В Японії нарешті відбулася прем'єра "Оппенгеймера": чому її відклали на місяці

Блокбастер британо-американського режисера Крістофера Нолана, який здобув "Оскара", став одним із найуспішніших фільмів 2023 року, а його спільний випуск у ті самі вихідні, що й "Барбі", створив глобальне явище, що отримало назву "Барбенгеймер". Але в Японії, яка має безпосередній стосунок до історії Роберта Оппенгеймера та його роботи, випуск картини відклали, побоюючись того, як фільм сприймуть у країні, яка й постраждала від його творіння. Про це пише CNN.

Фільм змусив багатьох японців почуватися некомфортно, як через хворобливий зміст фільму, присвяченого руйнівній технології, створеній Дж. Робертом Оппенгеймером і його командою вчених, так і через явище "Барбенгеймер".

Дехто в Японії вважав, що ця неофіційна маркетингова кампанія спростила сприйняття ядерних атак 1945 року на Хіросіму і Нагасакі, і студія Universal Pictures вирішила не включати цю країну у свій глобальний випуск фільму в липні минулого року.

За даними Universal, тригодинний біографічний фільм побив кілька рекордів з моменту його виходу минулого року, ставши найкасовішим фільмом, дія якого відбувається під час Другої світової війни.

В Японії він посів четверте місце за касовими зборами після виходу в п'ятницю, за даними галузевого трекера Коге Цушінша, заробивши 379 мільйонів ієн (2,5 мільйона доларів) за перші три дні.

У рамках своєї рекламної кампанії Universal запросила думку Томонагі Масао, який пережив атомне бомбардування і який є президентом групи "хібакушя", що базується в Нагасакі, — так називають себе ті, хто вижив під час ядерного бомбардування. У цитатах, опублікованих на офіційному японському сайті фільму, Масао сказав, що відчуває боротьбу головного героя в другій частині фільму, коли Оппенгеймер починає чинити опір перегонам ядерних озброєнь, що виникли після війни.

"Це... пов'язано з фундаментальною проблемою сьогоднішнього світу, де без'ядерний світ стає дедалі більш і більш віддаленим. Тут ми відчуваємо приховане послання Нолана про притягнення політиків до відповідальності", — додав він.

Тим часом колишній мер Хіросіми Хіраока Такаші заявив, що він бачив "людину, сповнену суперечностей", чию наукову роботу держава використала як зброю, а чиє застереження проти применшення загрози ядерної війни було пізніше проігноровано тією самою владою.

"Атмосфера тих днів досі наповнює наш світ. Я хотів би подивитися цей фільм ще раз і подумати про те, що таке нація, яка вірить у ядерне стримування", — заявив Хіраока.

Байопік, який отримав минулого місяця премію "Оскар", розповідає про Роберта Оппенгеймера, фізика і сина німецького імпортера текстилю, який працював з урядом США над розробкою бомби, здатної придушити загрозу нацистській Німеччині та її союзникам.

Винахід Оппенгеймера було вперше використано з руйнівним ефектом 6 серпня 1945 року, коли американський бомбардувальник B-29 з кличкою "Енола Гей" скинув атомну бомбу "Малюк" на Хіросіму. Пілот Пол Тіббетс назвав свій літак на честь своєї матері.

Три дні потому інший B-29, названий "Бокскар", скинув атомну бомбу на Нагасакі. Унаслідок подвійних вибухів миттєво загинуло щонайменше 110 000 людей. Згідно з історією Манхеттенського проєкту Міністерства енергетики США, протягом наступних п'яти років, як вважали, ще сотні тисяч померли від подальших побічних ефектів, таких як рак.

Атаки спонукали Японію капітулювати, поклавши край Другій світовій війні. Але цей інцидент залишається вкрай болючим моментом для Японії і джерелом величезних етичних дебатів донині, що частково пояснює, чому минулорічні меми "Барбенгеймера" були так по-різному сприйняті в Японії.

У соціальних мережах Японії з'явився конкуруючий хештег #NoBarbenheimer. На зображеннях, опублікованих в Інтернеті, можна побачити таблички, розміщені біля входів у кілька кінотеатрів Токіо, які попереджають, що у фільмі представлено кадри ядерних випробувань, що можуть нагадати про шкоду, завдану бомбами.

Після перегляду фільму, через вісім місяців після його першого виходу, глядачі в Японії звернулися в соціальні мережі, щоб висловити змішані почуття.

"Коли були згадані Японія, Хіросім'я і Нагасакі, у мене виникли змішані емоції. Але мене заворожили прекрасно описані сцени випробувань атомної бомби", — написав один із користувачів X.

Інший користувач описав фільм як "важке, болюче, несамовите, сумне... але прекрасне видовище".

Ще один користувач, 19-річний студент Рішу Канемото, який подивився фільм одним із перших, описав свої почуття так: "Хіросіма і Нагасакі, куди були скинуті атомні бомби, безумовно, стали жертвами. І я думаю, що хоча винахідник і є одним зі злочинців, він також є жертвою війни", — додав він.

Нагадаємо, раніше Фокус писав про те, яке послання фільм Крістофера Нолана несе людству.