В ЄС наростає конфлікт між "старою" та "новою" Європою. І якщо раніше керівництво євроспільноти із потенційно новими лідерами поводилася як з дисидентами-одинаками, то зараз в Європі викристалізовується нове об’єднання, яке готове кинути виклик франко-німецькому гегемону. Багато чого в цих процесах залежить від результатів російсько-української війни. Фокус дослідив, як саме змінюється політична структура Європи.
Східна приказка говорить, що будь-яка криза – це насправді можливість. І турки цією мудрістю скористалися сповна. Вони не просто знайшли своє місце у новій реальності, а й прагнуть відновити колишню велич. З 2002 року державою правлять консерватори з партії Справедливості та розвитку на чолі з Реджепом Ердоганом, який все більше посилює свою особисту владу. Як виглядають хитросплетіння турецької регіональної політики і що означають для України?
В історичній науці не заведено вживати умовний час. Ніхто не знає, що було б, якби хтось прийняв інше рішення, адже варіантів розвитку подій — тисячі. Проте інколи історія дає можливість "все переграти", створюючи, звісно, не ідентичні, але дуже схожі кон’юнктури. Досліджуємо в цьому тексті, чому Україна 2022 — це не Польща 1939.
У них ніхто не вірив, а вони перемагали: історичні протистояння геополітичних гігантів і волелюбних націй. Найцікавіші історії вдалих протистоянь і перемог слабкого та вмотивованого — над сильним і нахабним.
Незмінний останні 15 років лідер Туркменістану Гурбангули Бердимухамедов оголосив про бажання залишити свою посаду. Однак це зовсім не означає зміниу політичного курсу на демократію.
Порушуючи питання про Фолкленди, Китай убиває відразу кількох зайців — заохочує до дружби безпосередньо Аргентину, яка може стати локомотивом BRI у Латинській Америці, завдає удару Великобританії (відповідь на створення AUKUS) і позиціонує себе як захисник-протектор усіх постколоніальних держав і просто "принижених і ображених".
Близько 15% мешканців Болівії не мають доступу до чистої води. Тут, у посушливій гірській частині Латинської Америки, війни за воду тривають десятки років. І справа не лише в тому, що інфраструктура "не встигає" за темпами зростання населення та змінами клімату. В країні випробували різні моделі: від повної приватизації постачання води населенню до націоналізації водних ресурсів та інфраструктури.
Озеро Чад катастрофічно зменшується у розмірах, а пустеля Сахара наступає. І в Нігерії розгортається битва кочівників і землеробів за родючий ґрунт, який перетворюється на пісок.
Індія та Пакистан мають складне спільне минуле та дуже тривожне майбутнє. Дві ядерні держави із загальним населенням майже 2 млрд людей готові ось-ось вступити в битву за воду.
