подвиг пересічної людини, яка ще вчора не уявляла себе героєм та навіть не брала до рук зброї, а сьогодні стає рушійною силою історії.
Світом керують стихійна випадковість та абсурд, перед якими людина безсила. По суті, головний діагноз нашому часу ще століття тому поставили два культові письменники сучасності. Це чех Франц Кафка та американець Говард Філліпс Лавкрафт, який народився саме цього дня, 20 серпня 1890 року. Кінокритик Олексій Росовецький спробував розібратися, чому у XXI столітті сліпий хаос "всесвіту Лавкрафта" лякає нас куди сильніше, ніж тотальна кафкіанська бюрократія, — і до чого тут конспірологія.
35 років тому, 17 серпня 1991 року, відбулася епохальна подія у світі рок-н-ролу: лише за один день було знято кліп на пісню Smells Like Teen Spirit гурту Nirvana, яка спершу стала гімном покоління Х, а згодом знищила свого автора — одного з найталановитіших сонграйтерів тієї епохи. Як це було, згадує кінокритик Олексій Росовецький.
Американський режисер канадського походження Джеймс Кемерон не потребує зайвих рекомендацій. Його "Титанік" — один із найвизначніших фільмів ХХ століття, поряд із такими монументальними кіноепосами, як "Звіяні вітром", "Бен-Гур" або "Лоуренс Аравійський". Ми звикли сприймати Кемерона як технократа, який заради зображення фантастичних світів конструює найпередовіші технології. Парадокс у тому, що джерело його натхнення часто лежить на протилежному полюсі — у природі, передусім у водній стихії. Зрештою його одержимість вийшла далеко за межі кіно і призвела до створення унікальних батискафів та пілотованих глибоководних апаратів. До 72-го дня народження режисера кінокритик Олексій Росовецький розмірковує, яку роль відіграє океан у фільмах Кемерона і чому ця стихія є настільки важливою для розуміння його міфів.
80 років тому, 13 серпня 1946 року, помер Герберт Веллс — видатний письменник-фантаст. Кінокритик Олексій Росовецький пропонує згадати, які передбачення Веллса справдилися в науці, і чому поки що неможливо втілити його найсміливіші та найзухваліші мрії.
