"У Китаю з'явився новий аргумент у надскладних і напружених відносинах між багатомільярдними державами. Маніпуляції з рівнем вод, завдяки мережі із сотень дамб і водосховищ, споруджених на бурхливих високогірних річках, дозволяють завдати не менше бід, ніж ядерні удари. У чому ця ситуація може послужити застереженням України". Думка
"Може здатися, що в ХХІ столітті більшість населення планети стурбована передовими технологіями на кшталт VR та метавсесвітів і перспективами туристичних польотів на Марс. Насправді мільйони людей щодня переживають про те, чи вдасться їм отримати чисту воду для потреб власного будинку". Думка.
Для Чилі — однієї з найрозвиненіших держав Латинської Америки, 2021 закінчився доленосними президентськими виборами, на яких ліворадикал Габріель Борич переміг сина колишнього члена НСРПН Хосе Каста. Чилійці готові остаточно відмовитись від спадщини диктатури Піночета.
Вирішуючи свої внутрішні проблеми, Польща спровокувала кризу, яка загрожує розпадом ЄС. Як далеко можуть зайти сторони в своєму конфлікті? Чи можуть бути в ньому переможці та чи призведе він до Polexit — виходу Польщі з ЄС?
"У Європі починають кровоточити засохлі старі рани, а пояс заморожених конфліктів потихеньку нагрівається. Поки Росія стягує війська до кордонів України, відроджується конфліктна ситуація на попелі іншої соціалістичної держави: у Боснії та Герцеговині знову на піку "сербське питання". Балкани, ця порохова бочка Європи, знову іскряться. Коли чекати на новий вибух, і хто підпалює ґніт?". Думка
У квітні 2022 року у Франції відбудуться президентські вибори. Уперше за багато років на них не передбачається традиційна боротьба між правими та лівими силами: усі основні кандидати, включаючи чинного главу держави Емманюеля Макрона, тією чи іншою мірою дають крен управо.
Україна не зможе довго спостерігати за боротьбою за владу між двома гегемонами, США та Китаєм. Наше місце не в першому ряду, а на краю сцени. Рано чи пізно Київ поставлять перед вибором у принциповому для обох сторін питанні, і тут треба буде вибирати, на чиєму ми боці.
Китайське проникнення в Латинську Америку почалося з початку тисячоліття. У ХХІ столітті Піднебесна вклала в цей континент сотні мільярдів доларів. До 2020 року Пекін фактично перетворився на метрополію для латиноамериканських країн-експортерів сировини.
Піднебесну більше не влаштовує роль молодшого партнера, світової фабрики, бездонного джерела сировини та дешевої робочої сили. Наростивши економічні м'язи за рахунок принизливої співпраці з Заходом, Китай розпочав свою експансію, інтенсивність якої лише зростає.
Уже завтра НАТО не розпадеться, і Франція не створюватиме з Китаєм новий альянс. Проте конструкції часів Холодної війни стають дедалі менш дієвими. Історія входить у нову спіраль, і ще не зовсім забуте старе стає вже добре впізнаваним новим. Тенденції задано. Далі буде.
