Битва на Уралі. Чому "Топ Ґан" із Крузом б'є фінансові рекорди та ворога, що нагадує РФ

Штатівський фільм "Топ Ґан: Меверік" про льотчиків-винищувачів за два тижні прокату зібрав рекордні $885,2 млн. Тільки в США на рахунку картини понад $466 млн.

"Топ Ґан: Меверік" — це продовження фільму 1986 року про льотчика Піта Мітчелла, який воював 36 років тому з радянськими винищувачами, хоча ворог безпосередньо не називався. Сьогоднішньому успіху фільму сприяє те, що мета асів — знищення заводу з виробництва урану, який, схоже, знаходиться в Уральських горах. А герой Тома Круза бореться з гелікоптером, що нагадує "Чорну акулу" російського виробництва.

Враховуючи, що Америка є союзником України в російсько-українській війні, не дивно, що досить стандартний, але міцно збитий військовий бойовик 2020 року (не випущений тоді на екрани через ковід) збігся із сьогоднішнім порядком денним, коли про цю війну говорить увесь світ. Але в деяких моментах фільм близький до пропагандистської агітки.

"Топ Ґан: Меверік": внутрішня ситуація

Жанр картини "Топ Ґан: Меверік" правильніше назвати вестерном, де замість ковбоїв — аси-винищувачі: все тут бадьоро та майже весело. В армії США суцільна конкуренція на всіх рівнях: триває підкилимна боротьба, килимова та надкилимна. Довкола інтриги від начальства: підсиджують капітана Меверіка, хочуть забрати бюджет його військової програми. І не просто хтось рівний за званням, а цілий адмірал, тому ас Піт Мітчелл його мало по лисині не зачепив під час зльоту свого винищувача — вестерн так вестерн!

За зухвалість героя ненавидить начальство, але обожнюють підлеглі. І навіть під час забороненого польоту команда підтримує ілюзію, що перебої зі зв'язком — "це просто радіо барахлить через кривизну горизонту". Зображення випробувального польоту персонажа Круза дорівнює пафосу показу астронавтів, які вперше ступили на поверхню Місяця. Але автори вміло військово-патріотичний посил картини регулярно розбавляють гумором, як діалог: "Мені не подобається твій погляд!" — "Іншого в мене немає".

Невдачі й удачі на героя (льотчика-випробувача) падають порівну: розвалив експериментальний винищувач, зате раптом запросили до школи пілотів "Топ Ґан" для курування секретного завдання. Зад капітана прикриває його таємний покровитель у вищих генеральських колах.

Для виконання завдання набрали "кращих із найкращих". Вони весь час напівгрозливо жартують одне з одним, вихваляючись, як скальпами, збитими ворожими літаками. Але, звичайно, всіх на навчаннях кладе на лопатки герой Тома Круза — образ супермена без жодної цяточки. Капітан скрізь бездоганний. І коли залицяється до колишньої дівчини, і коли летить на мотоциклі по нічному шосе: промениста посмішка, темні окуляри — все при ньому.

Доречна симфонічна ілюстративна музика, але у фільмі часто звучать і суто американські мотиви: фанк, рок-н-рол, джаз — вони теж наголошують, що все це made in USA, а США робить найкраще.

Картина йде в такому швидкому темпі, що сценаристи навіть не завжди виразно пов'язують епізоди один з одним, але тут все витягує бездоганний Том Круз у кадрі. Уже не питаєш: як це його герой із подружкою опинилися на розкішній яхті, якщо вони вирушали на закупівлю алкоголю для її бару на аеродромі?

Місце дії "Топ Ґан: Меверік": не Іран, а Урал

Завдання асам таке: треба розбомбити завод, який через тиждень вироблятиме уран, а значить — "загрожуватиме безпеці США". Але цей завод розташований у горах, охороняється ракетами, і потрапити в нього вкрай важко. Ми, чесно кажучи, думали, йдеться про умовний Іран. Тому здивувалися, коли показали завод у ландшафті, що нагадує засніжені Уральські гори. Не спойлеритимемо, але тільки скажемо, що Меверіку доведеться вступити в бій з вертольотом, що нагадує "Чорну акулу" російського виробництва.

Якщо пригадаємо, що в першому "Топ Ґані" 1986 року хоч противник і не називався конкретно, літав він на радянських винищувачах — тоді й дивуватися перестанемо. За деякими рисами умовного ворога героя Круза можна назвати як РФ. А у світлі російсько-української війни, про яку говорить увесь світ, це чимало бонусів додає картині.

Що дратує у фільмі "Топ Ґан: Меверік"? Чудеса та й годі

Усі бойові дії у фільмі більше схожі на атракціон чи відеогру, а не на епізоди реальної служби. Ворогів ми бачимо тільки в чорних шоломах, вони зовні — на зразок інопланетян — за непроникним чорним склом. Щоб їх не шкода було вбивати. І тут художній фільм плавно перетікає у пропагандистську агітку. Наприклад, на інструктажі влучення ракетою в завод противника головний герой називає "дивом". Для того, щоб підірвати там найбільше, потрібно два "дива". На наш погляд — очевидний перебір. Тим паче, за фільмом, вина ворожого заводу лише в тому, що він "є потенційною загрозою безпеці США".

Харизма Тома Круза, як може, покриває пропагандистські шви у картині, виставляючи на перший план особисту майстерність і героїзм Піта, а багаторазове порушення капітаном дисципліни та субординації лише дають позитивні результати на виході. Піту десятикратні навантаження по плечу: літак корежить, його — ні.

Будь-який американський чи український глядач повинен зрозуміти, подивившись цей блокбастер за $170 млн, що машина ЗС США — при всіх своїх внутрішніх "тарганах" та розбираннях — надійна й ефективна. Там — кращі з кращих, які зроблять все можливе, а Піт Меверік — навіть неможливе. А враховуючи ситуацію у світі (ту ж російсько-українську війну), яка і не думає розряджатися, збори фільму "Топ Ґан: Меверік" швидше за все перетнуть позначку $1 млрд. Настрій цього фільму збігається з очікуваннями світової публіки, за винятком, зрозуміло, російської.