Координація, співпраця, діалог — три кроки назустріч бізнесу

Протягом останніх років Державна фіскальна служба України неодноразово переживала процес реорганізації. Востаннє це призвело до виокремлення з її складу Державної податкової служби України та Державної митної служби України. Проте жодна з цих трансформацій не призвела до зміни парадигми, у якій працював фіскальний орган.

Від початку роботи на посаді Голови ДФС для мене було очевидно, що попередня модель закритої правоохоронної інституції та здійснення фіскального тиску на бізнес вичерпали себе. Я прийняв рішення впроваджувати новітні моделі організації діяльності правоохоронного органу. Маю на увазі аналітичний підхід та дієвий діалог з легальним бізнесом.

Український легальний бізнес щодня стикається з гострими проблемами. Серед них я б виокремив дві глобальні: досить великий тіньовий сектор економіки та застаріла і неефективна модель роботи органів економічної безпеки. Протягом останніх семи місяців Державна фіскальна служба розробила та запропонувала бізнес-спільнотам свої відповіді на ці болючі питання.

Боротьба з нелегальним ринком у розумінні компетенції ДФС — це боротьба з тіньовим ринком підакцизної продукції. Він самим своїм існуванням ставить добросовісних бізнесменів у нерівні умови, надаючи переваги виробникам та розповсюджувачам контрафакту.

Що легальному бізнесу "болить" найбільше? Це непрозорі умови роботи на ринку, нечесна конкуренція, демпінгування цін, створення репутаційних ризиків для виробників легальної продукції. Закрити цей "біль" можна лише єдиним шляхом — мінімізувати об"єми тіньових ринків.

Оцінки тіньової частини української економіки істотно різняться, в залежності від методики підрахунку, проте в середньому складають 25-30%. У грошовому еквіваленті — це десятки мільярдів гривень, які не враховуються в офіційному економічному обороті держави, і які недоотримують соціальна сфера і фонди розвитку. Державна фіскальна служба робить послідовні кроки до скорочення тіньового сектору економіки і домоглася на цьому терені певних результатів.

Отже, що у межах компетенції ми зробили для мінімізації тіні?

Якщо говорити мовою цифр, то загалом за сiм місяців поточного року вилучили з незаконного обігу товарів підакцизної групи на суму майже 2,5 млрд грн, виявили 100 незаконних виробництв таких товарів.

Своїх покупців не знайшли майже 2 млн тонн контрафактного спирту та 560 тонн лікеро-горілчаних виробів, які разом коштували майже півмільярда гривень.

Вилучили більше 40 тис. тонн незаконно виготовлених паливно-мастильних матеріалів, відтак тіньовики цієї галузі недорахувалися 1,2 млрд грн прибутку.

Не дійшли до точок продажу майже 13,6 млн пачок контрафактних цигарок на суму 720 млн грн.

Щоб розуміти, наскільки результативна наша робота, наскільки вона допомагає легальному бізнесу, ми уважно відслідковуємо і аналізуємо тенденції у тіньовому секторі економіки. Наше завдання, серед іншого, — зафіксувати негативні тенденції та докласти зусиль для зміни тренду на позитивний.

Покажу нашу роботу на прикладі тютюнової галузі. Відомча аналітика показує, що розмір тіньового ринку тут поступово росте вже багато місяців поспіль і тенденція до подальшого росту зберігається. Наші дані підтверджуються дослідженнями Kantar Ukraine, які також фіксують тренд зростання. Станом на лютий поточного року розмір тіні на тютюновому ринку вони оцінили у 12,8 %, а розмір несплачених через тінь податків у галузі спрогнозували у сумі 13,2 млрд грн.

Важливо

Місто-мрія: якими будуть податки, умови роботи з ФОП та інвестування для резидентів "Дія.City"

Аналіз даних та вилученої продукції свідчить, що у поточному році набули поширення схеми легалізації сигарет через магазини Duty Free. Саме через них відбувається рост тіньового сегменту галузі. ДФС реагує і вже розслідує три кримінальні провадження за цим напрямком.

Проте і ми, і бізнес розуміємо, що це лише боротьба з наслідками, але не з причиною проблеми. Зусиль самої лише Державної фіскальної служби для подолання такого складного і комплексного кримінального явища недостатньо — потрібна тісна співпраця ДФС, Державної прикордонної служби, Державної митної служби, Державної податкової служби та Нацполіції. У кожного органу своя зона відповідальності, і лише спільними зусиллями ми заблокуємо усі можливі канали і способи виробництва, переміщення і виводу на ринок контрафактного тютюну.

Зараз у боротьбі з незаконним обігом підакцизних товарів бракує координації діяльності. Таким координуючим органом може бути, наприклад, Рада національної безпеки та оборони чи Офіс Генерального прокурора. Виносити це питання на такий високий рівень потрібно, бо збитки бюджету сягають десятків мільярдів гривень на рік.

Запит бізнесу на подолання тіні Державна фіскальна служба пропонує задовольнити за допомогою координації та співпраці. Для розробки спільних заходів з детінізації ринку тютюнових виробів ми ініціюємо проведення міжвідомчої координаційної наради правоохоронних органів. Переконаний, що подолати тіньовий ринок у конструктивній співпраці з колегами з інших правоохоронних відомств та за умови належної координації спільних зусиль — цілком можливо.

Друге болюче питання для українського легального бізнесу — здійснення фіскального тиску на підприємців та надмірна закритість фіскальних органів.

Ми змінили парадигму, в якій працювала Державна фіскальна служба, і створили новий комунікаційний формат, який назвали Офіс ефективної взаємодії з бізнесом. Він забезпечує консолідовану співпрацю між ДФС та бізнес-спільнотами, і це — також внесок у боротьбу з тіньовими ринками.

Наприклад, ми пришвидшили механізм отримання та розгляду звернень від бізнесу. За необхідності самі звертаємося до підприємців, роз"яснюємо причини силового втручання в їхню діяльність, обґрунтовуємо законність. І непорозуміння зникає. Після такої комунікації підприємці висловлюють готовність співпрацювати.

Обидві сторони цього діалогу — і державні органи, і легальний бізнес — прагнуть подолати тіньовий сектор, тому ми об"єднуємося в цій боротьбі.

Ми напрацювали алгоритми роботи Офісу та бачимо позитивний ефект. Близько 20 бізнес-спільнот висловили позитивну оцінку цієї нашої роботи.

Подальші спільні кроки держави і бізнесу мають призвести до підвищення рівня економічної безпеки, розширення та зростання легального бізнесу, більш ефективного наповнення бюджету, відкриття нових ринків. Але перші й найважливіші з цих кроків — координація, співпраця, діалог. Ми вже їх зробили і продовжуємо впевнено рухатись цим шляхом.