Найтовстіший зимовий кіт: хто такі манули і чим відрізняються від звичайних пухнастих друзів
Манули дуже популярні через свою пухнасту "шубку", незадоволену мордочку і манеру ставити лапки на пухнастий хвіст, коли стає холодніше.
Манул (Otocolobus manul) — це невелика дика кішка, відома своїм незвичайним і чарівним зовнішнім виглядом. У манулів плеската й округла мордочка, кремезна статура, дуже пухнасте хутро і підозрілий погляд. У них репутація не надто привітних тварин, але при цьому вони є одними з найпопулярніших диких котів у соцмережах, а фото манулів незмінно збирають сотні лайків. Колись пухнастих манулів вважали предками перських кішок, але це окремий вид. Про цю милу тварину і про те, чим манули відрізняються від домашніх котів, пише Wired.
ВажливоМанул не виростає надто великим. Довжина тіла сягає 50-62 см, хвіст — 23-31 см, вага — від 2,5 до 4 кг, хоча через пишне хутро манул має доволі великий і важкий вигляд. Через приплющену морду манулів часто називають "незадоволеним котом".
Хутро манула вважається найпухнастішим і найгустішим серед котячих. На спині манула на одному квадратному сантиметрі росте до 9 тисяч волосків. У довжину вони досягають 7 сантиметрів.
У світі відомі три види таких котів. Манул звичайний або ж сибірський мешкає в Сибіру, на Алтаї, в Монголії та Китаї. Відміна риса — переважаюче світло-сіре забарвлення.
Манул середньоазіатський — найчастіше зустрічається в Афганістані, Узбекистані, Пакистані, Туркменії, Таджикистані, Ірані, Казахстані. Його головна відмінність — більш руда шкурка з червонуватими смугами.
Тибетський манул мешкає на Тибеті, в Кашмірі та Непалі. Його хутро темніше, але взимку воно стає сріблястим.
Історія походження манула
Як окремий вид котячих манул з'явився на Землі приблизно 10-12 мільйонів років тому. Він — сучасник шаблезубого тигра, якого зміг пережити, не зазнавши при цьому особливих еволюційних змін.
Слово "манул" має тюркське коріння і перекладається як "швидкий". Також тварина має потрійну назву — "палласів кіт". Вона дана на честь німецького натураліста П.С. Палласа, який був першим, хто описав дикого кота 1776 року.
Паллас виявив кота на узбережжі Каспійського моря і дав назву Otocolobus manul. Це латинське словосполучення перекладається як "потворне вухо".
Цікаві факти про манулів
- У манулів незвичайні зіниці. На відміну від інших кішок, зіниці манулів звужуються в невеликі кола, а не у вертикальні щілини.
- Манули видають різноманітні звуки. При збудженні вони верещать або гарчать, видаючи звук, схожий на гавкіт маленького собаки. Манули теж уміють муркотіти.
- Манули за своєю природою одинаки. У книзі "Дика кішка" автори Фіона і Мел Санквіст наводять приклад, розказаний Біллом Свенсоном, директором з досліджень тварин зоопарку Цинциннаті. Служителі зоопарку подумали, що у виводка новонароджених манулів виникли проблеми з диханням, але коли вони прислухалися, то зрозуміли, що шум, який вони чули, був гарчанням і шипінням кошенят одне на одного. Вони не злюбили одне одного ще до того, як розплющили очі.
- Манули — одні з найменш вивчених представників сімейства котячих у світі. Вони так уміло ховаються, що фото і відео цих маленьких хижаків отримують тільки завдяки фотопасткам. Манули не люблять бігати і стрибати. Але вони вміють влаштовувати засідки і подовгу сидіти нерухомо.
- Манули не люблять бігати і стрибати. Але вони вміють влаштовувати засідки і довго сидіти нерухомо.
- Манули не терплять присутності інших котів на своїй території. І манули не йдуть на контакт із людьми.
- Дикий кіт веде осілий спосіб життя. Манул живе в ущелинах скель, невеликих печерах, під камінням, у старих норах бабаків, лисиць, борсуків, а на полювання виходить у сутінках. Харчується дрібними звірятами та птахами.
- Манули не надто романтичні. Спаровуються вони раз на рік, причому цьому передують криваві бійки між самцями.
- Самка манула дає потомство через 60 днів. Народжується в середньому від двох до шести сліпих і безпорадних кошенят. Уже в 3-4 місяці малюки можуть самостійно полювати, а в 10 — стають дорослими і йдуть жити окремо на власну територію.
Нагадаємо, раніше Фокус писав про найцікавіші історичні факти про котів.