Токійський процес, або Міжнародний воєнний трибунал для Далекого Сходу — суд над японськими воєнними злочинцями, що проходив у Токіо з 3 травня 1946 року по 12 листопада 1948, 2 роки, 5 місяців і 9 днів — і був тривалішим за Нюрнберзький. Обвинувальний висновок у справі 28 головних японських воєнних злочинців було складено від імені США, Китаю, Великої Британії, СРСР, Австралії, Канади, Франції, Нової Зеландії, Нідерландів, Індії та Філіппін. Фокус занурився в деталі Токійського трибуналу.
2 вересня 1945 року на американському військовому лінкорі «Міссурі» відбулася церемонія капітуляції Японії перед арміями союзників. Японську делегацію очолив міністр закордонних справ Мамору Сігеміцу та представник генштабу Йосідзіро Умедзу. Генерал Умедзу погодився прибути лише після наполягання імператора Хірохіто. Після п’яти хвилин ганьби японська делегація підписала капітуляцію. Її прийняв командувач американськими військами генерал Макартур, представник СРСР українець генерал Кузьма Дерев'янко, представники Великої Британії, Китаю, Нідерландів, Австралії, Канади, Франції та Нової Зеландії.
В останній день літа, 31 серпня 1907 року Велика Британія та Російська імперія уклали угоду про перерозподіл сфер впливу в Персії, Афганістані та Тибеті. Ця угода завершила майже столітню боротьбу між двома країнами за Центральну Азію. Проте насправді зміни, які вона віщувала, стосувалися не лише цього далекого на той час від цивілізації регіону, а усієї планети.
Тезу про новий світовий порядок досить часто любили вживати американські посадовці упродовж 1990-х років. Ця звичка поступово перекочувала й у XXI століття — йшлося про атаки на США 11 вересня 2001 року — а потім ця фраза уже стала вживатися як бюрократичний штамп або канцеляризм. Останніми роками фразу про новий світовий лад вживають уже політичні опоненти США, відтак в інформаційному просторі «демократичного табору» вона останнім часом несе негативне забарвлення. Фокус розбирався, чому так вийшло.
Не пройшло й кiлька мiсяцiв від завершення Зимової війни, як Балтійський регіон отримав новий досвід — капітуляції без бою з боку Литви, Латвії та Естонії, які по черзі, практично без жодного спротиву були анексовані Радянським Союзом. Чи була альтернатива у цих маленьких держав, чи вдалося їм таким способом уникнути «марних жертв» та чим їхній досвід цінний для України? Відповіді на ці питання з’ясовував Фокус.
80 років пройшло від моменту, коли пролунало звернення імператора Хірохіто до нацiї — фактична капітуляція Японії відбулася 15 серпня 1945 року. Фокус роздумував про роль ядерної зброї та участь українців у цьому менш відомому загалу етапі Другої світової війни.
США готові анексувати частину Росії? Ні, це не черговий екстравагантний випад Дональда Трампа. Це ідея підполковника Джеффрі М. Фріца, яка розлетілася американськими та світовими ЗМІ. Офіцер пропонує купити у РФ Командорські острови за $15 млрд. Фокус розбирався, наскільки цінні ці острови, що отримає у такому разі Америка та що втратить Росія.
Націоналістична Січ у комуністичному Китаї: що насправді робили українці у Харбіні та як будували Далекосхідну Січ.
Усі знають про боротьбу в’єтнамців проти надмогутніх держав у XX столітті. Проте насправді народ В’єтнаму має значно більш тривалу історію відстоювання своєї свободи, упродовж якої він стикався із наймогутнішими імперіями того часу.
Фокус уже писав про боротьбу могутніх держав за вплив на півночі – в Арктиці, але в планети — два полюси. Південь не є повною протилежністю Півночі, але його специфіка заслуговує на окремий матеріал.
