Приватизація заводу "Більшовик" — потужний імпульс для розвитку середмістя Києва та економіки України

Реформа з підвищення ефективності роботи державного сектору економіки йде крок за кроком. Слідом за успішною приватизацією низки менших держкомпаній — на черзі аукціони з продажу підприємств-гігантів. Серед них — АТ "Перший київський машинобудівний завод" (колишній завод "Більшовик"), який через роки неефективного управління практично збанкрутував, а його цехи перетворилися на приміщення-примари. Від колишньої слави потужного виробничого майданчика залишилися напівпорожні зарослі будівлі, магазин секонд-хенду та багатомільйонні борги.

Чи не єдиний реальний інструмент збереження підприємства та перетворення його на продуктивний актив — приватизація. Нагадаю, головною метою приватизації є залучення додаткових надходжень до держбюджету як від продажу, так і надалі від податкових надходжень від бізнесу. Важливим є покращення показників роботи проданих підприємств або якості користування майном через пошук ефективного власника. Це сприяє економічному пожвавленню та залучає чималі інвестиції в реальний сектор економіки.

Від початку 2020 року Фонд держмайна вже забезпечив понад 5 млрд грн надходжень до бюджету завдяки приватизації. За перші шість місяців цього року було проведено 799 аукціонів, загалом же від старту реформи успішно відбулося понад 2600 приватизаційних торгів. Всі вони пройшли на базі електронної системи закупівель Prozorro. Продажі, що гарантують рівний та прозорий доступ усіх учасників до процедури торгів та інформації про об'єкти, а не "підкилимно" з обмеженим доступом якихось обраних наперед "любих друзів".

Що не так з "ПКМЗ"?

Як відомо, завод "Більшовик" спеціалізується на металообробці, виробництві циліндрів, гідродомкратів, роторів, переробці гуми і пластмас. Прикро, але найкращі часи підприємства залишилися в минулому. Так, якщо у 1996 році на заводі працювало близько 6 тис. осіб, у 2021 році залишилося трохи лише близько 300 співробітників.

На виробничому майданчику ПКМЗ у Києві розташовані понад 30 будівель, однак для потреб заводу частково використовуються лише 2 приміщення. Решта здаються пустують або здаються в оренду, на яку припадає до 80% грошових надходжень ПКМЗ.

Неефективне управління заводом призвело до боргової ями, в яку легендарне підприємство скочувалося протягом десятиліть. Так, минулого року ПКМЗ отримав 22 млн грн збитку, а загальна сума боргів вже перевищила 500 млн грн. Щорічно завод зобов'язаний сплачувати в бюджет столиці 40 млн грн земельного податку.

Стан потужностей ПКМЗ також далекий від ідеалу. Так, наймолодшому верстату на заводі виповнилося 38 років, а 80% обладнання — аварійне. Відсутність інвестицій в оновлення матеріальної бази та бездарний колишній менеджмент призвели спочатку до зниження конкурентоспроможності, нестачі замовлень, а згодом до збитків і повного занепаду колись славетного заводу.

П'ятий цех

Ще одним головним болем для заводу є цех №5, на місці якого ще у 2017 році виникла необхідність побудувати транспортну розв'язку після того, як Шулявський шляхопровід "втомився". Фонд держмайна та ПКМЗ зробили все для продажу будівлі, адже через борги підприємства всі рахунки та майно заводу арештовані.

Втім, ситуація досі штучно гальмується з боку Київської міської держадміністрації, яка вирішила оскаржити в суді вартість будівлі, встановлену незалежним оцінювачем (240 млн грн). Замість того, щоби добитися судового рішення про можливість викупу споруди, КМДА поширює неправдиву інформацію.

Не виключено, що процес затягується Києвом саме задля спрямування додаткових коштів на реконструкцію шляхопроводу. За час будівництва вартість реконструкції розв'язки "дивно" зросла у понад 3 рази — з 0,6 млрд грн до 1,99 млрд грн.

Умови приватизації заводу

Очевидно, що замість латання дірок, спричинених невмілим управлінням заводом, держава має спрямовувати кошти на розробку нових інфраструктурних проєктів, розвиток медицини та фінансування громадської безпеки. Однак, це не означає, що приватизація підприємств має відбуватися із закритими очима.

Вочевидь, приватизація "Більшовика" має вирішити одночасно чимало важливих системних задач: соціальних, виробничих та фінансових. Для цього Фонд держмайна та приватизаційний радник "KPMG-Україна" розробили детальні умови для майбутнього інвестора, що гарантують подальший розвиток заводу.

Соціальні:

- гарантія збереження робочих місць для працівників заводу та продовження дії чинного колективного договору;

- новий власник заводу має погасити борги по зарплаті, пільговим пенсіям та ЄСВ (40 млн гривень);

- покупець підприємства візьме зобов'язання не допускати нових боргів перед співробітниками заводу.

Фінансові:

- протягом 6 місяців інвестор виплатить заборгованість з податків та зборів, митних та інших платежів до державного та місцевого бюджетів (400 млн грн);

- інвестор зобов'язується не допускати нових заборгованостей перед державою та третіми сторонами.

Виробничі умови:

- збереження основного профілю виробництва заводу: наявне промислове виробництво оптимізують;

- модернізація наявних виробничих потужностей підприємства на базі майданчиків у Києві чи філії у Жашкові;

- покупець зобов'язаний інвестувати не менше 57 млн грн у виробництво.

Що дає приватизація "ПКМЗ"

Великі, але вже закинуті промвиробництва залишаються в буквальному сенсі захаращеними острівцями, що не приносять жодної користі ані власникам, ані самим підприємствам. Більше того — тільки заважають та обтяжують бюджет країни й міста. В цьому контексті майбутнє заводу "Більшовик" питання більш ніж дозріле та важливе для громади. Продаж заводу-гіганта однозначно стане позитивним явищем та матиме низку переваг для всіх причетних сторін.

Переваги для держави полягають не просто в запуску великої приватизації, але й у залученні масштабних інвестицій в державний сектор економіки. Крім того, інтерес з боку міжнародних компаній (як і у випадку з АТ "ОГХК") дає додатковий інструмент для розвитку неолігархічної економіки в Україні. Серед інших переваг:

- більш ніж мільярдне надходження від приватизації до держбюджету (стартова ціна — 1,39 млрд грн);

- недопущення остаточної втрати підприємства та перетворення його на продуктивний актив;

- відшкодування наявних боргів підприємства.

Переваги для міста від приватизації ПКМЗ очевидні: Київ динамічно розвивається та забудовується, а населення міста щороку суттєво зростає. Морально застарілі промислові майданчики стали своєрідним рудиментом радянської доби, що не дозволяє розвиватися місту далі як європейській столиці. Приватизація відтак дозволить:

- створити нову концепцію розвитку цілого міського району (Шулявки);

- розвиток та покращення рівня наявної міської інфраструктури;

- додаткові податкові надходження у бюджет міста та залучення інвестицій у промзону на Шулявці.

Переваги для інвестора вже неодноразово підкреслювали представники приватизаційного радника: разом із заводом інвестор отримує права на його земельні ділянки — це близько 33 га майже в центрі Києва, що потенційно може стати майданчиком для зведення забудови площею понад 1 млн кв.м. До цього варто також додати і такі бонуси:

- близькість до центру, станції метро і транспортної розв'язки на правому березі Києва;

- наявна інфраструктура (електрика, водогін, газ);

- можливість реалізації вигідних девелоперських проєктів або запуску технопарку.

Основна перевага для самого заводу — його фактичний порятунок та перезапуск. Замість "перспектив" остаточної зупинки виробництва, АТ "ПКМЗ" отримує потужні фінансові вливання приватного власника, покликані сприяти розвитку підприємства, а колектив — всі необхідні соціальні гарантії. Йдеться про:

- ліквідацію багатомільйонних боргів, зокрема за пенсіями та заробітними платами;

- збереження виробництва та нові інвестиції у виробничі потужності;

- ефективне управління майном заводу.

Міфи про приватизацію "Більшовика"

Новий власник знищить виробництво!

Це відверта неправда, що після приватизації "ПКМЗ" його виробничі потужності знищать, а всіх працівників звільнять. Умови приватизації заводу (розроблені ФДМУ, Міністерства економіки України, АТ "ПКМЗ", Укроборонпрому, КМДА, СБУ, ДБР, Нацполу та радника), гарантують захист інтересів працівників та подальший розвиток та навіть модернізацію підприємства.

Всіх працівників негайно звільнять!

За умовами приватизації, майбутньому інвестору заборонять звільняти колектив "ПКМЗ". Як зазначалося, новий власник має вкласти не менше 57 млн гривень у модернізацію потужностей. Частина унікального устаткування зможе залишитися у Києві, або ж її перенесуть до філії підприємства в Жашків (на Черкащині) чи інших майданчиків з огляду на екологічну безпеку та зручність.

Держава втратить важливі оборонні потужності!

Спеціальна робоча група, спільно з Державним концерном "Укроборонпром", попередньо домовились про передачу обладнання для виробництва продукції зі спецпризначенням на баланс оборонним підприємствам. Тобто, військово-промислові інтереси держави також максимально врахували під час підготовки заводу до приватизації.

Значення приватизації "ПКМЗ"

Аукціон з продажу "ПКМЗ" — перша спроба реалізації такого великого об'єкта ледь не з часів "Криворіжсталі" у 2005 році. Свого часу продаж цього металургійного підприємства справив надзвичайне велике враження на іноземних інвесторів. Обсяг прямих інвестицій в Україну з-за кордону тоді почав стрімко зростати. Тобто роль роздержавлення надзвичайно велика для покращення інвестиційної привабливості країни та Києва зокрема.