Син зрадника Батьківщини та "Червоний Діор". Чим відомий Слава Зайцев, перший радянський кутюр'є

У лікарні міста Щелкове Московської області помер перший радянський кутюр'є В'ячеслав Зайцев. Йому було 85 років. В останні роки він тяжко хворів, страждав від хвороби Паркінсона. Про це пише Meduza.

Повідомляється, що його було доставлено до Щелківської лікарні 30 квітня зі шлунковою кровотечею. Його госпіталізували з будинку-студії, що знаходиться у підмосковному селі Каблукове, де він проживав з 2000 року. Після цього його відправили до реанімації, але допомогти лікарі нічим не могли та ввечері модельєра не стало.

Свій 85-й день народження він відсвяткував 2 березня в одному з московських ресторанів. Його друзі зазначали, що модельєр, який останнім часом рідко з'являвся на публіці, почувався краще.

Зайцев створював костюми для зірок радянської та російської естради, фігуристів та олімпійських спортивних делегацій. Також він працював над костюмами до театральних вистав, мюзиклів та фільмів. Створював вбрання для зірок естради. У 2007-2009 роках вів програму "Модний вирок". У західній пресі ще за радянських часів отримав прізвисько "Червоний Діор"

Дитинство і юність

В'ячеслав Зайцев народився у сім'ї робітників у місті Іваново. Його батько воював під час Другої світової війни, потрапив у полон, утік і дійшов до Берліна, проте після війни опинився у таборі. Тож В'ячеслав та його брат Володимир росли зі статусом синів "зрадника батьківщини". На волю батько майбутньої зірки моди вийшов лише коли В'ячеславу було 20 років. Його назвали на честь Молотова. Але сам дизайнер зізнавався, що коли виріс і дізнався, який Молотов "був лиходій", вважав за краще називатися просто Славою.

Його брат відсидів у в'язниці 10 років за крадіжку та за напад на міліціонера, працював на заводі та помер молодим. Його сестра Галя померла в дитинстві ще в 1933 році. Зайцев згадував, що його сім'я жила у злиднях і харчувалася залишками. Мати працювала пралькою та прибиральницею. Батька він бачив у дитинстві лише раз, у післявоєнному Харкові, коли його відправляли етапом до табору.

"Я побачив батька, що сидить на землі, за колючим дротом, серед тисяч інших виснажених військовополонених. Поспілкуватися з ним наодинці не вдалося. Мама лише змогла прокричати йому кілька слів, він щось крикнув у відповідь, після чого охоронці нас прогнали. Потім ув'язнених погнали етапом, а ми повернулися додому", — розповідав Зайцев в інтерв'ю.

Сам Зайцев про свою юність казав, що ріс у злиднях і всіма силами намагався прикрасити своє життя.

"В Іванові я був досить помітним хлопчиком. У 14 років зіграв сина головної героїні у спектаклі "Анна Кареніна", де одного разу так увійшов у роль, що заснув на сцені прямо під час дії. Підозрюю, що в моїй особі загинув великий актор. Я мріяв стати артистом Оперети.У такому сірому місті, яким тоді був Іваново, цей театр був єдиною віддушиною.Не дивно, що мене тягнуло в цю "казку". Але з мого "неблагонадійного" родоводу я міг вступити спочатку тільки до місцевого хіміко-технологічного технікуму. Отримавши там червоний диплом за спеціальністю художник по тканинах, поїхав до Москви вчитися на художника-модельєра", — розповідав модельєр.

Він згадував, що спочатку намагався бути "як усі", але йому це не надто добре вдавалося.

У 1952 році його відправили на Експериментально-технічну швейну фабрику міста Бабушкіна, де він створив колекцію для трудівниць села. Але тілогрійки та валянки, розписані вручну яскравою гуашшю, і спідниці з павловопосадських хусток шокували комісію і справа навіть дійшла до товариського суду.

Але скандал сприяв тому, що стаття про творчість Зайцева під назвою "Він диктує моду в Москві" з'явилася у Paris Match. Після Зайцева стали називати "червоним Діором" та "королем моди" нарівні з П'єром Карденом. Карден і Марк Боан, який працював для модного будинку Christian Dior, зустрілися із Зайцевим на рівних. Після чого за ним уважно стежило КДБ.

"Запитували в кабінеті з однією лампочкою: "Навіщо зустрічаєтеся з іноземцями? Про що з ними розмовляєте?". Згадую це як страшний сон. Сьогоднішнє покоління не розуміє, як ми жили. Постійно вели боротьбу. Я ніяк не міг зрозуміти, чому мені у всьому перешкоджають. Я хочу подарувати людям радість, долучити до краси, яку відчуваю повсюдно, а мене знищують", — згадував кутюр'є.

Модна кар'єра

Однак до 1986 року Зайцеву було заборонено виїзд за кордон, тому він працював у Загальносоюзному Будинку Моделів одягу на Кузнецькому мосту та одягав усю радянську еліту. Покази його моделей за кордоном проходили без його участі.

Також він створював костюми для зірок радянської естради: Алли Пугачової, Едіти П'єхи, Мусліма Магомаєва та інших.

"Алла соромилася свого тіла і не хотіла носити обтисле носити. Я запропонував їй балахон, він їй сподобався, здався комфортним. І вона довгий час у такому іміджі виступала", — розповідав модельєр.

Свою роботу в будинку моделей він при цьому недолюблював, бо нічого з розробленого не доходило до споживача.

"За 16 років роботи в легкій промисловості я жодного разу не бачив, щоб розроблені мною моделі хтось носив. Усі вони, надійшовши у виробництво, каструвалися під стандарт: "три дірки — два шви", — розповідав Зайцев. У 1982 році він відкрив Театр моди.

Цікаво, але Раїса Горбачова розповідала, що її "одягав Зайцев", хоча сам він пізніше зізнався, що ніколи цього не робив. Але піар вийшов вдалим.

А розвал Радянського союзу він відзначив колекцією під назвою "Агонія перебудови". Він випускав колекції щороку, проте до 2019 року він переніс два інсульти, страждав від хвороби Паркінсона та його Будинок моди опинився у боргах.

Зайцев був одружений двічі. Його першою дружиною стала Марина — дочка балерини та військового льотчика. Але шлюб закінчився через батьків нареченої, бо вони вважали, що юнак з Іваново "одружився з квартирою". Його син Єгор Зайцев також став дизайнером, згодом керував Будинком моди батька. Внучки Зайцева — Даша та Маруся також обрали творчі професії. З другою дружиною Іриною Зайцев прожив лише кілька років, пояснивши, що вона не була його ідеалом. В одному з останніх інтерв'ю він розповідав, що мешкає один.

"Майже півстоліття я живу один. Якщо в чомусь згрішив або мав рацію, то вважаю, що розплатився за це своєю самотністю. Але більше схиляюся до думки, що моє самітництво — це розплата за талант, дарований Всевишнім", — говорив перший та останній радянський кутюр'є.

Нагадаємо, раніше померла знаменита Мері Куант, та яка створила мініспідницю та стиль 1960-х.