"Джеймс Бонд" для зумерів. Чи варто дивитися фільм "Арґайл"

1 лютого в українських кінотеатрах стартувала нова шпигунська комедія режисера Меттью Вона, відомого за фільмом "Кінґсмен", а також як продюсера фільмів Гая Річі. У картині "Арґайл" знімалися відомі актори, а також Чіп, кіт супермоделі Клаудії Шиффер, яка є дружиною Вона.

Головні ролі в ньому виконали Генрі Кавілл, Брайс Даллас Говард, Сем Роквелл, Браян Кренстон, Джон Сіна і навіть співачка Дуа Ліпа, яка нещодавно дебютувала у фільмі "Барбі". На окрему увагу заслуговує гра і персонаж Кетрін О'Гари (мама Кевіна з "Сам удома"). У картині Вона їй дісталася роль підступної шпигунки в роках. Фокус побував на прем'єрі комедії і ділиться враженнями.

Про що фільм "Арґайл"

Історія починається з презентації нової книжки відомої письменниці шпигунських історій Еллі Конвей (Брайс Даллас Говард), яка написала роман, дуже близький за сюжетом до реальної ситуації всередині міжнародних спецслужб, чим мимоволі й привернула до себе увагу серйозних хлопців. Будучи інтровертом, Еллі не очікує від життя жодних сюрпризів і потрясінь, проте тепер це саме життя в небезпеці щосекунди, навіть у той час, коли авторка книжок подорожує потягом із котом у переносці (той самий кіт Клаудії Шиффер).

Раптово і несподівано для себе головна героїня потрапляє у справжній вир інтриг шпигунів і подій світового масштабу, опиняється в компанії справжніх представників розвідок. З цього моменту на глядача чекають численні сюжетні повороти, сповнені несподіванок. На окрему увагу заслуговує епізод зі стрибком кота в човен із третього поверху.

Вторинно, але весело

Шпигунська комедія "Арґайл" схожа одночасно на "Роман з каменем", "Кінґсмена", "Джека-Стрибунчика" і навіть трохи на "Спалити після прочитання". Хоча, мабуть, у картині можна виявити відсилання ще до кількох десятків знаменитих блокбастерів. А низка раптових сценарних поворотів явно запозичені у фільмів Гая Річі. Втім, якщо висловитися ще простіше, перед нами — оновлена і спрощена версія фільму про агента 007, розрахована на покоління зумерів. Автор зберіг усі ключові коди класичного шпигунського бойовика, додав гумору, подекуди навіть безглуздого, і видав на-гора коктейль із горілки, мартіні та лате на мигдальному молоці. Звісно, цей коктейль не стане вашим улюбленим, але спробувати його хоч раз буде цікаво навіть завзятим непитущим людям різних вікових категорій.

До речі, у фільмі майже немає крові, що видається несподіваним, беручи до уваги кількість насильницьких смертей у кадрі за хвилину: властива Меттью Вону зневага до людського життя на екрані заявляє про себе без зайвої скромності, та й узагалі, безглуздість подій і кіт зведені автором у такий собі абсолют, що й робить фільм навмисно кітчевим і сатиричним, але не безглуздим. І хоча здоровий глузд може спочатку завадити оцінити надто кричущий стиль. Однак, десь до середини оповіді глядач починає співпереживати безглуздій парочці агентів із котом у стильній переносці.

До речі кіт Клаудії Шиффер і Меттью Вона не перший, який пробувався на знімальному майданчику "Арґайла". "Що сталося в перший день зйомок: у нас був професійний, дуже дорогий кіт-актор, який виявився абсолютно марним. Тому я звільнив кота. У них немає жодних прав, слава Богу. І я пішов додому, підійшов до спальні дочки, схопив її кота і сказав: "Я позичу його на три місяці", — пожартував режисер в одному з інтерв'ю.

Раніше Фокус писав рецензію на фільм "Догмен".