Ентоні Гопкінс розкрив причину, чому не з'явився за "Оскаром" (відео)

83-річний британський та американський актор, сер Ентоні Гопкінс, який став цьогорічним лауреатом премії "Оскар" у номінації "Краща чоловіча роль" (фільм "Батько"), через майже 2 місяці після церемонії пояснив, чому ж не приїхав особисто отримувати заповітну статуетку.

Розмовляючи з ведучою ранкового шоу Lorraine на британському каналі ITV Лоррейн Келлі, актор пояснив, що зовсім не очікував нагороди, оскільки був упевнений, що переможе Чедвік Боузман, який помер торік від онкологічного захворювання у віці 43 років.

Зʼявившись в ефірі разом із режисером картини "Батько" Флоріаном Целлером, Гопкінс сказав, що навіть не дивився церемонію і пішов спати. Приблизно о 5 годині ранку йому на телефон прийшло повідомлення від його агента про те, що "Оскар" дістався йому.

"Наступного ранку я виголосив невелику подячну промову Академії та Чедвіку Боузману", — додав він, підкресливши ще раз, що перемога для нього стала "шоком".

Коли імʼя переможця було оголошене, Ентоні Гопкінс знаходився в Уельсі, звідки, власне, і звернувся до кіноакадемії, прокинувшись дворазовим лауреатом премії.

"Доброго ранку, я на своїй батьківщині, в Уельсі, й у віці 83 років я не очікував отримати цю нагороду. Я вдячний Академії і дякую вам. Я хочу віддати належне Чедвіку Боузману, якого забрали у нас занадто рано, і ще раз велике спасибі всім вам. Я дійсно не чекав цього, тому для мене велика честь і честь. Спасибі", — сказав актор. Пізніше свою перемогу на "Оскарі" актор відсвяткував запальним танцем із колегою по цеху Сальмою Гаєк.

Раніше Гопкінс не зʼявився на вручення премії BAFTA Awards, вважаючи за краще просто помалювати в своєму готельному номері. Він дізнався, що нагороджений за кращу чоловічу роль на головній британській кінопремії тільки через крики й удари по стінах сусідньої кімнати, де його близькі дивилися трансляцію.

Свій перший "Оскар" сер Ентоні отримав у березні 1992 року за роль серійного вбивці Ганнібала Лектера в "Мовчанні ягнят", присвятивши її своєму батькові, який помер рівно за 11 років до цього.