Стиль життя

Справжній скарб. П'ять найрідкісніших порід собак у світі

Деякі з цих порід сьогодні опинилися на межі повного зникнення.

Норвезький лундехунд

Порода, назву якої навіть складно вимовити, визнана однією з найрідкісніших на планеті. Цей собака має якості, яким не може похвалитися жодна інша порода. Родом із Лофотенських островів, які розташовані навпроти міста Буде, за полярним колом біля норвезького узбережжя, цей неймовірно красивий пес був виведений для полювання на птахів глухих кутів уздовж прибережних скель. Через своє незвичайне мисливське середовище спритний норвезький лундехунд розвинув ідеальні риси для лазіння по скелястих скелях: шість пальців на кожній передній лапі, рухливі вуха і настільки гнучка шия, що він може витягуватися назад, щоб торкнутися хребта.

Цей вид шпіців, що нині вимирає, був на межі зникнення під час Другої світової війни, але його дивом відновили норвезькі селекціонери і, на щастя, сьогодні порода залишається, хоча і в невеликій кількості. Норвезький лундехунд, відомий своєю веселою вдачею та лагідним характером, стане ідеальним вихованцем для активних сімей. Інші, більш поширені породи шпіців включають хаскі, чау-чау і так само схожих на лисицю шіба-іну.

Лаготто-романьйоло

Кучерявий лаготто-романьоло (інші назви — озерний собака з Романьї, італійський водяний собака, трюфельний собака), якого часто помилково приймають за пуделя, насправді — найстаріший водний ретривер у світі. Ця красива рідкісна порода, що з'явилася в XVI столітті в італійському регіоні Романья, традиційно використовувалася як робоча собака для добування качок з боліт. Не дивно, що лаготто-романьоло з їхнім вовняним, водонепроникним покривом, мускулистою статурою та гострим нюхом віками допомагали в полюванні на качок. Зараз їх використовують у пошуку трюфелів, а також у поліції як собак, що здатні внюхати наркотики та інші заборонені речовини.

Давня порода була на межі зникнення у 1970-х роках, але спеціальна італійська селекційна група встигла її відродити. Сьогодні лаготто-романьоло поширені в Італії, Швеції, Великій Британії, Франції, США, Австралії.

Грайлива за своєю природою і легко піддається дресируванню, лаготто прагне проводити час зі своїми власниками і вирушати в піші пригоди. Власникам варто пам'ятати, що вирушаючи на прогулянку, лаготто шукатиме трюфелі навіть у сусідньому парку і не обмине жодної калюжі.

Азавак

Азавак — африканський хорт афро-азіатського типу, який вивели в регіоні Сахель в Африці, де навчали охороняти вігвами кочівників в умовах пустелі. Вона з'явилася в Європі близько 1970 року з країн середньої течії річки Нігер, а також долини Азавак, тому й має назву породи. Це порода мисливських собак, які знаходять здобич, використовуючи зір, а не нюх.

Елегантний довгоногий хорт з палевим забарвленням чимось схожий на перського хорта салюкі. Аазавак часто називався його власниками-кочівниками "idii n'illeli", що перекладається як "харч вільних людей". Примітно, що азаваки за своїм характером більше схожі на кішок, ніж на собак. Вони мають незалежний характер, і вони можуть бути дуже сором'язливими з незнайомцями. Якщо ж людина завоює серце азавака, то вірнішого і відданого компаньйона не знайти.

Оттерхаунд

Оттерхаунд — досить велика порода мисливських собак, виведена у Великій Британії. Його вага може сягати 52 кг. Він є одним із нащадків бладхаунда та предків ердельтер'єра. Сьогодні, за даними Кеннел-клубу, порода знаходиться під дуже великою загрозою зникнення: гончак офіційно зустрічається рідше, ніж білий носоріг, і у світі налічується менше тисячі особин. Вважається, що відтерхаунди були виведені в Бордерсі в середньовічний період, щоб захистити рибну промисловість від набридливих видр. Оттерхаунд може однаково ефективно переслідувати дичину і по воді, і по землі. Для цього він має справді унікальні характеристики, особливо завдяки жирній, жорсткій двошарової шерсті і міцним перетинчастим лапам. Після того, як полювання на видр заборонили у Великій Британії, порода майже зникла. Зараз робиться все можливе, щоби її врятувати.

Оттерхаундів цінують за їхню чутливу і спокійну вдачу, тому з них виходять чудові друзі для людини. Щоправда, варто врахувати, що ця порода дуже неакуратно їсть і не проти бруду.

Муді

Муді — угорський пастуша собака. Він відрізняється сміливістю та енергійністю, тому підходить для керування великими стадами. Вважається, що цей унікальний собака із загостреними вухами та хвилястою шерстю виник у 1800-х роках і природним чином розвинувся внаслідок схрещування відомих порід пумі та пулі. Маючи високий інтелект і швидкість, муді часто використовуються для випасу овець і великої рогатої худоби, і їх також хвалять за те, що вони є ефективними сторожовими псами.

Окремо варто зазначити, що муді — чудові охоронці та собаки-компаньйони. Їх також використовують для виявлення наркотиків та у рятувальних службах.

Назва породи перекладається як "похмурий", проте ці собаки зовсім не відповідають цьому. Муді відомі своїм оптимістичним та дуже активним характером. Володіючи невичерпною енергією та вродженим прагненням до досліджень, розумні та допитливі муді є ідеальним партнером для тих, хто любить активний відпочинок та проведення часу на свіжому повітрі. Вони віддані своїй людині.

Оскільки існує менше 1000 особин, порода муді рідко зустрічається поза її східноєвропейською батьківщиною.

Раніше Фокус розповідав про найвідданіших собак.